ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 520/11981/21

адміністративне провадження № К/990/12934/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Яковенка М.М., Шишова О.О.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Спаскін О.А. (суддя-доповідач), П`янова Я.В., Любчич Л.В. у справі №520/11981/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР АГРО ІНЖИНІРИНГ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР АГРО ІНЖИНІРИНГ" Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви Державної податкової служби України про виправлення описки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державна податкова служба України оскаржила її у апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2481 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

На зазначену ухвалу суду 12 вересня 2022 року представником Державної податкової служби України повторно подано апеляційну скаргу. Одночасно заявник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, а повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на неповажність зазначених підстав.

Разом з тим, зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригіналу документу про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, та указав, що Державною податковою службою України не повідомлено про існування інших обставин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку.

Державною податковою службою України подано касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 08 травня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Так, вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

За приписами статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Указана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Як установлено судом апеляційної інстанції скаржником не було виконано вимоги ухвали судді Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та не усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено фінансову неспроможність Державної податкової служби України здійснити вчасно сплату судового збору, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, а також звернуто увагу на ту обставину, що відповідач в найкоротший термін направив апеляційну скаргу повторно. Крім того, відповідач посилався на обставини введення воєнного стану в Україні.

Колегією суддів апеляційної інстанції зазначено, що Державною податковою службою України не повідомлено про існування інших обставин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надавалась правова оцінка.

Тому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року.

Крім цього, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції щодо відсутності фінансування та недоліки в організації представництва інтересів відповідача в судах не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Судом апеляційної інстанції установлено, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою з пропуском строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, апелянтом так і не було надано жодних доказів, які реально підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

Водночас, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім цього, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга Державної податкової служби України задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №520/11981/21 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко