Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №826/1326/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2020 року

Київ

справа №826/1326/18

провадження №К/9901/14330/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи - Компанія «Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х», Публічне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Пащенка К.С. від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Епель О.В., Губської Л.В., Карпушової О.В. від 17 квітня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо анулювання/скасування реєстрації випуску (емісії) акцій Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний», що здійснена на підставі протоколу №3 загальних зборів акціонерів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» від 20.02.2001;

- зобов`язати Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вчинити певні дії, а саме:

скасувати випуск/емісію акцій ПАТ «КЗШВ «Столичний», що здійснена на підставі протоколу №3 загальних зборів акціонерів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» від 20.02.2001;

скасувати реєстрацію випуску акцій, що здійснена на підставі рішення загальних зборів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» від 20.02.2001 (протокол № 3 від 20.02.2001);

скасувати/анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 14.06.2001 № 252/10/1/2001 та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 31.10.2008 № 438/1/08;

зупинити обіг акцій ПАТ «КЗШВ «Столичний» Серії А за порядковими номерами № 000001-59400 та Серії В за порядковими номерами № 000001-59400;

вилучити акції ПАТ «КЗШВ «Столичний» Серії А за порядковими номерами № 000001-59400 та Серії В за порядковими номерами № 000001-59400 з обігу на ринку цінних паперів;

вжити передбачених законом заходів із приведення реєстру цінних паперів ПАТ «КЗШВ «Столичний» в належний стан з врахуванням зміни/зменшення загального обсягу акцій з 59 400 штук до 37 000 штук та зменшення статутного капіталу Товариства з 148 500,00 грн. до 92 500,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019, позов залишено без розгляду.

3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 14.02.2001 є акціонером ПАТ «КЗШВ «Столичний».

У бюлетені «Цінні папери в України» №№ 102-103 (103) від 29.12.2000 було оприлюднено оголошення про проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» 20.02.2001 р. о 13:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 27.

20.02.2001 за участю позивача, відбулися загальні збори акціонерів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» (правонаступник - ПАТ «КЗШВ «Столичний»), на яких, зокрема, вирішувалося питання щодо збільшення статутного фонду шляхом додаткової емісії акцій (протокол № 3).

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з цим позовом, вказуючи на те, що він не знав про проведення загальних зборів Товариства 20.02.2001, не приймав у них участь і що питання про збільшення статного капіталу ПАТ «КЗШВ «Столичний» вирішено з грубими порушеннями законодавства та прав акціонерів, що, на його думку, тягне наслідки у вигляді визнання такої емісії незаконною та її анулювання

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що про порушення його справ йому стало відомо в грудні 2017 року після отримання виписки про стан рахунку у цінних паперах. Зазначає, що він не був присутнім на загальних зборах ПАТ «КЗШВ «Столичний» 20.02.2001 та не повідомлявся про їх проведення. Його підпис у Переліку власників ЗАТ «КЗШВ «Столичний» для реєстрації на загальних зборах від 20.02.2001 є підробленим. Документи заводу за 2001 рік суду були надані третьою особою - Компанією «Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х», яка стала його акціонером лише в 2007 році, що, на його думку, свідчить про відверту підробку таких документів.

18. У відзивах на касаційну скаргу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Компанія «Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х», вказуючи на законність рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Предметом даного спору є бездіяльність відповідача щодо анулювання/скасування реєстрації випуску (емісії) акцій ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний», яка здійснена на підставі протоколу №3 загальних зборів акціонерів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» від 20.02.2001.

Таким чином, обставиною, визначальною для початку перебігу строку звернення позивача до суду з цим позовом, є встановлення дати, коли він міг та/або повинен був дізнатися про прийняття загальними зборами заводу рішення від 20.02.2001 щодо додаткової емісії акцій.

Станом на 20.02.2001 ОСОБА_1 був акціонером ЗАТ «КЗШВ «Столичний», у бюлетені «Цінні папери в України» №№ 102-103 (103) від 29.12.2000 було оприлюднено оголошення про дату, час та місце проведення загальних зборів акціонерів вказаного товариства 20.02.2001, а в Переліку власників ЗАТ «КЗШВ «Столичний» для реєстрації на загальних зборах від 20.02.2001 під номером 88 зазначено позивача, його паспортні дані та міститься його підпис про те, що він зареєстрований для участі у вказаних зборах.

Отже, вже станом на 20.02.2001 ОСОБА_1 повинен був та мав реальну можливість дізнатися про рішення загальних зборів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» щодо додаткової емісії акцій заводу.

Посилання скаржника на те, що зазначений вище Перелік власників ЗАТ «КЗШВ «Столичний» разом з іншими документами був наданий до суду Компанією «Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес.м.б.Х», яка стала акціонером заводу лише в 2007 році, і не подавала такі документи при розгляді справи №2а-5486/10/2670, є необґрунтованими, оскільки у відповідності до норм розділу V Закону України «Про акціонерні товариства» зазначена Компанія як акціонер АТ «КЗШВ «Столичний» має право знайомитися з його господарською діяльністю та не позбавлена можливості ознайомлюватися з певними документами товариства.

Доводи ОСОБА_1 про те, що підпис у Переліку власників ЗАТ «КЗШВ «Столичний» для реєстрації на загальних зборах від 20.02.2001 не його, що документи, подані до суду першої інстанції Компанією «Хенкель & Ко. Зекткеллерай Гес .м.б.Х», підроблені, також не були прийняті до уваги, оскільки не підтверджені належними і допустимими в розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06; п. 33).

34. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний