Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 440/8449/22

адміністративне провадження № К/990/14709/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді - Калиновський В.А., Кононенко З.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 покликався на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020 він набув право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи в розмірі встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХIV, тобто восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас, на час виплати щорічної разової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540. Проте, відповідач при здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік неправомірно застосував постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, а не Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

У 2022 році позивачу проведено виплату грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-ХIV, у розмірі 3906,00 грн.

Листом від 31.08.2022 відповідач повідомив позивачу, що виплата разової допомоги до 5 травня проведена у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, який для осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи становив 3906,00 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Покликаючись на те, що Закон № 3551-XII має вищу юридичну силу, суд першої інстанції дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 скасовано.

Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст. 64 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Закону № 389-VІІІ, ч. 7 ст. 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, а також введення в Україні воєнного стану та застосовуючи висновки Верховного Суду у справі № 580/2869/22 до правовідносин цієї справи, дійшов висновку, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про скасування постанови суду апеляційної інстанції та про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 щодо застосування положень ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч.2 ст.20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч.7 ст.20 та абз. 3 п.п.2 п. 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку №540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Також зазначає, що до спірних правовідносин у справі, що розглядається, не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, які передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки вони є такими, що суперечать ст.17, ч.3 ст.22 Конституції України та спеціальному законодавству, а застосуванню підлягають положення ст.13 вищевказаного закону.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ключовим питанням у цій справі є визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році особі, яка має статус особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, в умовах воєнного стану.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 відступив від висновку щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22, відповідно до якого правомірним є нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540, та сформулював наступний висновок:

« 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:

I групи - десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.»

Так, застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів виходить з того, що на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII та Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, тому для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій виплату, належної позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги, здійснено відповідачем в розмірах менших ніж передбачено статтею 13 Закону України № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону № 367-ХІV.

За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду у справі № 560/8064/22, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача по виплаті належної позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги та прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції, яким скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, необхідно скасувати, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 - залишити в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 КАС України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 440/8449/22 скасувати.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі № 440/8449/22 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Судді

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

Н.В. Коваленко