Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.01.2019 року у справі №0340/1363/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №0340/1363/18

адміністративне провадження №К/9901/69144/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018

у справі № 0340/1363/18

за позовом Громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - відповідач, УДМС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.06.2018 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Управління Державної міграційної служби України у Волинській області від 20.06.2018 позивачу відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну, з підстав пункту 6 частини 1 статті 10 Закону України "Про імміграцію". Зазначає, що проживає на території України з 27.03.2015, перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_2 та має спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому вважає, що підпадає під вимоги пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про імміграцію" для надання дозволу на імміграцію в Україну.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 адміністративний позов задоволено.

Вважаючи зазначене рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга подана та підписана представником без підтвердження повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що до апеляційної скарги додано світлокопію довіреності, яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вона засвідчена підписом завідувача сектору діловодства Чичелюк К. В., проте доказів наявності у зазначеної особи встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності суду апеляційної інстанції не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.11.2018 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга вмотивована, зокрема, тим, що pгідно п.1.7 Інструкції з діловодства в ДМС України, затвердженої наказом ДМС від 21 листопада 2014 року N 320 служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, засвідчує печаткою документи, підписані керівництвом ДМС. Зазначає, що разом із апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду було подано довіреність, яка засвідчена у встановленому законом порядку. А саме, вказано напис "Згідно з оригіналом", посаду особи, що засвідчує - завідувач сектору документального забезпечення (служби діловодства), її ініціали та прізвище, а також особистий підпис. У верхньому правому куті аркуша проставлено штамп "Копія". Копія довіреності засвідчена печаткою служби діловодства УДМС у Волинській області та підписана керівником служби діловодства. Окрім того вказує, що представництво у суді першої інстанції здійснювала Мельничук Т. С., довіреність якої міститься в матеріалах справи. Особу Мельничук Т. С. та її повноваження на представництво відповідача встановлено та підтверджено в судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції. Також скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 21.11.2018 у справі №803/641/18.

Ухвалою Верховного суду від 31.01.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Позивачем відзиву на касаційну скаргу не надано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26,5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:

-зі слів "Згідно з оригіналом",

-назви посади,

-особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,

-дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому за змістом частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 59 КАС України).

Згідно із частинами 5 та 6 вказаної статті КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, в іншому випадку така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.

Разом з тим, частина 8 статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого мають бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, копію доданої до апеляційної скарги довіреності на ім'я Мельничук Тетяни Сергіївни засвідчено не начальником УДМС у Волинській області, а засвідчено завідувачем сектору діловодства Чичелюк К. В.

При цьому, апелянтом не додано документ, що підтверджує повноваження даної особи на завірення копії довіреності.

Згідно з частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, має відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів.

Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій.

Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.

Надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

У той же час посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що представник Мельничук Т. С. вже здійснювала представництво інтересів у цій справі у суді першої інстанції, не приймаються касаційним судом до уваги, оскільки згідно із матеріалами справи рішення суду першої інстанції, прийнято в порядку письмового провадження, тобто без проведення судового засідання. Отже, Мельничук Т. С. не приймала участі в засіданнях цього суду, а тому останнім не перевірялись та не встановлювались її повноваження, враховуючи, що частиною 1 статті 202 КАС України передбачено такий обов'язок саме для головуючого у судовому засіданні.

У матеріалах даної справи хоча й містяться документ (зокрема відзив на позовну заяву), підписаний Мельничук Т. С., як представником відповідача, однак до нього додану довіреність, яка засвідчена підписом завідувача сектору діловодства Чичелюк К. В., проте доказів наявності у зазначеної особи встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності суду першої інстанції також не надано.

Отже, Суд зауважує, що, під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника Мельничук Т. С, в матеріалах справи була відсутня довіреність або її належним чином засвідчення копія на представництво інтересів відповідача. Відтак, суд апеляційної інстанції не мав процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво інтересів УДМС у Волинській області.

Посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суд від
21.11.2018 у справі №803/641/18, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки у вказаній справі на відміну від зазначеної у суду апеляційної інстанції була процесуальна можливість пересвідчитися у наявності особи повноважень на подання та підписання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу відповідача на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 року.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин цієї справи не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення допустив порушення норм процесуального права, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Колегія суддів зазначає, що до касаційної скарги представником відповідача - Марцих Є. Г. на підтвердження своїх повноважень додано копію довіреності, засвідчену підписом завідувача сектору діловодства Чичелюк К. В. Однак, така довіреність не підтверджує належним чином повноваження Марцих Є. Г. на представництво інтересів відповідача, оскільки доказів наявності у Чичелюк К. В. встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності суду касаційної інстанції не надано.

Разом з тим, судом касаційної інстанції, з метою забезпечення права особи на касаційне оскарження та доступу до правосуддя, відкрито касаційне провадження у справі.

За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова