Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №813/1952/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №813/1952/17

адміністративне провадження №К/9901/4981/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року (суддя Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя Сапіга В.П., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороз Україна" до Київської митниці ДФС, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хороз Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві (далі - ГУ ДФС України у м.Києві, третя особа) про визнання протиправною відмови відповідача, оформленої листом від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47, у прийнятті та скеруванні до ГУ ДКС України у м.Києві висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів за заявою Товариства від 14 березня 2017 року №55; зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів за його заявою від 14 березня 2017 року №55 та скерувати цей висновок до виконання ГУ ДКС України у м.Києві.

Обґрунтовуючи позовну заяву зазначало, що внаслідок прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості, які в подальшому скасовані в судовому порядку, Товариство зайво сплатило митні платежі в сумі 47766,68 грн. й з метою повернення цих коштів звернулось до Митниці з належним чином оформленою заявою від 14 березня 2017 року №55, проте відповідач листом від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47 залишив її без задоволення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Київської митниці ДФС щодо відмови, оформленої у формі листа від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47, у прийнятті та скеруванні до ГУ ДКС України у м.Києві висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів за заявою Товариства від 14 березня 2017 року №55; зобов'язано Київську митницю ДФС повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» від 14 березня 2017 року №55 «Щодо прийняття висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку, що зміст поданої Товариством заяви від 14 березня 2017 року узгоджується з вимогами Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом ДМС України від 20 липня 2007 року №618 (далі - Порядок №618), та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядок №1146).

Разом з тим суди зазначили й про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів за заявою від 14 березня 2017 року №55 та скерувати його до виконання ГУ ДКС України у м.Києві, оскільки вирішення вказаного питання належить до власних повноважень Київської митниці ДФС.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на обставини та норми законодавства, які покладені в основу наданої ним й оскаржуваної у даній справі відмови, оформленої листом від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47, у поверненні Товариству з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів, зазначив про порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, як зазначає відповідач, у своєму листі від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47 він не відмовляв позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів у сумі 47766,68 грн., а вказав на необхідність приведення його заяви від 14 березня 2017 року №55 у відповідність до вимог пункту 6 Порядку №1146, оскільки позивач не визначив у ній суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та напрям перерахування коштів, що повертаються.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками здійснення контролю за правильністю визначення ТОВ «Хороз Україна» митної вартості товарів, що імпортувались на територію України, відповідачем складено картки відмови у прийнятті митних декларацій та митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року та №125130013/2016/00061 від 01 квітня 2016 року, а також відповідні рішення про коригування митної вартості товарів №125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та №125130013/2016/110018/2 від 01 квітня 2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №813/2811/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, вказані картки відмови у прийнятті митних декларацій та рішення про коригування митної вартості товарів визнані протиправними і скасовані.

14 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою №55 «Щодо прийняття висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи».

Листом від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47 Митниця повідомила Товариство про те, що питання повернення надміру сплачених коштів може бути розглянуто після направлення повторного звернення із зазначенням напряму перерахування коштів відповідно до пункту 6 Порядку №1146 та сум до повернення окремо по видам платежів.

При цьому, проаналізувавши зміст зазначеного листа, суди попередніх інстанцій, зважаючи на викладену в ньому пропозицію повторного звернення із заявою, розцінили його як відмову у задоволенні заяви від 14 березня 2017 року №55.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 3 статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 43 (пункти 43.1 та 43.3) Податкового кодексу України (далі - ПК України) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (пункт 102.5 статті 102 ПК України).

Процедуру ж повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано розділом 3 Порядку №618.

Так за змістом пункту 1 розділу 3 Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Згідно з пунктами 2 - 8 розділу 3 Порядку №618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини 2 статті 45 та частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок №1146.

Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку №1142 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Дослідивши заяву позивача від 14 березня 2017 року №55, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що у ній зазначено причину повернення коштів (набрання законної сили судовим рішенням про визнання протиправними і скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року та №125130013/2016/00061 від 01 квітня 2016 року і рішень про коригування митної вартості товарів №125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та №125130013/2016/110018/2 від 01 квітня 2016 року); платіжні доручення та реквізити, за якими здійснено сплату; її розмір, який визначено як різницю між сумою митих платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною Декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Київською митницею ДФС, зокрема: 15809,39 грн. - попередньої оплати (доплати) за здійснення митного оформлення товарів згідно МД №125130013/2016/404662 від 01 квітня 2016 року; 647,42 грн. - попередньої оплати (доплати) за здійснення митного оформлення товарів згідно МД №125130013/2016/404663 від 01 квітня 2016 року; 31309,87 грн. - попередньої оплати (доплати) за здійснення митного оформлення товарів згідно МД №125130013/2016/404612 від 01 квітня 2016 року, а також вказано напрям перерахування коштів (номер поточного рахунку Товариства та реквізити банку), найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи (ТОВ «Хороз Україна», код ЄДРПОУ 39225644, Пр.№26005053702612 в ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м.Львів, МФО 325321).

Отже, як вказали суди, повідомлення позивача листом від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47 про необхідність повторної подачі заяви із зазначенням виду помилково та/або надміру сплаченого платежу й напряму перерахування коштів, що повертаються, було формальною відмовою, яка позбавила Товариство можливості в розумний строк повернути надмірно сплачені митні платежі.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправними дій Митниці щодо відмови, оформленої листом від 29 березня 2017 року №2547/2/10-70-19-47, у прийнятті й скеруванні до ГУ ДКС України у м.Києві висновку про повернення Товариству з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів за його заявою від 14 березня 2017 року №55 та зобов'язання Митниці повторно розглянути заяву Товариства від 14 березня 2017 року №55 «Щодо прийняття висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи».

Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду