ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №2040/6453/18

адміністративне провадження №К/9901/15718/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

за участю секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,

учасники справи:

представник позивача - Пивоварова Р. В. ,

представник відповідача - Зінченко В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (суддя Єгупенко В. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (судді Спаскін О. А., Любчич Л. В., Присяжнюк О. В.) у справі № 2040/6453/18 за адміністративним позовом Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод» (далі - ДП «Харківський бронетанковий завод», Підприємство) звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС) від 12 квітня 2018 року № 0057281213, яким до позивача застосовано 849598,11 грн штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної.

На обґрунтування позовних вимог Підприємство посилалося, зокрема на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки податкову накладну не було зареєстровано вчасно не з вини позивача, а внаслідок некоректної роботи системи адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка не дала можливості зареєструвати податкову накладну із застосуванням правил пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, адміністративний позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з судженням якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що фактичне прострочення реєстрації податкової накладної мало місце до 15 календарних днів. Накладаючи на позивача штраф у розмірі 30 відсотків суми ПДВ, відповідачем не враховано вимоги пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України щодо визначення розміру штрафу та пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України, відповідно до якого позивач мав право зареєструвати податкову накладну на суму 2831993,69 грн ПДВ.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права судами при розгляді справи, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підприємство подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень та просить залишити ці рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди встановили, що 8 грудня 2018 року позивач за умовами договору від 29 грудня 2016 року № 342/3/5/16/100 отримав попередню оплату за виконання ремонту та технічне обслуговування машин і обладнання спеціального призначення у розмірі 14159968,45 грн, у тому числі 2831993,69 грн ПДВ.

15 січня 2018 року ДП «Харківський бронетанковий завод» направило для реєстрації податкову накладну від 28 грудня 2017 року № 12 на суму 2831993,69 грн ПДВ.

Згідно з квитанцією від 15 січня 2018 року № 1 податкову накладну не прийнято у зв`язку із недостатністю суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної за правилами пункту 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України.

19 січня 2018 року Підприємство подало декларацію за грудень 2017 року, у тому числі і податкові зобов`язання за незареєстрованою податковою накладною від 28 грудня 2017 року № 12 на суму 2831993,69 грн ПДВ.

26 січня 2018 року ДП «Харківський бронетанковий завод» вдруге направило для реєстрації податкову накладну від 28 грудня 2017 року № 12 на суму 2831993,69 грн ПДВ.

Згідно з квитанцією від 26 січня 2018 року № 1 про доставку податкової накладної від 28 грудня 2017 року № 12 документ не прийнято у зв`язку із недостатністю суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкову накладну від 28 грудня 2017 року № 12 на суму 2831993,69 грн ПДВ позивач направив утретє 20 лютого 2018 року. Документ доставлено до ДФС України та прийнято згідно з квитанцією від 20 лютого 2018 року № 2.

ГУ ДФС у Харківській області провело камеральну перевірку ДП «Харківський бронетанковий завод» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період - грудень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 20 березня 2018 року № 3967/20-40-12-13-19/08099848, за висновками якого встановлена несвоєчасна реєстрація ДП «Харківський бронетанковий завод» податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань за грудень 2017 року.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2018 року № 0057281213, яким до позивача застосував штраф за затримку реєстрації податкових накладних у сумі 849598,11 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За правилами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт -S НаклВид - SВідшкод - SПеревищ.

Суди попередніх інстанцій встановили, що, направляючи 15 січня 2018 року для реєстрації податкову накладну від 28 грудня 2017 року № 12, позивач не мав потрібного значення SНакл, вирахуваного за правилами цієї норми.

При цьому, суди дійшли висновку про те, що сума, розрахована за правилами пункту 200-1.9 ст. 200-1 Податкового кодексу України станом на 26 січня 2018 року (SНакл=9194993,00грн-5151027,99 грн+6139000,00 грн) дозволяла ДП «Харківський бронетанковий завод» зареєструвати податкову накладну від 28 грудня 2017 року № 12, тому ГУ ДФС безпідставно застосувало до нього штрафні санкції за 54 дні порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної.

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 200-1 Податкового кодексу України та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу визначено формулу, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складовою якої, зокрема, є показник SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема статтю 200-1 цього Кодексу доповнено пунктом 200-1.9, яким передбачено, що у разі якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (SПеревищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

На обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС посилається на помилкове неврахування судами вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, зокрема, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Водночас, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є чинним у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII, в який не було внесено зміни після доповнення статті 200-1 Податкового кодексу пунктом 200-1.9 згідно з Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII. Саме цей закон прийнятий пізніше у часі, тому при подоланні колізій положень нормативно-правового акта слід надавати перевагу нормі, що прийнята пізніше, тобто пункту 200-1.9 статті 200.1 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що суди у справі, яка розглядається, правильно застосували норми матеріального права, надавши перевагу пункту 200-1.9 статті 200.1 Податкового кодексу України, яка надає право реєстрації податкової накладної на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 5 серпня 2019 року.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко