Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №813/1132/15

адміністративне провадження №К/9901/24828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 (суддя - Кухар Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 (судді: Ільчишин Н.В. (головуючий), Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі №813/1132/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубес Інтернешнл ТОВ» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тубес Інтернешнл ТОВ» (далі - позивач, ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2015 року №0003121501.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивачем правомірно включено за грудень 2014 року до складу податкового кредиту податкові накладні в межах 365-ти денного терміну.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.02.2015 №0003121501.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу відносно того, що платником сформовано у січні 2015 року податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані у грудні 2013 року, з дати виписки яких минуло 365 днів, так як податкові накладні включені до декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а не січень 2015 року, тобто 365 календарних днів з дати їх виписки не закінчились.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» за грудень 2014 року, про що складено акт від 18.02.2015 « 38/15-01/33562712, яким встановлено, що згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року, позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні з порушенням 365-ти денного терміну, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, завищено податковий кредит за грудень 2014 року на суму ПДВ 314 850,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2015 року №0003121501, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 472 275,00 грн, з яких 314 580,00 грн за основним платежем та 157 425,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність помилки у поданому реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року, а саме у даті складання податкових накладних, так як судом дослідженні податкові накладні №665, 666, 667, 668, 669, 670,671, 672, 673, 674, 675, 676, 677, 678, 679, 680, 681, 682, 683, 684, 685, 686, 687, 688, 689, 690, 691, 692, 693, 694, 695, 696 та встановлено дату їх виписки - 31.12.2013.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо протиправності включення позивачем до складу податкового кредиту податкові накладні виписані у грудні 2013 року, що перевищує 365 днів з дня виписки податкових накладних.

8. Позивачем заперечення на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України

9.1 Пункт 44.1 статті 44

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

9.2 Пункт 46.1 статті 46

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

9.3. Пункт 49.1 статті 49

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

9.4. Стаття 198

9.4.1 Пункт 198.2

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

9.4.2. Пункт 198.3

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

9.4.3. пункт 198.6

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

9.4.4 Пункт 201.1 статті 200

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Платник податку може скористатись правом щодо включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. При цьому включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних платник податку може шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності в порядку, визначеному статтею 50 Податкового кодексу України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходи з того, що платником податків податкові накладні включені до декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а не січень 2015 року, тобто 365 календарних днів з дати їх виписки не закінчились, тому, позивачем сформовано податковий кредит за податковими накладними у строк що не перевищує 365 днів з моменту складення таких.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, зважаючи на те, що на час включення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2014 року (декларація №9078147157 від 18.01.2015) сум податку на додану вартість по податкових накладних (від 31.12.2013) минуло понад 365 календарних днів з дати їх складення, що в свою чергу виключає можливість включення сум податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних до податкового кредиту грудня 2014 року.

Таким чином, висновок судів про правомірність включення до складу податкового кредиту за грудень 2014 року сум податку на додану вартість за податковими накладними за грудень 2013 року, тобто після спливу 365 днів з моменту їх складення, не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 44, 46, 49, 198, 201 Податкового кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке були прийнято контролюючим органом у відповідності до норм чинного законодавства, а тому касаційна скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 підлягає задоволенню.

14. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

15. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 у справі №813/1132/15 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубес Інтернешнл ТОВ».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду