Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.06.2018 року у справі №819/2172/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №819/2172/17

адміністративне провадження №К/9901/52527/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу №819/2127/17

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (постановлену у складі головуючого судді: Шинкар Т.І., суддів: Глушка І.В., Ільчишин Н.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, в якому просили:

- визнати протиправною відмову Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України, у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 - XII;

- зобов`язати Кременецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України, у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 - XII, без передачі будь - яких даних про дитину і про її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків рук, без використання будь - яких засобів ЄДДР.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано дії Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо нерозгляду заяви неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13 жовтня 2017 року та його законних представників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про видачу ОСОБА_1 бланка паспорта у вигляді паспортної книжечки з проставленням відмітки реєстрації місця проживання та проведенням реєстрації громадянства України неправомірними.

Зобов`язано Кременецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області розглянути заяву неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13 жовтня 2017 року та його законних представників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про видачу ОСОБА_1 бланка паспорта у вигляді паспортної книжечки з проставленням відмітки реєстрації місця проживання та проведенням реєстрації громадянства України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про те, що на письмову заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 13.10.2017 Кременецьким районним сектором УДМС України в Тернопільській області було надано відповідь від 02.11.2017 №3631 про те, що згідно чинного законодавства України особи, що досягли 14-річного віку, зобов`язані оформити паспорт громадянина України у формі картки, яка містить безконтактний електронний носій, при цьому, вказана процедура оформлення паспорта не вимагає надання батьками заявника або законними представниками відповідного дозволу.

Рішення судів про часткове задоволення позовних вимог мотивовані тим, що подану позивачами заяву відповідачем не було вирішено по суті заявлених вимог, не роз`яснено про необхідність звернення із заявою відповідної форми, не вказано підстави відмови у видачі паспорта у формі книжечки, а надано відповідь згідно з положеннями Закону України «Про звернення громадян»,

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області подано касаційну скаргу.

5. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належну оцінку тому факту, що на час виникнення спірних правовідносин заява про оформлення паспорта громадянина України мала законодавчо встановлену форму заяви-анкети, сформованої засобами Реєстру із отриманням біометричних даних, параметрів особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифровані підпис особи, відбитки пальців рук (за згодою особи), сканування доданих заявником документів), отже, подана позивачами заява в інтересах неповнолітньої особи не відповідає наведеним вимогам форми заяви-анкети і є письмовим зверненням та підлягає розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян». Заявники, на думку відповідача, неправомірно посилались на положення постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII «Про затвердження Положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (далі - Положення №2503-XII) як на підставу для отримання паспорту у формі книжечки, оскільки вказане Положення хоча і є чинним, але було прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 08 жовтня 1991 року №1636-XII, який втратив чинність. Отже, відповідач діяв у межах та у спосіб, визначених чинним законодавством України і оскаржуваний лист-відповідь є законним та обґрунтованим.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Позивачі не скористалися своїм процесуальним правом та не подали заперечення на касаційну скаргу.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року.

9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 06 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 06 червня 2019 року №637/0/78-19.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 16 серпня 2019 року касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області прийнято до провадження.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року дану справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 31 січня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.10.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Кременецького районного відділу ДМС України в Тернопільській області подано заяву щодо видачі неповнолітньому ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді паспорта книжечки, обґрунтовану тим, що на підставі положень Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII «Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» вказана форма паспорта є нескасованою та діючою, водночас, отримання картки пластикового типу ID-1 є правом, а не зобов`язанням особи, отже, вимога щодо отримання паспорта у формі книжечки є законною. До заяви додано дві фотокартки та копію свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_1 .

13. За результатами розгляду вказаної заяви Кременецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області надано відповідь від 02.11.2017 №3631 про те, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Порядок) з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №745, прийом документів для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки припинено з 01 листопада 2016 року. Крім того, відповідач наголошував на тому, що згідно із Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус» та вказаним Порядком особи, які досягли 14-річного віку, зобов`язані оформити паспорт у формі пластикової картки типу ID-1з безконтактним електронним носієм, дозвіл батьків (законних представників) на оформлення паспорта законодавчими актами не передбачено. При цьому зазначено, що заявник має право оскаржити дане рішення відповідно до статей 16, 17 Закону України «Про звернення громадян».

14. Зазначені обставини послугували підставою для звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до суду із позовом за захистом порушених, на їхню думку, прав та інтересів.

VIІ. Джерела права й акти їхнього застосування

15. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

16. Конституція України від 28 червня 1996 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №5492-VI).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI).

За приписами частини другої статті 14 Закону №5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

У частині сьомій статті 16 Закону №5492-VI зазначено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №302).

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку №302 паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 24 Порядку №302 передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Якщо під час прийому документів заявник надав паспорт, який, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, визнано недійсним відповідно до пункту 108 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта здійснює його вилучення в порядку, передбаченому пунктом 107 цього Порядку.

За правилами пункту 26 Порядку №302 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (пункт 27 Порядку №302).

Згідно з пунктом 101 Порядку №302 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови. У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб`єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб`єкта для подальшого вручення заявнику. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта.

19. Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення №2503-ХІІ).

Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 6, 8 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій-шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Приписами пункту 13 Положення №2503-ХІІ установлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

20. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

21. Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що подана з метою отримання паспорту громадянина України заява та додані документи повинні бути перевірені працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта щодо їх повноти та відповідності їх оформлення вимогам законодавства. У разі встановлення факту подання особою відповідних документів не у повному обсязі або оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства, суб`єкт владних повноважень інформує заявника про відмову у прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови, яка, за бажанням заявника, викладається у письмовій формі.

22. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено те, що у листі Кременецького районного сектору Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 02.11.2017 №3631 не зазначено підстави відмови заявникам в оформленні (видачі) паспорта (у разі їх наявності) та не вказано про порядок оформлення або можливість видачі паспорта за вказаною у заяві формою, що свідчить про розгляд поданої заяви у неналежний спосіб.

24. Верховний Суд погоджується із указаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що подання заявниками відповідної заяви та належного комплекту документів із наміром отримати паспорт у вигляді книжечки є підставою для перевірки структурним підрозділом ДМС повноти поданих документів та їх прийняття або надання заявнику вмотивованої відмови у прийнятті таких документів із зазначенням підстав такої відмови.

25. Також, Суд вважає обґрунтованим висновок про неправомірність дій відповідача в частині вирішення заяви позивача від 13.10.2017, оскільки лист Кременецького районного сектору Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 02.11.2017 №3631 є неналежним способом розгляду заяви позивачів від 13.10.2017, адже в ньому фактично викладено інформацію щодо порядку і способу отримання паспорта громадянина України (вперше) у формі ID-картки, водночас, не надано відповідь щодо порядку і способу оформлення паспорта громадянина України (вперше) у формі книжечки та не вказано підстави відмови в оформленні останнього.

26. Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності, Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

27. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, не впливають на правильне вирішення судами першої та апеляційної інстанцій цієї справи по суті спірних правовідносин.

28. Верховний Суд звертає увагу на те, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

IХ. Судові витрати

31. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в справі №819/2127/17залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко