ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/246/17 815/2745/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченк В.О.) у справі № 815/2745/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» звернулось до адміністративного суду з позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2017 № 0003744908.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 19.09.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.11.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 скасував та прийняв нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» оскаржено вказане судове рішення шляхом звернення 12.12.2017 з касаційною скаргою, яка надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2017.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: пунктів 7.3, 7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 218 Господарського кодексу України, підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права - статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Зокрема, зазначає, що затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з його вини, а з огляду на протиправні дії відповідача щодо припинення товариству доступу до Реєстру.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.12.2016 по 31.01.2017, за результатами якої складено акт від 05.04.2017 № 137/28-10-49-08/36436442/36.

За її наслідками контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на несвоєчасну (з порушенням терміну від 1 до 15 календарних днів) реєстрацію податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 573557,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного акта перевірки Одеським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2017 № 0003744908, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» застосовано штраф у розмірі 57355,78 грн.

Визнаючи протиправним та скасовуючи зазначений акт індивідуальної дії, суд першої інстанції дійшов висновку, що затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2017, зазначив, що матеріали справи не містять доказів протиправності дій відповідача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слід враховувати таке.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

В той же час, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що 10.01.2017 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку надіслано до Реєстру ряд податкових накладних від 26.12.2016 та від 27.12.2016, однак за результатами обробки документи не прийнято внаслідок можливого припинення дії договору про визнання електронної звітності, про що зазначено в Квитанціях № 1.

В зв'язку з цим до 12.01.2017 доступ Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» до Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем було припинено для з'ясування причин помилки.

В той же час, судом з'ясовано, що укладений 03.07.2015 між органом державної фіскальної служби та позивачем договір № 030720151 про визнання електронних документів, станом на 10.01.2017 - 12.01.2017 діяв та не був розірваний/припинений контролюючим органом в односторонньому порядку.

Наведені обставини свідчать про те, що підставою для неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних послугували причини, які не відповідали дійсності, а позивач, у свою чергу, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації цих документів у Реєстрі в термін до 15 днів.

Доводи контролюючого органу про необхідність оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» у даному випадку спочатку дій чи бездіяльності Державної фіскальної служби щодо відмови в реєстрації розглядуваних податкових документів в Автоматизованій системі «Єдине вікно подання електронної звітності», підтримані судом апеляційної інстанції, Верховний Суд не може визнати обґрунтованими, оскільки такий алгоритм дій (спочатку оскарження дій/бездіяльності щодо неприйняття/нереєстрації податкових накладних, а лише потім податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій внаслідок порушення терміну реєстрації цих документів) не передбачено нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок суду першої інстанції про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2017, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі № 815/2745/17 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 815/2745/17 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Шипуліна

Судді Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк