Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №804/4952/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2019 року

Київ

справа №804/4952/17

адміністративне провадження №К/9901/11264/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/4952/17

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Боженко Н.В., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів Божко Л.А., Лукманової О.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У серпні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_3 (далі - арбітражний керуючий, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідач), у якому просив:

1.1. визнати протиправним і скасувати припис про недопущення повторних порушень від 20.07.2017 №39-П, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області.

2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 06.07.2017 по 10.07.2017 ГТУЮ у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3., за результатами якої складено акт від 19.07.2017 №51.

2.1. Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено порушення арбітражним керуючим ОСОБА_3. статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв`язку з чим останньому винесено припис від 20.07.2017 №39-П про недопущення повторних порушень.

2.2. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується та вважає, що вони були здійснені на підставі суб`єктивних припущень, оскільки жодних порушень чинного законодавства ним не допущено.

2.3. За таких обставин винесений ГТУЮ у Дніпропетровській області припис є протиправним та має бути скасований.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 у справі №904/7685/15 Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод (далі - ДДЛМЗ) (49000, м.Дніпро, вул. Марата, буд.2, ідентифікаційний код 02500221) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

4. Ліквідатором ДДЛМЗ призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №734 від 24.04.2013).

5. На підставі доручення Міністерства юстиції України від 09.06.2017 року №792/11560-0-32-17/9.4 Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області у період з 06.07.2017 по 10.07.2017 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3.

6. Предметом перевірки було дотримання арбітражним керуючим ОСОБА_3. вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норм чинного законодавства про банкрутство, під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ДДЛМЗ, з питань щодо: прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження; проведення інвентаризації та оцінки майна; виконання функцій управління та розпорядження майном боржника; формування ліквідаційної маси; інших питань зазначених у скарзі арбітражного керуючого Ракіної А.А. від 10.05.2017 за №01/06/106.

7. За результатами перевірки, комісією складено довідку від 10.07.2017 №51-Д про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3.

8. 19 липня 2017 року відповідачем за результатами перевірки було складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. №51.

9. На підставі акту перевірки 20.07.2017 арбітражному керуючому ОСОБА_3 винесено припис №39-П про недопущення повторних порушень, а саме: абз. 2 частини другої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (далі - Закон №2343-XII) у частині незабезпечення збереження майна банкрута ДДЛМЗ.

10. Правомірність зазначеного припису є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

11. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року адміністративний позову задоволено:

- визнано протиправним і скасовано припис про недопущення повторних порушень №39-П від 20.07.2017, винесений Головним територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

12. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що у діях арбітражного керуючого відсутні порушення вимог Закону №2343-XII.

13. Суди зазначили, що складений відповідачем акт перевірки не містить доказів учинення позивачем вказаних у акті порушень, а саме: незабезпечення збереження майна ДДЛМЗ. Також оскаржуваний припис не містить інформації про те, яке саме майно ДДЛМЗ позивачем не збережено, що свідчить про відсутність складу порушення.

14. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного припису та наявності підстав для його скасування.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГТУЮ у Дніпропетровській області звернулося зі скаргою до суду касаційної інстанції.

15.1. Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

15.2. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

15.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 травня 2019 року №456/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

15.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

16. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

17. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного припису.

18. Так, відповідач зазначив, що у повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого було чітко зазначено перелік питань, які будуть перевірені у межах предмету перевірки, а також указано про необхідність надання належним чином завірених документів, що стосуються предмета перевірки, шляхом їхньої подачі до ГТУЮ у Дніпропетровській області.

19. Водночас позивачем, на вимогу перевіряючого органу, не надано належних документів, які підтверджують вжиття ним заходів щодо забезпечення збереження майна банкрута, що відповідно до частини другої статті 41 Закону №2343-XII є його безпосереднім обов`язком.

20. Надані арбітражним керуючим копії листів, відповідно до яких він звертався до орендатора нерухомого майна ДДЛМЗ з вимогою надати завірену копію договору охорони майна, не можна розцінювати як належні докази вчинення позивачем дій спрямованих на збереження майна боржника.

21. Таким чином, ГТУЮ у Дніпропетровській області вважає, що позивачем не вчинено належних дій спрямованих на виконання вимог Закону №2343-XII щодо забезпечення збереження майна боржника, а тому оскаржуваний припис винесено правомірно.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

22. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до статті 1 Закону №2343-XII арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

23. Згідно з частиною першою статті 41 Закону №2343-XII ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

24. Частиною другою статті 41 Закону №2343-XII встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

25. Відповідно до частини третьої статті 98 Закону №2343-XII під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

26. Процедура організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки та порядок оформлення результатів перевірки встановлені Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5 (далі - Порядок №1284/5).

27. Пунктом 6.9. Порядку №1284/5 встановлено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю, на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав, виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 9) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 10) (далі - розпорядження).

28. Відповідно до підпункту 6.9.1. пункту 6.9 Порядку №1284/5 орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

29. Згідно з пунктом 6.12. Порядку №1284/5 у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов`язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. Якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних указаним у приписі порушень, припис уважається виконаним.

30. Пунктом 7.1. Порядку №1284/5 встановлено, що підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

33. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд керується таким.

34. З аналізу положень Порядку №1284/5 можна зробити висновок про те, що підставою для винесення припису є встановлення органом, що здійснює перевірку, порушень арбітражним керуючим вимог закону під час здійснення його діяльності у справі про банкрутство, які не можуть бути усунені арбітражним керуючим, однак не повинні допускатися ним у майбутньому.

35. Відповідно до статті 41 Закону №2343-XII одним із обов`язків арбітражного керуючого є забезпечення збереження майна боржника, переданого у його відання.

36. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що норми Закону №2343-XII не містять конкретного переліку заходів, які повинен вжити арбітражний керуючий, з метою виконання свого обов`язку щодо забезпечення збереження майна боржника.

37. У складеній за результатами перевірки довідці від 10.07.2017 №51 комісія з перевірки вказує на те, що позивачем не було надано будь-яких документів (копії договору про надання послуг охорони), що підтверджують збереження майна банкрута ліквідатором ОСОБА_3.

38. У касаційній скарзі відповідач також зазначає про те, що надані арбітражним керуючим документи, не підтверджують вжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника.

39. При вирішенні спору у цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що впродовж ліквідаційної процедури ДДЛМЗ на рахунку банкрута були відсутні грошові кошти, яких би вистачало для укладення договору охорони майна та сплати відповідних послуг охоронної організації. Усе майно ДДЛМЗ під час ліквідаційної процедури знаходилось у приміщеннях, які зачинялися. Фактів загублення, втрати або розкрадання майна ДДЛМЗ під час ліквідаційної процедури не встановлено.

40. Також судами встановлено, що під час здійснення своєї діяльності позивачу стало відомо про те, що приміщення ДДЛМЗ знаходяться під охороною, яку забезпечує ТОВ НВП "РІЧ", яке є орендарем нерухомого майна ДДЛМЗ.

40.1. Позивач, з метою виконання своїх повноважень, звернувся до ТОВ НВП "РІЧ" із листом від 12.04.2016 вих. №10/01/1, в якому просив повідомити його про наступні обставини, а саме: чи знаходиться під охороною майно і територія ДДЛМЗ; хто відповідальний за охорону майна, в тому числі ДДЛМЗ; яка частина території ДДЛМЗ знаходиться під охороною (вся територія чи окремо визначений об`єкт), а також надати належним чином завірену копію договору охорони майна у разі укладення такого договору з третьою особою.

40.2. Листом від 13.04.2016 вих. 16/04/13/02 арбітражному керуючому надано відповідь, у якій повідомлено, що ТОВ НВП "РІЧ" орендує у ДДЛМЗ нежитлові приміщення. Між ТОВ НВП "РІЧ" і ПП "Левіт №1" укладено договір на надання послуг охорони №05/Ф-15 від 21.08.2015. Відповідно до укладеного договору під охороною знаходиться вся територія і все майно Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу. Відповідальним за охорону є ПП "Левіт №1". Водночас копію договору охорони майна ліквідатору надано не було.

40.3. 29.04.2016 листом вих. №10/15 позивач повторно звернувся до ТОВ НВП "РІЧ" з проханням надати належним чином завірену копію договору охорони майна, а також, у випадку розірвання договору на надання послуг охорони №05/Ф-15 від 21.08.2015 року, повідомити його про такі обставини.

40.4. Однак відповіді, а також копії договору на надання послуг охорони № 05/Ф-15 від 21.08.2015 арбітражному керуючому не надано.

41. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачем до ГТУЮ у Дніпропетровській області подано копії зазначених листів від 12.04.2016 №10/01/1, від 13.04.2016 №16/04/13/02, від 29.04.2016 №10/15 з відміткою про отримання директором ТОВ НВП "РІЧ" ОСОБА_2 .

42. Також судами встановлено, що все майно, яке було прийнято ліквідатором ДДЛМЗ до свого відання, повністю збережено та повернуто після припинення ліквідаційної процедури, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі майна ДДЛМЗ.

43. Отже, зважаючи на відсутність вичерпного переліку засобів реалізації обов`язку щодо забезпечення збереження майна боржника, відсутності доказів його втрати, пошкодження або знищення, а також обов`язку арбітражного керуючого укладати договір охорони, висновки ГТУЮ у Дніпропетровській області про незабезпечення позивачем збереження майна боржника є безпідставними.

44. За таких обставин Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_3 порушення вимог статті 41 Закону №2343-XII, зазначених в оскаржуваному приписі.

45. З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

46. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів і обставин справи не спростовують.

47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

49. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

50. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

51. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року в цій справі залишити без змін.

52. Судові витрати розподілу не підлягають.

53. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко