Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №808/8358/15

адміністративне провадження №К/9901/10658/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №808/8358/15

за позовом ОСОБА_1

до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,

треті особи: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»

про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 12 жовтня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач), треті особи - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», в якому (з урахуванням зміни позовних вимог) просила визнати протиправними дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо складення та видачі акту від 15.08.2014 про передачу арештованого майна, складеного у виконавчому провадженні 41611138; визнати недійсною та скасувати постанову від 15.08.2014 про залік забезпечених вимог в рахунок ціни майна, вчинених у виконавчому провадженні 41611138.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про визнання протиправними дій та визнання недійсним і скасування постанови відмовлено повністю.

3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що акт державного виконавця від 15.08.2014 за формою та змістом відповідає вимогам ст. 47 Закону №898-ІV, затверджений в.о. начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Говіна Л.В. та посвідчений печаткою установи. Суд зазначив, що державним виконавцем на підставі протоколу від 04.08.2014 № 947 про те, що електронні торги не відбулись у зв`язку із відсутністю учасників та на підставі заяви ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 14.08.2014 законно та обґрунтовано складено акт від 15.08.2014.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі №808/8358/15 залишено без змін.

5. Підтримуючи висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як іпотекодержатель, скористався своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку», на придбання предмету іпотеки за початковою ціною саме після проведення перших прилюдних торгів, які не відбулися. В такому випадку, іпотекодержатель набуває право на майно саме на підставі ст.49 Закону України «Про іпотеку», а не на підставі його придбання на прилюдних торгах, як учасником-переможцем. На підставі поданої стягувачем заяви про придбання майна відповідачем правомірно винесена постанова про передачу нереалізованого майна (спірної квартири) шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. За фактом такої передачі державний виконавець правомірно складав акт.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

6. 23 травня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, в якій позивач просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що в разі, коли торги не відбулись, сторони повинні керуватись процедурою, встановленою статтею 47 Закону України «Про іпотеку». Зазначає, що покупцем майна, виставленого на торги, в разі відсутності переможця торгів, є іпотекодержатель. Вказує, що власником квартири була іпотекодавець - позивач, а внаслідок переходу права власності за договором купівлі-продажу (через електронні торги) власником майна став ПАТ «Фінанси та кредит».

8. Відповідачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на необґрунтованість наведених в ній доводів. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2007 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1-3789-087К, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 265 100,00 грн.

11. Для забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 (позивачем у справі) укладено іпотечний договір №1-3789-0871 від 01.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Федченко Т.О., зареєстрований в реєстрі за №1191. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 передала в заставу банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,24 кв.м. та житловою 45,4, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.02.2003, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Півняком О.С. за реєстровим №1053, та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №15058337, виданого Орендним підприємством ЗМБТІ від 27.06.2007, реєстраційний №108447, номер запису 35538.

12. 01.07.2009 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І. вчинено виконавчий напис №3235 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , для задоволення вимог АТ Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 381561,21 грн.

13. 21.01.2014 за заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Трифанової Т.В. відкрито виконавче провадження №41611138 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №3235 від 01.07.2009.

14. 17.02.2014 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна.

15. 06.03.2014 ТОВ «Національна експертно-правова група» здійснено оцінку арештованого майна та майно передано для реалізації ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (третя особа 1).

16. У відповідності до повідомлення з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 17.07.2014 електронні торги були призначені на 04.08.2014 о 09 год. 00 хв.

17. 04.08.2014 електронні торги не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

18. 14.08.2014 до відповідача надійшла заява ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про придбання у власність предмета іпотеки на підставі ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

19. 15.08.2014 державним виконавцем складено акт, який є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів із зазначенням того, що прилюдні торги не відбулися, у зв`язку із відсутністю учасників електронних торгів, при цьому покупцем є АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

20. Також 15.08.2014 державним виконавцем винесені постанова про задоволення вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна - 367570,00 грн., постанова про звільнення майна з-під арешту, постанова про зняття майна з реалізації та постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

21. Не погоджуючись із діями державного виконавця, щодо складення та видачі акту від 15.08.2014 про передачу арештованого майна та з вимогою визнати недійсною і скасувати постанову від 15.08.2014 про залік забезпечених вимог в рахунок ціни майна, вчинених у виконавчому провадженні 41611138, ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

22. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Частина 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

24. Стаття 100 КАС України: адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

25. Пункт 9 частини 1 статті 155 КАС України: суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

26. Частини 1, 2 статті 181 КАС України: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів <…>.

27. Частина 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV: сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

31. Предметом розгляду цієї справи є правомірність дій державного виконавця, щодо складення та видачі акту від 15.08.2014 про передачу арештованого майна, а також постанови від 15.08.2014 про залік забезпечених вимог в рахунок ціни майна, вчинених у виконавчому провадженні №41611138.

32. Колегія суддів зауважує, що за загальним правилом, яке міститься у статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду першої інстанції), початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду законодавець пов`язав з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Винятки з цього правила мають бути передбачені законом.

33. Із зазначеним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 12 жовтня 2015 року.

34. В обґрунтування заявленого в позовній заяві клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом позивач зазначала, що в Комунарському районному суді м. Запоріжжя нею оскаржується свідоцтво про право власності на квартиру, видане ПАТ «Фінанси та кредит» (справа №333/3319/15-ц). В рамках розгляду вказаної цивільної справи судом було витребувано матеріали виконавчого провадження ВП№4611138, з яким ознайомився представник позивача у вересні 2015 року. До позовної заяви позивачем додано копію ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя про відкриття провадження у цій цивільній справі від 18 травня 2015 року.

35. Проте судами попередніх інстанцій не досліджено обставин дотримання позивачем встановленого законом строку звернення до суду з цим позовом, не надано належної правової оцінки наведеним ОСОБА_1 поясненням щодо його пропуску, не враховано положень статті 12 Закону №606-XIV.

36. Статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій судових рішень) передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

37. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

38. Частиною 2 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

39. Беручи до уваги те, що Верховний Суд як суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України позбавлений можливості встановлювати обставини у справі, а також додатково перевіряти докази, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень) щодо законності і обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування таких судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

40. Керуючись статтями 341, 343-345, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

41. п о с т а н о в и в :

42. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

43. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова