Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.08.2018 року у справі №826/17522/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/17522/17

адміністративне провадження № К/9901/59247/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року (суддя Васильченко І. П. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року (колегія суддів: Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. В., Чаку Є. В. ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу від 28 листопада 2017 року № 98,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" звернулось до суду з позовом до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України, в якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28 листопада 2017 року № 98;

- зобов'язати Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації виключити об'єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 із Переліку щойновиявлених об'єктів культурної спадщини.

- зобов'язати Міністерство культури України утриматись від дій стосовно внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 до прийняття рішення у даній справі та вступу його в законну силу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
31.07.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що під час виявлення та внесення до переліку об'єкту культурної спадщину Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації використало назву "Палац праці", однак за інформацією Державного реєстру прав на нерухоме майно вказаний об'єкт обліковується як "Палац культури ім. Ілліча". Вказане призвело до недотримання відповідачами переліку дій по виявленню об'єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини та висноввку консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради. Також зазначено, що про винесення оскаржуваного наказу від 28.11.2017 позивача як власника майна не було повідомлено належним чином.

Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2018 відкрито касаційне провадження.

У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 20.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" прийняло участь в електронних торгах, організатором яких було ПП "Навчально-консультаційний центр" по Лоту № F28G1971 - Палац культури ім. Ілліча - нежитлова окремо розташована будівля - загальною площею 18 802,30 кв. м., розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна (стара назва пр.

Калініна), 47 Літ. 5А, власником та продавцем якого є Публічне акціонерне товариство "Акта Банк" та стало переможцем даних торгів, що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-11-06-000072-с від 20.11.2017, який належним чином підписаний та скріплений печатками продавця, переможцем та організатором торгів.

На виконання вимог зазначеного протоколу електронних торгів ТОВ "БЦ-Веста"
07.12.2017 здійснило повний розрахунок за зазначене нерухоме майно та сплатило на розрахунковий рахунок ПАТ "Акта Банк" грошові кошти у розмірі 7 785 000,00
грн., що підтверджується платіжним дорученням № 241 від 07.12.2017.

10.12.2017 ПАТ "Акта Банк" направило позивачу повідомлення від 30.11.2017 вх. № 2153 від 06.12.2017 Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому зазначено, що об'єкт - "Палац Праці", розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 включений до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини на підставі наказу Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 28.11.2017 № 98.

Також станом на 10.12.2017 року інформація про включення даного об'єкта до зазначеного переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини на підставі наказу від 28.11.2017 № 98 була розміщена на сайті Управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що дії відповідачів по виявленню об'єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини та висновку консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об'єктів встановленим критеріям є такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III, Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від
11.03.2013 № 158, а тому правових підстав для скасування наказу Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від
28.11.2017 № 98 у суду немає.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регламентовано Законом України "Про охорону культурної спадщини" N 1805-III.

Згідно ст. 1 Закону № 1805 культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини", до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону N 1805-III об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.

Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп. а), б) ч. 1 статті 14 Закону N 1805-III занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:

а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2001 року № 1760.

Відповідно до п. п. 2,3,4 вказаного Порядку на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону культурної спадщини" визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мати значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.

Пунктом 8 цього ж Порядку визначено, що об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Відповідність кожного об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 7 і 8 цього Порядку, оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п'ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання (п. 9).

Пунктом 10 передбачено, що після отримання висновку, зазначеного у пункті 9 цього Порядку, Мінкультури у п'ятнадцятиденний строк передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у ньому експертної комісії.

Склад експертної комісії затверджує Міністр культури. До складу експертної комісії входить не менш як три фахівці з науковим ступенем доктора філософії чи доктора наук з відповідної спеціальності.

Результати роботи експертної комісії оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем експертної комісії.

Зазначений протокол є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру.

Листом від 01 грудня 2017 року № 2284/1 Управління культури звернулось до Міністерства з проханням розглянути питання щодо занесення будівлі за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України з обліковою документацією (у повному обсязі), визначеною Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом архітектура та категорією місцевого значення як такий, що відповідає критерію автентичності п. 8 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Міністерство культури України зазначило, що об'єкт значною мірою зберіг свою форму, матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, є найбільшим об'єктом забудови у стилі конструктивізму у м. Дніпрі, є єдиним видатним зразком будівель нового громадсько-культурного призначення на Придніпров'ї, є твором архітектора О. Л. Красносельського.

Міністерству було рекомендовано підготувати необхідний пакет документів для подачі Кабінету Міністрів України для занесення пам'ятки до Реєстру за категорією національного значення.

Підставою для прийняття наказу управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28 листопада 2017 року № 98 був протокол засідання науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини від 07 листопада 2017 року № 33.

На засіданні науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини було розглянуто наступні документи:

- історичну довідку про будівлю Палацу Праці (Палацу культури металістів, палацу культури металургів), складену кандидатом історичних наук, завідуючим відділом "Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області" Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, членом правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Кавуном М. Е.;

- облікову картку об'єкта культурної спадщини Палац Праці ("Палац культури металістів", "Пала культури металургів"), підготовлену Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень;

- акт технічного стану об'єкта культурної спадщини.

За результатами розгляду вищевказаних документів зазначено, що облікова документація складена на належному рівні, відповідає нормативним вимогам та підписана представником органу охорони культурної спадщини.

Члени науково-методичної ради відзначили унікальність будівлі Палацу Праці, який є одним з найкращих зразків конструктивізму в архітектурі та єдиною роботою визначного архітектора О. Л. Красносельського у цьому стилі, що збережений до нашого часу.

На підставі наказу Міністерства культури України від 20 лютого 2018 року № 150 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" Палац Праці (Палац культури металістів, Палац культури металургів), який знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 було внесено до переліку об'єктів культурної спадщини у Дніпропетровській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення під охоронним номером № 78 Дп як пам'ятка архітектури місцевого значення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії відповідачів по виявленню об'єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини та висновку консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об'єктів встановленим критеріям є такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, тому правові підстави для скасування наказу Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28 листопада 2017 року № 98 наразі відсутні.

Колегія суддів не приймає доводів позивача щодо невідповідності назви об'єкта нерухомого майна до Реєстру нерухомого майна, який внесено до переліку об'єктів культурної спадщини, а саме "Палац праці", оскільки як встановлено судами за всю історію проектування та існування будівля змінювала кілька назв: "Палац праці" (проектна назва); "Палац культури металістів" (1920-ті рр. ); "Палац культури металургів" (1930-ті та післявоєнні роки); "Палац культури металургів ім. Ілліча" (1950-1980-ті рр. ); "Великий театр" (після 1955 р. ), "Український Дім" (офіційна назва з 1992 р., тощо. Вказані назви, так як і "Палац праці" ідентифікують один і той же об'єкт нерухомого майна, який внесено до переліку об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до п. 3.5 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 11 березня 2013 року № 158, про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об'єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

В касаційній скарзі позивач зазначає, що всупереч вказаному пункту відповідач не направив на юридичну адресу позивача відповідного повідомлення.

Вказаній обставині надана оцінка та встановлено, що у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке було надано відповідачем до матеріалів справи була зазначена адреса ТОВ "БЦ-Веста" м. Київ, вул.

В. Хвойки, б. 21, тоді як юридична адреса позивача є м. Київ, вул. Якутська, б.
10. Проте колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вказана обставина не впливає та не доводить порушення відповідачем порядку чи безпідставність віднесення об'єкта нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 до Переліку щойновиявлених об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій