Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №804/2099/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2018 року

Київ

справа №804/2099/17

адміністративне провадження №К/9901/11217/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 (головуючий суддя - Кононенко О.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді - Лукманова О.М., Божко Л.А.)

у справі № 804/2099/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Андрос»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

28 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Андрос» (далі -ТОВ «Андрос») звернулося до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо розірвання (припинення) договору про визнання електронних документів від 19.04.2016 №190420161 (реєстрацій номер - 9059910175), укладеного між ТОВ «Андрос» та ОДПІ;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року разом з додатками до неї, подану ТОВ «Андрос» засобами телекомунікаційного зв'язку 20.03.2017;

- зобов'язати Західно-Донбаську ОДПІ прийняти декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року разом з додатками до неї, подану ТОВ «Андрос» засобами телекомунікаційного зв'язку в електронній формі датою її фактичного отримання, а саме 20.03.2017;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року разом з додатками до неї, подану ТОВ «Андрос» засобами телекомунікаційного зв'язку 20.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Андрос» зазначило, що відповідач безпідставно в односторонньому порядку розірвав договір про визнання електронних документів, у зв'язку з чим протиправно не було прийнято податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2017 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017, позов задовольнив:

- визнав протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 19.04.2016 №190420161;

- визнав протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року разом з додатками до неї, поданої ТОВ «Андрос» засобами телекомунікаційного зв'язку 20.03.2017, а декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року разом з додатками до неї вважати прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом - 20.03.2017;

- визнав протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року разом з додатками до неї, поданої ТОВ «Андрос» засобами телекомунікаційного зв'язку 20.03.2017, а декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року разом з додатками до неї вважати прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом - 20.03.2017;

- стягнув з Західно-Донбаської ОДПІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Андрос» судовий збір у сумі 8000,00 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач протиправно розірвав договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку, оскільки до Західно-Донбаської ОДПІ як правонаступника Східно-Дніпровської ОДПІ перейшли всі обов'язки, серед яких обов'язок прийняття електронної звітності позивача на підставі договору від 19.04.2016 №190420161. За таких обставин, відмова в прийнятті податкових декларацій судами визнана протиправною.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити з огляду на правомірність дій Західно-Донбаської ОДПІ, оскільки договір про визнання електронних документів є припиненим, а позивач жодних заходів щодо переукладання вказаного договору із правонаступником Східно-Дніпровської ОДПІ - Західно-Донбаською ОДПІ - не ініціював.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.04.2016 між Східно-Дніпровською ОДПІ та ТОВ «Андрос» укладено договір №190420161 про визнання електронних документів. Відповідно до умов вказаного договору орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів у паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

20.03.2017 позивач засобами телекомунікаційного зв'язку подав декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2017 року. У відповідь на подані декларації надійшли квитанції, зі змісту яких вбачається, що декларації не прийнято у зв'язку з припиненням дії договору про визнання електронних документів.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач припинення дії договору від 19.04.2016 №190420161 пов'язує з припиненням Східно-Дніпровської ОДПІ як юридичної особи, посилаючись при цьому на положення статті 169 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи.

Проте колегія суддів вважає такі доводи Західно-Донбаської ОДПІ необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», 04.08.2016 Східно-Дніпровська ОДПІ була реорганізована шляхом приєднання до Західно-Донбаської ОДПІ.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Таким чином, у даному випадку відбулася реорганізація Східно-Дніпровської ОДПІ, а не ліквідація, як помилково вважає відповідач, в результаті якої до Західно-Донбаської ОДПІ як правонаступника перейшли всі обов'язки Східно-Дніпровської ОДПІ, серед яких і обов'язок прийняття електронної звітності ТОВ «Андрос» на підставі договору від 19.04.2016 № 190420161.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про протиправність дій відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 19.04.2016 № 190420161, враховуючи відсутність для цього законодавчо визначених підстав.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, відповідно до вказаної норми, єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу були направлені квитанції № 1, в яких зазначено, що підставою для відмови в прийнятті декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2017 року є припинення дії договору про визнання електронних документів.

Між тим, визнання протиправними дій Західно-Донбаської ОДПІ щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 19.04.2016 №190420161 свідчить про відсутність підстави, визначеної в квитанціях № 1, для відмови в прийнятті податкових декларацій, та, як наслідок, протиправність дій відповідача щодо їх неприйняття.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, то обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що визнання протиправною відмови відповідача прийняти податкові декларації за січень та лютий 2017 року, тягне, в свою чергу, настання наслідків, передбачених пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, тобто вказані податкові накладні вважаються прийнятими у день їх фактичного отримання Західно-Донбаською ОДПІ, а обов'язок ТОВ «Андрос» щодо подання податкових декларацій є виконаним належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова