Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа №820/1580/17

провадження №К/9901/20348/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/1580/17

за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи - начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Осадчук О. С., про скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Бідонька А. В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мінаєвої О. М., суддів: Макаренко Я. М., Шевцової Н. В.

І. Суть спору

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Харківський ПЗ Східного РУ ДПС України), за участю третьої особи - начальника Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України Осадчук О. С., про визнання незаконним та скасування наказу від 10 березня 2017 року № 358-АГ "Про підсумки проведення службового розслідування".

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходив військову службу у військовому званні старшини на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії номер обслуги 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Золочів" ІІІ категорії (тип Б) Харківського прикордонного загону.

2.1. Однак, за результатами проведеного службового розслідування відповідно до наказу Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України від 10 березня 2017 року № 358-АГ на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за порушення вимог військової присяги, регламенту службового та робочого часу у відділі прикордонної служби "Золочів", затвердженого наказом начальника Харківського прикордонного загону від 19 грудня 2016 № 1801-АГ, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), статей 11, 12, 16, 49, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), пункту 20.1 Кодексу поведінки працівників до функціональних обов'язків, яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Державної служби України від 05 липня 2011 року № 330/151/809/434/146 (далі - Кодекс поведінки працівників до функціональних обов'язків, яких належить здійснення управління кордонами).

2.2. Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, який полягає, на думку відповідача, у безпідставній відсутності на службі.

2.3. Позивач наголошує, що попередив командування про свою відсутність на службі, пояснивши таку відсутність хворобою дитини.

2.4. Вважаючи наказ Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України від 10 березня 2017 року № 358-АГ неправомірним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до наказу начальника Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України Осадчук О. С. № 88 о/с від 22 лютого 2017 року випливає, що ОСОБА_1, маючи спеціальне звання старшини, проходить військову службу в Харківському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії номер обслуги 1 відділення інспекторів прикордонної служби "Золочів" ІІІ категорії (тип Б).

4. Зі змісту листка непрацездатності серія АГР № 205996, а також медичних довідок від 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року, виданих Двурічанською Центральною районною лікарнею судами встановлено, що ОСОБА_1 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року знаходився на прийомі у лікаря хірурга у зв'язку з хворобою своєї дитини.

5. Згідно з наказом начальника Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України Осадчук О. С. від 23 лютого 2017 року № 280-АГ, проведено службове розслідування за фактом неприбуття на службу старшини ОСОБА_1 в період з 23 лютого 2017 року по 26 лютого 2017 року, за результатами якого складено висновок, який затверджений 09 березня 2017 року начальником Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України Осадчук О. С.

6. Так, в ході проведення службового розслідування встановлено вчинення позивачем порушення вимог військової присяги, регламенту службового та робочого часу у відділі прикордонної служби "Золочів", затвердженого наказом начальника Харківського прикордонного загону від 19 грудня 2016 № 1801-АГ, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12, 16, 49, 128, 216 Статут внутрішньої служби ЗСУ, пункту 20.1 Кодексу поведінки працівників до функціональних обов'язків, яких належить здійснення управління кордонами.

7. Вказані порушення з боку старшини ОСОБА_1 полягли в безпідставній відсутності на службі 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року.

8. Таким чином, за результатами проведеного службового розслідування відповідачем видано наказ від 10 березня 2017 року № 358-АГ, яким накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позов задоволено.

9.1. Скасовано наказ Харківського ПЗ Східного РУ ДПС України від 10 березня 2017 року № 358-АГ "Про підсумки службового розслідування".

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

11. Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

13. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не було в повній мірі досліджені та взяті до уваги всі факти справи та не забезпечено всебічний повний розгляд справи.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

20. Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

21. Визначення військової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

22. За змістом пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

23. За правилами пунктів 83- 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

23.1. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

23.2. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

23.3. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

24. Відповідно до пункту 27 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

VI. Позиція Верховного Суду

25. Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

26. Аналіз наведених правових норм дає також підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

27. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала відсутність старшини ОСОБА_1 на службі 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року, яка кваліфікована відповідачем як безпідставна.

28. Однак, позивач 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року знаходився в Дворічанській центральній лікарні на прийомі у лікаря-хірурга з приводу хвороби його неповнолітньої дитини, про що свідчить копія листа непрацездатності серія АГР № 205996 та медичні довідки від 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року, видані Двурічанською центральною районною лікарнею.

29. Крім того слід зазначити, що в матеріалах справи міститься вхідна телеграма № 57 від 23 лютого 2017 року, в якій вказано, що старшина ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок начальнику відділу прикордонної служби "Золочів" майору ОСОБА_4 з метою довести його до відома про те, що його неповнолітня дитина захворіла у зв'язку з чим він звернувся за лікарняним листком до лікарні. Разом з цим повідомив, що документи, які підтверджують його відсутність надасть до відділу кадрів Харківського прикордонного загону.

30. За таких обставин Верховний Суд вважає, що наведені документи є належними доказами поважності причин відсутності позивача на службі у відділі прикордонної служби "Золочів" 23 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року.

31. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

32. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

33. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець