Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2018 року

Київ

справа №810/637/16

адміністративне провадження №К/9901/9626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Управління поліції) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у складі судді Щавінського В.Р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року у складі колегії суддів: Межевича М.В. (головуючий), суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління поліції, Атестаційної комісії №6 Управління поліції про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням змін позовних вимог просив:

- визнати проведене атестування щодо нього таким, що не відповідає вимогам Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII);

- скасувати наказ начальника Управління поліції щодо проведення атестування, в частині включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;

- визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) оформлене протоколом атестаційної комісії №6 Управління поліції в частині про невідповідність його займаній посаді та звільнення з Національної поліції України через службову невідповідність.

Ухвалою від 18 квітня 2016 року замінено відповідача по справі Атестаційну комісію №2 на Атестаційну комісію №6 та залучено у якості співвідповідача Управління поліції.

У судовому засіданні 12 травня 2016 року позивач відмовився від позовної вимоги щодо скасування Наказу начальника Управління поліції щодо проведення атестування, в частині включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року позов задовольнив. Визнав проведене атестування щодо ОСОБА_2 таким, що не відповідає вимогам Закону №580-VIII. Визнав протиправним та скасував рішення (висновок) оформлене протоколом атестаційної комісії №6 Управління поліції від 24 грудня 2015 року № 24/12/1 в частині невідповідності займаній посаді та звільнення з Національної поліції України через службову невідповідність полковника поліції ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили із того, що атестування позивача проведене за відсутності для цього підстав, а також не відповідає меті та завданням атестування поліцейських і суперечить вимогам Закону №580-VIII.

Не погоджуючись із ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління поліції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування скарги зазначає, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, частина друга статті 57 Закону № 580-VIII та частина третя статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС України). Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій фактично надали оцінку підставам прийняття рішення атестаційною комісією і таким чином перебрали на себе дискреційні повноваження останньої, прийнявши рішення про відповідність позивача займаній посаді.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до наказу Головного управління від 7 листопада 2015 року №58 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_2 відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Закону № 580-VIII як такого, який прибув з Головного управління МВС України в місті Києві призначено на посаду заступника начальника управління - начальником відділу (боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми) кримінальної поліції без доступу до інформації з грифами секретності «цілком таємно» та «таємно», та останньому в порядку переатестування присвоєно спеціальне звання «полковник поліції».

Наказом Управління поліції від 15 грудня 2015 року № 11 «Про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у місті Києві» відповідно до статті 57 Закону №580-VIII та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року N 1465 (далі - Інструкція), з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей та рівня підготовленості поліцейських Управління поліції створено атестаційні комісії управління поліції та затверджено їх персональний склад.

Згідно протоколу атестаційної комісії Управління поліції №6 від 24 грудня 2015 року № 24/12/1 членами атестаційної комісії затверджено перелік осіб, проведення співбесіди з якими заплановано на 24 грудня 2015 року. Серед затвердженого переліку осіб заплановано проведення співбесіди з ОСОБА_2 Так, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді заступника начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми кримінальної поліції у м. Києві, полковник поліції проходив атестацію поліцейських: 21 листопада 2015 року - тестування на знання законодавчої бази та тестування на загальні здібності та навички; 24 грудня 2015 року - співбесіду в атестаційній комісії №6 Управління поліції.

6 січня 2016 року позивача було ознайомлено з атестаційним листом та із висновком атестаційної комісії, відповідно до якого щодо нього прийнято висновок визначений пунктом 4 частини 15 розділу IV Інструкції, а саме: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Не погоджуючись із таким рішенням, 14 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до апеляційної атестаційної комісії північного регіону на висновок атестаційної комісії Управління поліції, у якій просив скасувати вказаний висновок.

За наслідками розгляду апеляційною атестаційною комісією північного регіону, згідно протоколу від 18 січня 2016 року, скаргу ОСОБА_2 одноголосно відхилено та зазначено, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, у зв'язку з чим подана скарга розгляду не підлягає.

Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового судового рішення, визначені статтею 351 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), відсутні.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Атестування поліцейських проводиться з метою та за наявності підстав, що визначені у статті 57 Закону №580-VII, а також у пункті 3 розділу І Інструкції. Мета і підстави проведення атестування поліцейських не є тотожними поняттями, оскільки мета - це те, що необхідно досягнути за наслідками проведення атестування, а підстава - причина, достатній привід для його проведення.

Тому, посилання відповідача на мету проведення атестування поліцейських, визначену у частині 1 статті 57 Закону №580-VIII, як на підставу для його проведення, є необґрунтованим і свідчить про вихід останнього за межі наданих повноважень.

Наведений у частині другій статті 57 Закону №580-VIII, а також у пункті 3 розділу І Інструкції перелік підстав для проведення атестування поліцейських є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають виключно ті поліцейські, які претендують на вищу посаду, щодо яких вирішується питання про переведення їх на нижчу посаду, або питання щодо звільнення через службову невідповідність.

При цьому, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону №580-VIII підстав проведення атестування повинна також бути пов'язана з певними передумовами. Зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, має бути зумовлене існуванням реальних причин вважати, що поліцейським допущені відповідні порушення.

Атестування поліцейського після прийняття його на службу в поліцію, окремо від вирішення питань, перелічених у частині другій статті 57 Закону №580-VIII (призначення на вищу посаду, переведення на нижчу посаду, звільнення через службову невідповідність) не відповідає меті та завданням атестування поліцейських і суперечить вимогам Закону №580-VIII.

Передбачені частиною четвертою статті 57 №580-VIII повноваження керівника поліції та/або керівників органів (закладів, установ) поліції приймати рішення про проведення атестування поліцейських теж можуть реалізовуватись останніми виключно з підстав і з метою, визначених частинами першою-другою статті 57 Закону №580-VIII.

Норми пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII також не закріплювали можливості проведення атестування в якості вимоги для прийняття на службу в поліцію працівників міліції, які виявили таке бажання.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для проведення атестування позивача.

Твердження скаржника стосовно того, що суди попередніх інстанцій перебрали на себе повноваження атестаційної комісії та прийняли рішення, прийняття якого належить до її виключних повноважень, суд касаційної інстанції не бере до уваги. Так, норми Закону №580-VIII та Інструкції наділяють повноваження приймати рішення за наслідками атестації поліцейських лише атестаційні комісії. Разом з тим, атестаційна комісія повинна мотивувати своє рішення (висновок). Зважаючи на те, що пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, то суди в наведеній категорії справ мають право і зобов'язані перевіряти обґрунтованість оскаржуваного рішення (висновку) атестаційної комісії. Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті. За загальним правилом, суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак, все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача щодо порушення судами частини третьої статті 99 КАС України, оскільки судами попередніх інстанцій досліджувалося це питання і вони дійшли висновку, що позивач використовував позасудову процедуру врегулювання спору, шляхом подання відповідної скарги на висновок атестаційної комісії, а отже і підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду відсутні.

Зважаючи на те, що проведення атестації позивача є незаконною, то всі дії, висновки та рішення які мали місце у ході такої атестації не можна вважати такими, що прийняті правомірно, на підставі та в межах закону, у зв'язку з чим, рішення (висновок) оформлене протоколом атестаційної комісії №6 Управління поліції від 24 грудня 2015 року № 24/12/1 в частині невідповідності займаній посаді та звільнення з Національної поліції України через службову невідповідність полковника поліції ОСОБА_2 є протиправним.

Частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Управління поліції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року в справі № 810/637/16- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду