Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №803/1048/16
Ухвала КАС ВП від 29.01.2019 року у справі №803/1048/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа № 803/1048/16

провадження № К/9901/19998/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Волинської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: Плахтій Н. Б. (головуючий), Валюха В. М., Денисюка Р. С., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: Яворського І. О. (головуючий), Кухтея Р. В., Носа С. П.

І. Суть спору

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також ДФС України), Волинської митниці ДФС, у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 4 липня 2016 року № 85-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

1.2. поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді начальника митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС;

1.3. стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтований протиправністю притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця, адже, за твердженням позивача, він не допустив жодного дисциплінарного проступку.

3. Відповідачі позов не визнали. У запереченні проти позову представник відповідачів наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність притягнення позивача до відповідальності за дисциплінарний проступок.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 перебував на публічній службі у митних органах з 19 липня 1993 року.

5. 7 червня 1995 року позивач прийняв Присягу державного службовця.

6. Наказом ДФС України від 9 жовтня 2015 року № 3192-о позивача призначено на посаду начальника митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС у порядку переведення як такого, що успішно пройшов стажування, та присвоєно йому спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу.

7. Відповідно до наказу ДФС України від 4 липня 2016 року № 85-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі частини першої, пункту 1 частини другої 65, пункту 4 частини першої статті 66 та статті 77 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця.

8. Наказом Волинської митниці ДФС від 5 липня 2016 року № 591-о оголошено наказ ДФС від 4 липня 2016 року № 85-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо звільнення позивача з посади.

9. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу ДФС України від 4 липня 2016 року № 85-ДС стали акт від 29 квітня 2016 року № 687/99-99-06-03-20, доповідна записка Департаменту внутрішнього аудиту від 6 травня 2016 року № 728/99-99-06-03-18, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 24 червня 2016 року № 1062/99-99-06, пояснення ОСОБА_1 від 25 травня 2016 року.

10. Так, відповідно до наказу ДФС України від 19 квітня 2016 року № 340 призначено провести з 20 квітня 2016 року по 27 квітня 2016 року тематичну перевірку Волинської митниці ДФС з питань дотримання посадовими особами Волинської митниці ДФС вимог Кодексу законів про працю України та нормативно-правових актів з питань державної служби.

11. За результатами тематичної перевірки Волинської митниці ДФС складено акт від 27 квітня 2016 року, в якому зафіксовано, що 7 квітня 2016 року відповідно до розпорядження Голови обласної ради від 5 квітня 2016 року № 113-р «Про скликання позачергової четвертої сесії обласної ради сьомого скликання» відбулася позачергова сесія Волинської обласної ради. На розгляд сесії відповідно до розпорядження було винесено наступні питання:

1) Про погодження надання надр у користування ПАТ «Укргазвидобування»;

2) Про Регіональну програму увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій на 2016-2020 роки;

3) Про Комплексну регіональну програму захисту населення і територій від надзвичайний ситуацій техногенного характеру у Волинській області на 2016-2020 року та інші.

12. Відповідно до інформації з відкритих джерел, яка була розміщена на Інтернет-ресурсі «Волинські новини», співробітники Волинської митниці, у тому числі і ОСОБА_1, 7 квітня 2016 року у форменному одязі перебували на сесії Волинської обласної ради, яка проходила в цей день з 10:00 по 12:30.

13. У переліку осіб, запрошених на сесію, посадові особи Волинської митниці ДФС не значились.

14. Комісія з проведення тематичної перевірки зробила висновок про те, що присутність 7 квітня 2016 року посадових осіб Волинської митниці ДФС на сесії Волинської обласної ради без дозволу керівництва Волинської митниці може свідчити про порушення ними статті 5 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», пунктів 2, 7 Правил етичної поведінки державних службовців.

15. У своїх поясненнях від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 указав, що ним не допущено порушень жодних положень Конституції України, норм чинного законодавства чи правил етичної поведінки, а також не допущено будь-якої неадекватності у поведінці чи зловживання службовим становищем.

16. Наказом ДФС України від 3 червня 2016 року № 493 «Про результати тематичної перевірки Волинської митниці ДФС» ініційовано дисциплінарне провадження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника митного посту «Доманове» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 за порушення Правил етичної поведінки державних службовців та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, порушення Присяги державного службовця та за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

17. Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України внесено голові ДФС України подання від 24 червня 2016 року № 1062/99-99-06 «Про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1.», яким рекомендовано застосувати до начальника митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення за несумлінне виконання посадових обов'язків, порушення Присяги державного службовця, порушення Правил етичної поведінки державних службовців та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, забезпечення контролю за діями підлеглих.

18. За результатом розгляду вказаного подання та матеріалів указаної перевірки, ДФС України видало оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади начальника митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС.

19. Уважаючи цей наказ протиправним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

20. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 9 серпня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, позов задовольнив повністю:

20.1. визнав протиправним та скасував наказ Державної фіскальної служби України від 4 липня 2016 року № 85-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

20.2. визнав протиправним та скасував наказ Волинської митниці ДФС від 5 липня 2016 року № 591-о «Про оголошення наказу ДФС від 04.07.2016 № 85-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»»;

20.3. поновив ОСОБА_1 на посаді начальника митного посту «Доманове» Волинської митниці ДФС з 5 липня 2016 року;

20.4. стягнув з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 9798,48 гривень.

21. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що ДФС України необґрунтовано кваліфікувала дії ОСОБА_1 як порушення Присяги державного службовця та, відповідно, протиправно застосувала винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади.

22. При цьому суди дійшли висновку про те, що в діях позивача наявні ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця, однак за такий дисциплінарний проступок не передбачено накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

23. Відповідачі подали касаційну скаргу, в якій посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

24. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідачі наполягають на правомірності оскаржуваних наказів.

25. У касаційній скарзі представник відповідачів просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.

26. Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права й акти їх застосування

27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно зі статтею 5 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

29. За приписами статті 17 Закону № 3723-XII громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

30. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (частина перша статті 14 Закону № 3723-ХІІ).

31. 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року

№ 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), відповідно до частини першої статті 64 якого за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

32. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

33. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

34. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

35. За правилами частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

36. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята статті 66 Закону № 889-VIII).

37. На час виникнення спірних правовідносин були чинні Правила етичної поведінки державних службовців, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 65, згідно з пунктом 2 яких державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:

1) служіння державі і суспільству;

2) гідної поведінки;

3) доброчесності;

4) лояльності;

5) політичної нейтральності;

6) прозорості і підзвітності;

7) сумлінності.

38. Своєю чергою, пункт 7 указаних Правил закріплює, що лояльність передбачає:

1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;

2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;

3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов'язків.

VІ. Висновки Верховного Суду

39. Як правильно зазначили суди, ДФС України кваліфікувало наведені вище дії позивача як порушення Присяги державного службовця, а підставою для звільнення в спірному наказі визначено пункт 1 частини другої статті 66 Закону № 889-VIII.

40. При цьому Верховний Суд погоджується з позицією судів першої й апеляційної інстанцій про те, що в діях позивача наявні ознаки саме порушення закріпленого Правилами етичної поведінки державних службовців принципу лояльності, що виключає застосування до нього пункту 1 частини другої статті 66 Закону № 889-VIII.

41. Слід звернути увагу на те, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

42. Водночас відповідачі не обґрунтували необхідності кваліфікації дій позивача як порушення Присяги державного службовця, тоді як відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

43. Отже, правильними є висновки судів про необґрунтованість спірних наказів, а відтак і їх протиправність та наявність підстав для їх скасування із поновленням позивача на роботі.

44. Період вимушеного прогулу позивача та сума, присуджена судом першої інстанції в якості середнього заробітку за час такого прогулу, не є предметом касаційного оскарження.

45. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

46. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року у справі № 803/1048/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець