Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.01.2021 року у справі №420/12710/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2021 року

Київ

справа №420/12710/20

адміністративне провадження №К/9901/36548/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 (суддя Білостоцький О. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 (колегія суддів:

Шляхтицький О. І., Семенюк Г. В., Домусчі С. Д. ) у справі №420/12710/20 за позовом Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА", про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт,

УСТАНОВИЛ

У листопаді 2020 року Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" звернулася до суду з позовною заявою, просила:

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку", затверджені Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 06 березня 2018 року № 01-06/34;

- визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112182601678 від 17 вересня 2018 року, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, з урахуванням змін, внесених повідомленням про зміну даних у дозволі на будівельні роботи № ОД 122200131929 від 13 січня 2020 року найменування об'єкта будівництва - "Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку; Одеська обл., м. Одеса, Київський район, пров. Маячний, 11,11-А".

Разом з адміністративним позовом від позивача надійшла заява про забезпечення позову в адміністративній справі № 420/2427/20 шляхом:

- зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку", затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 06 березня 2018 року № 01-06/34;

- зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ОД112182601678 від 17 вересня 2018 року, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, з урахуванням змін, внесених повідомленням про зміну даних у дозволі на будівельні роботи №ОД 122200131929 від 13 січня 2020 року найменування об'єкта будівництва - "Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку; Одеська обл., м. Одеса, Київський район, пров.

Маячний, 11,11-А";

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта", Товариству з обмежено відповідальністю "Вест білдінг Україна" та іншим особам за їх дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 5110136900:35:002:0018, загальною площею 0,1546 га, що розташована за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11,11-А до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову порушить права та інтереси Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан"" та призведе до ускладнення відновлення позивачем свого порушеного права в разі прийняття судом рішення на його користь.

Крім того позивач вважає, що оскаржувані рішення містять очевидні ознаки протиправності, які істотно суперечать чинному законодавству.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, заяву Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан"" про забезпечення позову в адміністративній справі № 420/12710/20 задоволено частково.

Зупинено дію дозволу на виконання будівельних робіт № ОД112182601678 від 17 вересня 2018 року, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, з урахуванням внесених змін повідомленням про зміну даних у дозволі на будівельні роботи № ОД 122200131929 від 13 січня 2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/12710/20.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта", Товариству з обмежено відповідальністю "Вест білдінг Україна" та будь-яким іншим особам за їх дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером undefined, загальною площею 0,1546 га, що розташована за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11,11-А, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/12710/20.

В іншій частині заявлених у заяві вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що заявником та судами не наведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також ознак очевидної протиправності дій та рішень відповідача. Наголошує, що судами зупинено дію індивідуальних актів, що стосуються саме третіх осіб і жодним чином не порушують права та інтереси позивача. Вказує, що будівельні роботи проводяться у відповідності до норм чинного законодавства, а вжиті заходи забезпечення позову сприяють настанню для третіх осіб, як замовників будівництва, негативних наслідків. Зазначає, що судами фактично надано оцінку оскаржуваним актам відповідача, що призводить до вирішення спору по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає меті запровадження інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2021 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що існує необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ОД112182601678 від 17 вересня 2018 року, заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта", Товариству з обмежено відповідальністю "Вест білдінг Україна" та іншим особам за їх дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на спірній земельній ділянці до вирішення адміністративної справи по суті, оскільки наявні ознаки очевидної протиправності спірних рішень. Невжиття заходів забезпечення позову порушить права та інтереси Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" та призведе до ускладнення відновлення позивачем свого порушеного права, оскільки житловий комплекс, що будується буде введено в експлуатацію. Тобто, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення у справі, а для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову може бути наступне:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з двох названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову в цій справі суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Також суд має вказати в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

Поряд з цим, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що предметом судового розгляду у справі є акти індивідуальної дії, яким затверджено містобудівні умови та обмеження та дозвіл на здійснення будівельних робіт.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з очевидної протиправності оскаржуваних рішень та надав оцінку їх відповідності нормам матеріального права в сфері будівництва.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Водночас заходи державного архітектурно-будівельного контролю не проводились.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Правова оцінка питань правомірності спірних рішень має надаватися судами під час розгляду справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 500/75/20.

З аналізу положень пункту 2 частини 2 статті 150 КАС України випливає, що особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову повинна довести, яким чином оскаржуваним нормативно-правовим актом порушуються її права, тобто вказати на безпосередні, конкретні права, які мають бути реальними та індивідуально вираженими.

Посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА" задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 скасувати.

В задоволенні заяви Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" про забезпечення позову відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Н. В. Коваленко

Л. Л. Мороз