Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 425/1621/17

адміністративне провадження № К/9901/32213/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.07.2017р. (суддя - Москаленко В.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. (судді - Шишов О.О., Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача поновити їй виплату пенсії, виплатити заборгованість, яка виникла.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, як внутрішньо переміщена особа. З 01.01.2017р. виплату пенсії їй припинено у зв'язку із не підтвердженням фактичного місця проживання. Вважає такі дії відповідача протиправними та дискримінаційними.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01.01.2017р.

Зобов'язано відповідача відновити виплату позивачу пенсії за віком починаючи з 01.01.2017р.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії управління Пенсійного фонду щодо припинення позивачу нарахування і виплати пенсії узгоджуються з вимогами положень постанов Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509 «Про порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» та від 05.11.2014р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Посилається на те, що поновлення пенсії можливе у разі подання позивачем відповідної заяви та документів, які підтверджують її місце фактичного проживання на підконтрольній Україні території.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалась.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 07.11.2014р. прийнято постанову № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 цього Закону №1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Рубіжанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, як внутрішньо переміщена особа, та отримує пенсію за віком.

Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області від 25.12.2014р. №917003217 позивач перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме - з міста Луганська до міста Рубіжне Луганської області. Кінцева дата дії довідки не вказана.

10.02.2016р. Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області позивачу видано нову довідку №917011130, в якій вказано закінчення її дії 10.08.2016р.

З 01.01.2017р. нарахування і виплату позивачу пенсії припинено.

Листом Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13.06.2017р. №47/88/Д-14 позивачу повідомлено, що нарахування і виплату пенсії припинення на підставі листа Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, в якому повідомлено про зняття позивача з обліку, як внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку із не підтвердженням фактичного місця проживання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є внутрішньо переміщеною особою на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області від 25.12.2014р. №917003217, яку позивач надала при зверненні до управління пенсійного фонду щодо нарахування і виплати їй пенсії, дія цієї довідки є необмеженою та на даний час доказів її скасування немає.

Крім того, суди виходили з того, що позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення, за відсутності законодавчо встановлених підстав, виключний перелік яких наведений у частині 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки припинення відповідачем виплати позивачу пенсії відбулось за відсутності передбачених законом для цього підстав, рішення про припинення виплати пенсії з підстав, передбачених законом не приймалось, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення, а постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.07.2017р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук