Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №822/5122/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №822/5122/14

адміністративне провадження №К/9901/1341/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

Суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/5122/14

за позовом ОСОБА_2

до Управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області

про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року (головуючий - Блонський В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Полотнянка Ю.П., суддів - Драчук Т.О., Загороднюка А.Г.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив:

- скасувати наказ начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області № 172 від 23.10.2014 року в частині звільнення ОСОБА_2;

- скасувати наказ № 46 о/с від 23.10.2014 року про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції;

- поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції;

- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_2, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

06 лютого 2015 року Хмельницький окружний адміністративний суд вирішив:

- у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позов необґрунтований і повністю недоведений в судовому засіданні дослідженими доказами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

02 квітня 2015 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року - без змін.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року;

- прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Крім того, в касаційній скарзі позивач вказує, що

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області на посаді заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції.

Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 172 від 23 жовтня 2014 року позивача звільнено з органів Державної пенітенціарної служби України.

Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області «По особовому складу» № 46 о/с від 23 жовтня 2014 року майора внутрішньої служби позивача, заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_2 звільнено в запас Збройних Сил України за статтею 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) 23 жовтня 2014 року.

Підставою для прийняття такого наказу про звільнення позивача стали матеріали службового розслідування, проведеного для з'ясування обставин порушень вимог законодавства працівниками Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції.

Вважаючи таке звільнення незаконним позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» № 2713-IV від 23.06.2005 року (далі - Закон № 2713-IV).

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону № 2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22.02.2006 року (далі - Закон № 3460-IV).

Відповідно до статей 5, 7 Закону № 3460-IV за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно статті 12, 13 Закону № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Таке дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, накладається начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.

Згідно статті 14 Закону № 3460-IV при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. При цьому пункт 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» встановлює, що особи рядового і начальницького складу за скоєння таких вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, підлягають тільки такому виду дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року (далі - Положення № 114).

Згідно пункту 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Частина 1 статті 71 КАС України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення № 114.

Окремо пунктами 66 і 67 Положення № 114 передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Так, в пункті 66 Положення № 114 зазначено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Отже, за порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу може бути накладене дисциплінарне стягнення відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, а в разі скоєння особою вчинку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби, таку особу може звільнено за пунктом 66 Положення № 114.

Тобто, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ є самостійною й спеціальною підставою для звільнення осіб, та за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Звільнення за пунктом 66 Положення № 114 є найсуворішою санкцією відповідальності працівника органів внутрішніх справ і може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звільнення ОСОБА_2 з Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області за пунктом 66 Положення № 114 слугувало те, що він за пособництва інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Теофіпольського району ОСОБА_3, 22.10.2014 року одержали від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн., за виготовлення документів про відбуття ОСОБА_4, покарання у вигляді громадських робіт. Засуджена ОСОБА_4 перебувала на обліку у ОСОБА_2, тому саме він особисто займався виконанням покарання у вигляді громадських робіт засудженою ОСОБА_4

За таких обставин, коли факт скоєння ОСОБА_2 вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, який би міг бути підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення № 114, доведений, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року в цій справі - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич