Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №803/496/18

адміністративне провадження №К/9901/60426/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року (колегія у складі суддів: Шавеля Р.М., Улицького В.З., Гулида Р.М.) у справі № 803/496/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» до Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» (далі - позивач або ТОВ) звернулось до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач або ДФС), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2017 року № 0012371405.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що причиною несвоєчасного роздрукування Z-звіту стали проблемою з належною роботою РРО, які не залежали від суб'єктивного фактору та не могли бути передбачені завчасно, факт яких підтверджено сервісною службою. При цьому розрахункових операцій за період виходу з ладу РРО не здійснювалось й одразу після усунення несправностей такі звіти були роздруковані.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 року в задоволені позову відмовлено повністю. Суд прийшов до висновку про те, що Головне управління ДФС у Волинській області при винесенні податкового повідомлення-рішення №0012371405 від 13 грудня 2017 року діяло на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений законами України.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, та прийнято нову постанову, якою заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» позов задоволено. Постанова вмотивована тим, що несвоєчасне оприбуткування готівки за 10 липня 2017 року та 6 вересня 2017 року мало місце не з вини працівників позивача, а внаслідок виходу реєстратору розрахункових операцій із ладу, що позбавило позивача технічної можливості своєчасно роздрукувати Z-звіти за за 10 липня 2017 року та 6 вересня 2017 року.

За відсутності фіскальних звітних чеків та даних розрахункової книжки оприбуткування готівки за 10 липня 2017 року та 6 вересня 2017 року виявилось неможливим, адже був відсутній документ, на підставі якого можливо було б оприбуткувати готівку.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду.

У якості підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відповідач посилається на його необґрунтованість. Відповідачем зазначено, що Львівським апеляційним адміністративним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: п. 16 ч. 1 ст. 3 Закону України «про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пунктів 1.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п. 49 постанови КМУ «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» та с. 9, 72, 242 КАС України. Доводи, викладені в касаційній скарзі ідентичні доводам, викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС України у м. Києві проведено протягом 22 листопада - 24 листопада 2017 року фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 3, що належить позивачу, за результатами якої складено акт № 2348/26/15/14/38740702 від 24 листопада 2017 року.

Перевіркою встановлено факт неоприбуткування готівки в загальній сумі 210 419 грн. 68 коп., а саме:

готівкові кошти (виторг за 10.07.2017р.) в сумі 109532 грн. 92 коп. неоприбутковані у КОРО № 3000339910р/1 у день їх надходження на підставі фіскального звітного чека, оскільки фіскальний звітний чек № 0007 за 10.07.2017р. роздрукований лише 11.07.2017р. о 00.04 год.;

готівкові кошти (виторг за 06.09.2017р.) в сумі 100886 грн. 76 коп. неоприбутковані у КОРО № 3000339910р/1 у день їх надходження на підставі фіскального звітного чека, оскільки фіскальний звітний чек № 0065 за 06.09.2017р. роздрукований лише 07.09.2017р. о 00.10 год.

У зв'язку з наведеним, встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012371405 від 13 грудня 2017р., яким за порушення гл.2, п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і абз.3 ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1052098 грн. 40 коп.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п. 13 ч.1 ст. 3 цього ж Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульований Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

Згідно з абзацами 1-3 п.2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог гл.4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Відповідно до п.7.16 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, передбачено, що під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо).

Згідно п.6 підрозділу 4 «Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій» Розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 р., використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позивач повинен був заповнити розрахункову квитанцію, в корінці якої вказати «Службове внесення», та на її підставі здійснити відповідний запис в книзі обліку розрахункових операцій згідно з положеннями Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), з огляду на наступне.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ «Порядок застосування РРО» Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, вказаною нормою закону передбачено використання розрахункової книжки у випадку проведення розрахункових операцій в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового відключення електроенергії.

В свою чергу, розрахункові операції в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій не проводилися, а тому норми Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), щодо заповнення розрахункової квитанції та здійсненні на її підставі записів в книзі обліку розрахункових операцій, на які посилається відповідач, не поширюються на такі правовідносини.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком щодо того, що позивач вчасно 10 липня 2017 р. та 06 вересня 2017 р. здійснив записи про рух вказаних сум в КОРО, не допустивши при цьому порушення встановленого пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, порядку оприбуткування готівки.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

.............................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду