Історія справи
Постанова КАС ВП від 29.01.2026 року у справі №560/2395/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2026 року
м. Київ
справа №560/2395/25
адміністративне провадження №К/990/41901/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, постановлену суддею Петричковичем А.І., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шидловського В.Б., суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 11 лютого 2025 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - УМВС України в Хмельницькій області) в особі Ліквідаційної комісії, у якому просив: визнати протиправними дії УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії щодо незарахування всього періоду вимушеного прогулу до вислуги років ОСОБА_1 ; зобов`язати УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років період вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року по 06 жовтня 2021 року.
2. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 17 лютого 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
3. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 06 травня 2025 року заяву УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії від 28 лютого 2025 року про залишення позову без розгляду задовольнив частково. Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2025 року визнав причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду, вказані в заяві від 12 травня 2025 року, неповажними. Адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишив без розгляду.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року - без змін.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального і процесуального права.
8. ОСОБА_1 посилається на обставини, які зумовили його звернутися до суду з цим позовом. Зазначає, що, подаючи позовну заяву, він одразу вказав на поважність причин пропущення строку звернення до адміністративного суду та надав відповідні підтверджуючі документи. Водночас стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, окрім іншого, право на розгляд справи. Скаржник указує на гарантії, визначені статтею 55 Конституції України, та що особі має бути забезпечена можливість реалізації її прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість особи без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом такого поняття як доступ до правосуддя.
9. ОСОБА_1 посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та зазначає, що оскільки суд першої інстанції ухвалою від 17 лютого 2025 року відкрив провадження у справі за його позовом, це означає, що суд взяв до уваги вказані позивачем причини пропущення строку і визнав пропущений строк звернення до адміністративного суду поважним. Залишення після відкриття провадження у справі позов ОСОБА_1 без розгляду, на переконання останнього, є порушенням статті 6 Конвенції, його права на доступ до правосуддя та розгляд справи.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 20 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року - без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 січня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 29 січня 2026 року.
ІV. Джерела права й акти їхнього застосування
13. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
14. За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
15. Згідно із абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
18. Приписами статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга). Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя). Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта).
19. За правилами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
20. Відповідно до частин тринадцятої та п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
V. Позиція Верховного Суду
21. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №560/2395/25 стало оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, і посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
22. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги і оскаржуваним ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
23. Процесуальні строки, як визначено у частині першій статті 118 КАС України, - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
24. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
26. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їхнього визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин. Зокрема, вони повинні бути поважними, реальними, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив, і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду, порушив установлені строки.
27. Іншого способу визначити, які причини потрібно віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їхня юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням для звернення до суду тощо.
28. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
29. Таким чином, строк, визначений статтею 122 КАС України, є процесуальним строком, установленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
30. Отже, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
31. При цьому день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
32. Якщо вказаний день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому слово «повинна» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
33. Згідно із висновками ЄСПЛ, право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
34. Із матеріалів справи №560/2395/25 убачається, що ОСОБА_1 11 лютого 2025 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: поновити строк на звернення до суду із цією позовною заявою; визнати протиправними дії УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії щодо незарахування всього періоду вимушеного прогулу до вислуги років ОСОБА_1 ; зобов`язати УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років період вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року по 06 жовтня 2021 року.
35. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 17 лютого 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а 28 лютого 2025 року до суду від УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії надійшла заява про залишення цього позову без розгляду.
36. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 06 травня 2025 року заяву УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії від 28 лютого 2025 року про залишення позову без розгляду задовольнив частково. Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності причин його пропуску, з урахуванням вимог статей 123 161 КАС України.
37. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції, серед іншого, зазначив про те, що до суду позивач звернувся лише у лютому 2025 року, тобто з пропущенням строку звернення. Отримання листа у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого саме він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку. Суд першої інстанції врахував, що пропуск строку звернення до суду встановлено ухвалою суду від 12 грудня 2023 року в справі №560/12480/23, яка набрала законної сили, і якою визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, а позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду. Водночас наведений висновок суду не спростовує твердження позивача про періодичні відвідування закладів охорони здоров`я (02 травня 2022 року, 03 травня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 20-21 грудня 2022 року - консультації лікаря, 10 травня 2022 року та 13 травня 2024 року - обстеження). За таких обставин, адміністративний позов підлягає залишенню без руху, а недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності причин його пропуску, з урахуванням вимог статей 123 161 КАС України.
38. 12 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій як на підставу для поновлення пропущеного строку послався на періодичне проходження лікування та введений воєнний стан.
39. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, визнав причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду, вказані в заяві від 12 травня 2025 року, неповажними. Адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишив без розгляду.
40. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду, вказані в заяві від 12 травня 2025 року, є неповажними, тому позивач не виконав ухвалу суду від 06 травня 2025 року в установлений строк. Серед іншого, суд першої інстанції зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в абсолютно всіх випадках. Водночас позивач не обґрунтував, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з цим позовом. Суд першої інстанції також урахував наявність ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року в справі №560/12480/23, якою визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, а позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.
41. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що позивач не виконав ухвалу суду від 06 травня 2025 року в установлений строк, оскільки причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду, вказані в заяві від 12 травня 2025 року, є неповажними, а тому позов залишено без розгляду правомірно. Погодившись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також зауважив, що приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що ОСОБА_1 у 2023 році вже звертався до суду з таким же предметом і підставами позову (справа №560/12480/23). У позовній заяві від 03 липня 2023 року, поданій до Хмельницького окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 просив: визнати протиправним рішення Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, викладене у листі від 09 вересня 2022 року №К-231/121/12/05-2022, щодо незарахування вислуги років з 07 листопада 2015 року по 06 жовтня 2021 року, а також відмови подачі документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області зарахувати вислугу років з 07 листопада 2015 року по 06 жовтня 2021 року, а також подати документи для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. За наслідком розгляду позовної заяви ОСОБА_1 із тим же предметом і підставами позову, Хмельницький окружний адміністративний суд 12 грудня 2023 року постановив ухвалу в справі №560/12480/23, якою визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом і залишив без розгляду його позовну заяву до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії. Із наказом Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 05 жовтня 2021 року №13 о/с позивач ознайомився під підпис та отримав його копію в день звільнення - 06 жовтня 2021 року, що також установлено судом у справі №560/12480/23 та не заперечується ОСОБА_1 у позовній заяві. Водночас із цим позовом до суду позивач повторно звернувся аж у лютому 2025 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що отримання листа у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого саме він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
42. Беручи до уваги наведене у сукупності, Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом і залишення цього позову без розгляду.
43. Суди попередніх інстанцій слушно врахували тривалість пропущеного ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду. Із цим позовом ОСОБА_1 звернувся у лютому 2025 року, хоча про порушення своїх прав дізнався ще у жовтні 2021 року. При цьому в липні 2023 року ОСОБА_1 уже звертався з позовом щодо зобов`язання Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області зарахувати йому період з 07 листопада 2015 року по 06 жовтня 2021 року до вислуги років і Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2023 року в справі №560/12480/23 визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом і залишив без розгляду його позовну заяву до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
44. Звертаючись до адміністративного суду з позовом у справі №560/2395/25 аж у лютому 2025 року, ОСОБА_1 не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
45. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в України не може бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду в усіх абсолютно випадках. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання особою процесуальних дій протягом установленого законом строку. Водночас ОСОБА_1 не обґрунтував, яким саме чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропущення ним установленого законом строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом.
46. При цьому відвідування позивачем закладів охорони здоров`я та проходження лікування, що мало періодичний характер, не може слугувати свідченням наявності об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом раніше, а не аж у лютому 2025 року. ОСОБА_1 не навів належного обґрунтування того, що йому завадило звернутися до суду одразу після залишення у грудні 2023 року попереднього позову без розгляду.
47. Право на доступ до суду не є абсолютним. Від учасників справи вимагається добросовісне використання належних їм процесуальних прав і неухильне виконання процесуальних обов`язків. А сукупність обставин у цій справі вказує на те, що позивачем не було вчинено залежних і можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом йому процесуальних прав на подання адміністративного позову у відповідний строк.
48. Щодо доводів ОСОБА_1 про безспірне поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалою від 17 лютого 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі за його позовом, необхідно зазначити, що постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі не може беззаперечно свідчити про поновлення позивачу пропущеного процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом. Вирішення питання строків звернення до адміністративного суду, відповідно до норм КАС України, можливе як до відкриття провадження у справі, так і після, так само як і застосування судом наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.
49. Таким чином, у межах здійсненого Верховним Судом касаційного перегляду судових рішень установлено, що суди попередніх інстанцій, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, правильно застосували норми права, оскільки позивач, звернувшись до суду з цим позовом аж у лютому 2025 року, пропустив установлений законом строк для звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин такого пропущення.
50. Касаційна скарга не містить відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
51. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
52. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваних ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року в справі №560/2395/25 - без змін.
VІ. Судові витрати
53. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року в справі №560/2395/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Соколов
С. А. Уханенко