Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №810/1667/18

адміністративне провадження №К/9901/63723/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 (суддя - Щавінський В.Р.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 (судді - Сорочка Є.О., Літвіна Н.М., Федотов І.В.)

у справі №810/1667/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаврилівський торговий комплекс"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаврилівський торговий комплекс" (далі Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 31.01.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків, а саме зобов'язано Товариство уточнити склад учасників справи, оскільки оскаржуване рішення прийнято не ДПІ, а Головним управлінням ДФС у Київській області (далі ДФС).

У зв'язку з усуненням позивачем недоліків, ухвалою суду першої інстанції від 23.04.2018 відкрито провадження у справі за позовом Товариства до ДПІ про скасування рішення та призначено її розгляд на 23.05.2018.

Під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю представника ДПІ, ухвалою суду замінено відповідача на ДФС та задоволено адміністративний позов.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 частково задоволено апеляційну скаргу ДПІ та змінено рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 в частині розподілу судових витрат, абзац третій резолютивної частини якого викладено у наступній редакції: «Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаврилівський торговий комплекс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та матеріали справи.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції цим вимогам не відповідають з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розглянуто адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення ДФС від 31.01.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

При цьому, матеріали справи не містять належних доказів отримання ДФС ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та копії адміністративного позову. Відсутні докази направлення на адресу ДФС повісток про виклик і повісток - повідомлень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в судове засідання призначене на 23.05.2018 у якості відповідача було викликано ДПІ, представник якої отримав копію позовної заяви 23.05.2018 та прийняв участь у розгляді справи в якості представника відповідача (а.с. 57, 58, 71-72).

Ухвалу про заміну відповідача та залучення до участі у справи ДФС було прийнято 23.05.2018 і в цей же день, без виклику належного відповідача та надання йому можливості надати свої пояснення та заперечення щодо суті пред'явленого адміністративного позову, прийнято рішення про задоволення позову.

Копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 направлено на адресу ДПІ (а.с.79).

Суд апеляційної інстанції залишив без уваги ту обставину, що судом першої інстанції розглянуто справу щодо законності рішення ДФС, яке фактично не було залучено до участі у справі, не врахувавши при цьому, що відповідно до приписів частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

При цьому, прийнявши та розглянувши апеляційну скаргу ДПІ, суд апеляційної інстанції відмовився оцінити доводи скаржника щодо помилковості застосування судом першої інстанції норм матеріального права при скасуванні рішення контролюючого органу від 31.01.2018, пославшись на те, що вказане рішення приймалось не ДПІ, а ДФС, відтак скаржник не набув права оскаржувати судове рішення по суті спору.

З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що судами першої та апеляційної інстанції розглянуто справу у спосіб, який унеможливив реалізацію наданих відповідачу - ДФС законом прав щодо участі у розгляді справи.

Згідно з частиною 4 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками попереднього розгляду справи скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи підстави скасування судових рішень, колегія суддів Касаційного адміністративного суду не входить в обговорення питання щодо правильності застосування судами норм матеріального права при розгляді адміністративного позову.

Керуючись статтями 343, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер