Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №821/1532/17 Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №821/15...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №821/1532/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2020 року

Київ

справа №821/1532/17

адміністративне провадження №К/9901/29238/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №821/1532/17

за позовом ОСОБА_1

до Херсонської митниці ДФС

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Херсонської митниці ДФС

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Дмитрієвої О.О.)

і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Романішина В.Л., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов`язків начальника Херсонської митниці ДФС №702-0 від 21 вересня 2017 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;

- визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов`язків начальника Херсонської митниці ДФС №703-0 від 21 вересня 2017 року про звільнення позивача з посади;

- поновити позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 вересня 2017 року до 17 жовтня 2017 року в сумі: 9546,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, оскільки фактичного виникнення потенційного конфлікту інтересів між позивачем, який перебував на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС, і ОСОБА_2 не було.

Як наголошує позивач, на момент перебування його на вказаній посаді ОСОБА_2 не був йому близькою особою, оскільки на той час ОСОБА_1 не мав жодних стосунків із громадянкою ОСОБА_3 (матір`ю ОСОБА_2 ). З припиненням сімейних відносин позивача з матір`ю ОСОБА_2 , останній перестав бути позивачеві близькою особою в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Також позивач зазначає, що оскаржуваний наказ про звільнення з посади державної служби було прийнято з порушенням вимог Закону України «Про державну службу» і Закону України «Про запобігання корупції», а тому звільнення його з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС на підставі пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» є незаконним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ виконуючого обов`язків начальника Херсонської митниці ДФС №702-0 від 21 вересня 2017 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Визнано протиправним і скасовано наказ виконуючого обов`язків начальника Херсонської митниці ДФС №703-0 від 21 вересня 2017 року про звільнення позивача з посади державної служби.

Поновлено позивача з 22 вересня 2017 року на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Херсон-Центральний" Херсонської митниці ДФС.

Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 вересня 2017 року до 14 листопада 2017 року включно у сумі: 30065,22 грн без урахування обов`язкових податків і зборів.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого Кодекс адміністративного судочинства України (надалі також - «КАС України») покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення і звільнення його із займаної посади згідно наказів від 21 вересня 2017 року №702-о і №703-о.

Зокрема, суд виходив з того, що: у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відсутній потенційний конфлікт інтересів, так як вказані особи займають рівнозначні посади; позивач жодного разу не перебував на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС більше 15 днів, у зв`язку з чим він не міг порушити вимоги пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»; в поданні дисциплінарної комісії не проставлено дату, що позбавляє можливості перевірити дотримання відповідачем статті 71 Закону України «Про державну службу»; Херсонською митницею ДФС не дотримано строків накладення дисциплінарного стягнення, встановлених частиною п`ятою статті 74 вказаного Закону.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 січня 2018 року змінив постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року.

В резолютивній частині постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року датою, з якої ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС, зазначено 23 вересня 2017 року.

Викладено абзац п`ятий резолютивної частини постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року в наступній редакції:

«Стягнути з Херсонської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 вересня 2017 року до 14 листопада 2017 року включно в сумі: 29274,03 грн без урахування обов`язкових податків і платежів».

Апеляційний суд погодився з наведеними висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що наказом №703-0 від 21 вересня 2017 року «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 звільнений з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС з 22 вересня 2017 року. До того ж, з наданого відповідачем табелю обліку використання робочого часу за вересень 2017 року випливає, що 22 вересня 2017 року було останнім днем роботи позивача. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має бути поновлений на посаді з 23 вересня 2017 року, а не з 22 вересня, як про це зазначив суд першої інстанції. Як наслідок, на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2017 року, що складає: 29274,03 грн (791,19 x 37).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі Херсонська митниця ДФС просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Скаржник зазначає, що суди першої й апеляційної інстанції не врахували той факт, що згідно поданої декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік позивач у пункті 4 «Члени сім`ї декларанта» вказав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як свою дружину (яка в свою чергу є матір`ю ОСОБА_2 ). Крім того, позивач у своїй заяві від 23 лютого 2017 року серед своїх близьких осіб відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» вказав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як свою дружину і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як сина дружини.

Також під час перебування на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-«Центральний» Херсонської митниці ДФС відповідно до наказу відповідача №769-о від 13 грудня 2016 року «Про тимчасове виконання обов`язків» ОСОБА_1 підписав подання на преміювання за грудень 2016 року працівникам вказаного відділу, в тому числі й головному державному інспектору ОСОБА_2 в розмірі: 4106 грн за якісне і своєчасне виконання службових обов`язків. На думку відповідача, у позивача виник реальний конфлікт інтересів, оскільки в його прямому підпорядкуванні на час виконання позивачем обов`язків начальника відділу перебував його пасинок ОСОБА_2 . Тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також - «КУпАП»).

Скаржник наголошує, що відповідно до пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості державним службовцем і близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення. На цій підставі на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Також скаржник вважає, що суди при визначенні тривалості вимушеного прогулу позивача не врахували, що у нього був не п`ятиденний робочий тиждень, а робота по змінах. На думку відповідача, розрахунок кількості робочих днів повинен був здійснюватися як два робочих дні та два вихідних дні почергово. Тому кількість робочих днів для виплати коштів за час вимушеного прогулу складає не 38 днів, як зазначили суди, а 26 робочих дні.

Позивач надав суду свій відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Зокрема зазначає, що суди першої й апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, задовольняючи позовні вимоги. Відповідач відкрив дисциплінарне провадження і провів службове розслідування взагалі без законних на те підстав. Позивач не вчиняв дисциплінарного проступку і не підписував подання на преміювання за грудень 2016 року працівникам відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС. Також на момент тимчасового виконання обов`язків начальника вказаного відділу ОСОБА_2 не був близькою особою позивача, оскільки останній на той момент вже не мав жодних стосунків, в тому числі сімейних, з громадянкою ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_2 . Відтак, позивач не повідомляв про конфлікт інтересів, тому що його взагалі не було.

Одночасно позивач вказує, що такої посади як тимчасово виконуючий обов`язки згідно норм Закону України «Про державну службу» немає. У статті 105 Кодексу законів про працю України (надалі також - «КЗпП України») є тільки таке поняття як виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення його від своїх основних обов`язків. Тому звільнення позивача з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС, яку він постійно обіймав, є незаконним.

До того ж, згідно висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі також - «НАЗК») від 22 травня 2017 року №44-07/16096/17, наданого на звернення позивача, приватний інтерес в діях ОСОБА_1 відсутній, підстав для його звільнення не вбачається.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказів Херсонської митниці ДФС:

- від 3 червня 2015 року №160-о «Про тимчасове виконання обов`язків» ОСОБА_1 призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Каховка» Херсонської митниці ДФС;

- від 26 червня 2015 року №184-о «Про покладення виконання обов`язків» з 29 червня до 7 липня 2015 року позивач призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Каховка» Херсонської митниці ДФС;

- від 20 липня 2015 року №215-о «Про покладення виконання обов`язків» з 21 липня 2015 року позивач призначений на посаду виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Каховка» Херсонської митниці ДФС;

- від 15 жовтня 2015 року №409-о «Про покладення виконання обов`язків» з 15 жовтня 2015 року позивач призначений на посаду виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Каховка» Херсонської митниці ДФС;

- від 24 лютого 2016 року №141-о «Про переведення» з 25 лютого 2016 року ОСОБА_1 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС;

- від 13 вересня 2016 року №534-о «Про тимчасове виконання обов`язків» з 13 вересня 2016 року до 27 вересня 2016 року позивач призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС;

- від 13 грудня 2016 року №769-о «Про тимчасове виконання обов`язків» з 13 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС.

Перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 підписав подання на преміювання за грудень 2016 року працівникам відділу митного оформлення « Чонгар », в тому числі й головному державному інспектору ОСОБА_2 в розмірі: 4106 грн. за якісне та своєчасне виконання службових обов`язків.

У момент покладання на ОСОБА_1 обов`язків начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 , який являється позивачу пасинком, перебував у його прямому підпорядкуванні, про що ОСОБА_1 не повідомляв свого безпосереднього керівника у п`ятнадцятиденний строк згідно пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року.

Вказаний факт слугував винесенню УВБ ГУ ДФС у Херсонській області подання від 29 березня 2017 року №1491/7/21-22-22-18 щодо ініціювання призначення та проведення службового розслідування стосовно позивача і ОСОБА_2 .

Наказом Херсонської митниці ДФС від 10 квітня 2017 року №130 доручено дисциплінарній комісії провести службове розслідування в термін з 10 квітня 2017 року до 10 травня 2017 року щодо можливої наявності в діях головного державного інспектора відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 і головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 конфлікту інтересів.

Висновком за результатами службового розслідування від 26 червня 2017 року встановлено, що у офіційному шлюбі ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 не перебуває, спільно не проживають, спільним побутом не пов`язані. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходяться на посадах головних державних інспекторів, що є рівнозначними посадами. Також у висновку зазначено, що листом Херсонської митниці ДФС від 2 червня 2017 року №2413/21-70-04 направлено запит до Національного агентства з питань запобігання корупції України щодо надання правової оцінки щодо можливої наявності в діях головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 і головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 ознак потенційного конфлікту інтересів.

Запропоновано Дисциплінарній комісії Херсонської митниці ДФС після надання відповідної правової оцінки Національним агентством з питань запобігання корупції України прийняти рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 і головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 .

Судами також встановлено, що 27 червня 2017 року Херсонською митницею ДФС отримано відповідь НАЗК, в якій зазначено, що остання вже надала відповідні роз`яснення ОСОБА_1 за його індивідуальним зверненням, з яких вбачається, що у зв`язку з відсутністю приватного інтересу в спірних правовідносинах відсутній потенційний чи реальний конфлікт інтересів між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Крім того, в порядку інформування НАЗК повідомило, що виходячи з інформації, наведеної у зверненні Херсонської митниці ДФС та враховуючи положення Закону України «Про запобігання корупції», керівник Херсонської митниці ДФС не повинен був покладати тимчасове виконання обов`язків начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС на ОСОБА_1 , оскільки мав знати, що таке покладання обов`язків створить потенційний конфлікт інтересів.

Згідно подання дисциплінарної комісії за результатами дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 запропоновано за невиконання пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

21 вересня 2017 року Херсонська митниця ДФС видала наказ №702-о про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади державної служби за невиконання пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Того ж дня відповідач прийняв наказ №703-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС з 22 вересня 2017 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з частиною другою статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: (1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; (2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; (3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; (4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

За статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.

Вказаною статтею Закону потенційний конфлікт інтересів визначено як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника.

За частиною першою статті 2 Закону України «Про державну службу» рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга Херсонської митниці ДФС у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Враховуючи зазначене й обмеження повноважень суду касаційної інстанції лише перевіркою правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги щодо неправильної оцінки доказів і неправильного встановлення обставин справи судами попередніх інстанцій.

Як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, кожного разу під час покладання на ОСОБА_1 обов`язків начальника відділу митного оформлення «Чонгар» строк виконання ним цих обов`язків не перевищував п`ятнадцяти днів.

Також у листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 22 травня 2017 року №44-07/16096/17, наданому на звернення ОСОБА_1 , зазначено, що розглядаючи питання щодо наявності конфлікту інтересів у посадової особи під час підписання наказу на преміювання, слід брати до уваги, що абзацом другим підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», яка регулює питання щодо умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, встановлено, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу. Відповідно до змісту Положення про преміювання керівників, заступників керівників, посадових осіб та працівників територіальних органів Державної фіскальної служби України, установ, організацій та закладів, що належать до сфери її управління, розмір премії працівників встановлюється шляхом видання наказу підписаного керівником територіального органу ДФС, погодженого із профспілковим комітетом, в якому зазначаються суми, які спрямовуються на виплату премії кожному такому працівнику. Підписане ОСОБА_1 подання на преміювання за грудень 2016 року працівників відділу митного оформлення « Чонгар » не було остаточним для виплати премій, а конкретні розміри премії встановлювалися наказом керівника територіального органу ДФС або особи, яка виконує його обв`язки, в межах фонду оплати праці.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність приватного інтересу у позивача, який є одним із обов`язкових складових для встановлення наявності потенційного чи реального конфлікту інтересів.

До того ж, Національне агентство з питань запобігання корупції також не знайшло конфлікту інтересів між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Одночасно про відсутність конфлікту інтересів у спірних правовідносинах зазначено і у листі НАЗК від 16 червня 2017 року, наданому Херсонській митниці ДФС за результатами її звернення від 2 червня 2017 року про надання роз`яснень з питань застосування норм Закону України «Про запобігання корупції». Як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, у вказаному листі зазначено, що НАЗК вже надано відповідні роз`яснення ОСОБА_1 за його індивідуальним зверненням, з яких вбачається, що у зв`язку з відсутністю приватного інтересу в спірних правовідносинах відсутній потенційний чи реальний конфлікт інтересів між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Також, НАЗК повідомило, що виходячи з інформації, наведеної у зверненні Херсонської митниці ДФС та враховуючи положення Закону України «Про запобігання корупції», керівник Херсонської митниці ДФС не повинен був покладати тимчасове виконання обов`язків начальника відділу митного оформлення «Чонгар» митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС на ОСОБА_1 , оскільки мав знати, що таке покладання обов`язків створить потенційний конфлікт інтересів.

У висновку за результатами службового розслідування від 26 червня 2017 року запропоновано дисциплінарній комісії Херсонської митниці ДФС після надання правової оцінки Національним агентством з питань запобігання корупції України прийняти рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 і головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 .

Однак, як встановили суди, Херсонська митниця ДФС не врахувала висновок НАЗК від 27 червня 2017 року за результатами службового розслідування. Висновок про наявність конфлікту інтересів і про недотримання правил врегулювання конфлікту інтересів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідач зробив самостійно.

Також, як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували на рівнозначних посадах - головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС. Це зазначено і у висновку службового розслідування. Одночасно, такої посади як тимчасово виконуючий обов`язки Закон України «Про державну службу» не передбачає.

За таких обставин і правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком судів першої й апеляційної інстанції про те, що потенційного конфлікту інтересів між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не могло виникнути.

Стосовно аргументів касаційної скарги про невірне визначення судами кількості днів вимушеного прогулу позивача Верховний Суд зазначає наступне.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що законодавством не передбачено розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу з врахуванням змінного графіку роботи незаконно звільненого працівника, а тому відхиляє відповідні аргументи касаційної скарги.

Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд констатує, що суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати