Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №813/2176/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа №813/2176/17

адміністративне провадження №К/9901/20935/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу №813/2176/17 за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 (колегія суддів у складі суддів Сакалоша В.М., Гулика А.Г., Гулкевич І.З.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (колегія суддів у складі Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В.) у справі №813/2176/17 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, скасування рішень.

І. РУХ СПРАВИ

1. На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про:

- визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо винесення рішення про скасування від 31.05.2017 №15-н/пз та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2017 №15-н/пз;

- скасування рішення про скасування від 31.05.2017 №15-н/пз;

- скасування припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2017 №15-н/пз.

2. 22.06.2017 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про забезпечення адміністративного позову в спосіб зупинення дії рішення про скасування від 31.05.2017 №15-н/пз та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2017 №15-н/пз, винесених головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області; заборонити Державній архітектурно-будівельної інспекції України здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного нагляду щодо Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з питань здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, в задоволенні позову відмовлено.

4. 12.02.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017.

5. У касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати вищезазначені постанови та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

6. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 відкрито провадження у справі. Відзив від Відповідача не надходив.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 липня 2017 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Горохом Н.С. із залученням начальника інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Чопка В.С. відповідно до наказу від 22 травня 2017 року №780 та на підставі довідки про результат документальної перевірки від 17 травня 2017 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

8. За результатами перевірки встановлено, що на підставі звернення ФОП ОСОБА_4 стосовно дій посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контроль у м. Львові при проведенні перевірки об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було скеровано вимогу № 1013-6/2111-17 від 11 квітня 2017 року щодо надання інформації та належним чином засвідчених копій документів, складених за результатами здійснення відповідних заходів контролю щодо об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

9. На виконання вимоги головного інспектора будівельного нагляду Інспекцією були надані завірені копії документів про вжиті заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

10. У ході здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Шестаком Олегом Володимировичем 22 березня 2017 року було здійснено позапланову перевірку та встановлено, що будівництво одноповерхової споруди проведено ФОП ОСОБА_4 з влаштуванням бетонного фундаменту, що свідчить про проведення будівельних робіт без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт. За результатами здійснення заходів контролю, посадовою особою Інспекції складено акт перевірки від 22.03.2017, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2017, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.03.2017. 29.03.2017 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-1592/41.

11. У ході здійснення позапланової перевірки вищезазначених документів у відповідності до Порядку № 698, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, були встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказував, що рішення від 31.05.2017 № 15-н/пз, прийняте головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, яким скасовані акти індивідуальної дії, складені посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові за результатами перевірки, проведеної 22.03.2017, винесене з формальних підстав на підставі гіпотетичних припущень.

13. Відповідач подав заперечення, в якому просив в задоволені позову відмовити, оскільки споруда по АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, зведеною відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та не потребує отримання дозвільних документів на будівництво та не є об'єктом містобудування. На підтвердження обставин, викладених в запереченні, було також долучено Технічні висновки про проведення обстеження 4-х зблокованих тимчасових споруд (павільйонів) на АДРЕСА_1, виготовлені на замовлення ОСОБА_4 Львівським філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ».

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що у рішенні №15-н/пз від 31.05.2017, в акті перевірки від 22.03.2017, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2017 та в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017 відсутня інформація, будь-які документи чи розрахунки категорії складності, які б слугували для віднесення об'єкту перевірки до ІІ категорії складності.

15. Наведене свідчить про порушення п.7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557 (в редакції чинній станом на час проведення перевірки), яким встановлено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

16. З матеріалів справи вбачається, що в документах, складених Позивачем в результаті проведення перевірки, зафіксовано проведення будівельних робіт з влаштуванням бетонного фундаменту, однак не доведено факту порушення вимог містобудівного законодавства в частині виконання будівельних робіт з будівництва фундаменту, оскільки в даних документах відсутня інформація, що слугувала підставою для віднесення тимчасової споруди до об'єкту будівництва та щодо розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів.

17. Відтак, суди погодилися із доводами Відповідача та третьої особи на стороні Відповідача щодо того, що посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові виключно шляхом проведення візуального огляду безпідставно встановити наявність фундаменту та віднесли тимчасову споруду до капітальних споруд, які потребують отримання дозвільних документів на будівництво.

18. Частиною 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Нормативно-правовим документом, який регулює розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

19. Як вбачається з матеріалів справи, зведення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 було здійснене ОСОБА_4 на підставі паспорту прив'язки, виданого Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради 22 жовтня 2015 року на підставі рішення виконавчого комітету від 16.03.2015 №219 з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526, 4527 та додаткової угоди від 07.10.2015 №Ф-2843 до договору оренди земельної ділянки від 09.11.2009 Ф-1414 із змінами від 01.07.2015 №2714. Паспорт прив'язки був виданий на підставі долученого проекту ескізів фасадів тимчасових споруд, який був поданий при отриманні паспорту та є його невід'ємною частиною. В даному проекті визначено що, основу конструкції становить металевий профіль С 10 на бетонній плиті.

20. Встановлення тимчасової споруди регулюються виключно положеннями ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Фізичною особою-підприємцем було отримано необхідний пакет документів для прийняття рішення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, укладено договір оренди землі та виконано вимоги паспорту прив'язки.

21. Відтак, суди погодилися з доводами Відповідача, що роботи з влаштування фундаменту не являються будівельними роботами та не вимагають документів про право на виконання будівельних робіт.

22. Аргументи позивача про те, що позивачем побудовано стрічкові фундаменти, спростовуються фактичними даними та технічними висновками експерта. У ході розгляду справи судом з'ясовано, що глибина залягання основи павільйону по АДРЕСА_1 не відповідає нормативам щодо встановлення фундаментів, прийнятим у Львівській області, відтак дана бетонна основа не може розглядатись як фундамент.

23. Суди погодилися з висновками сертифікованих експертів, що зблоковані тимчасові споруди на АДРЕСА_1 не є капітальною спорудою, а встановлена тимчасова одноповерхова споруда, що виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту на бетонній підготовці і являються малими архітектурними формами. Бетонна підготовка з заглибленням 10 см не може розглядатись як фундамент, оскільки згідно п. 7.5.1 ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд Основні положення» - глибина закладання фундаментів приймається з урахуванням глибини сезонного промерзання ґрунтів.

24. Таким чином, у ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_4 зведена не капітальна споруда, як зазначено позивачем у документах, складених на підставі проведеної 22 березня 2017 року перевірки, а тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, яка виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту.

25. При цьому, будь-яких доказів, які б свідчили про проведення замірів чи вимірювання глибини залягання фундаментів, фото- чи відеофіксації, встановлення ухилу рельєфу чи розкриття окремих елементів споруди, які були уповноважені провести інспектори при проведенні перевірки, суду не надано.

26. Підсумовуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що при складанні оскаржуваних рішень, відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, відтак, в суду немає жодних підстав для визнання протиправними дій та скасування оскаржуваного рішення та припису.

27. Крім того, суд апеляційної інстанції не встановив існування спору між сторонами як суб'єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції у сфері контролю за дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки питання компетенції розподілу повноважень органів чітко розмежовані законодавством.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, оскільки:

А) суди не визначили, у чому саме полягає порушення вимог містобудівного законодавства об'єктом нагляду - Інспекцією ДАБК у м. Львові - чи у відсутності розрахунку (який і так нічим не передбачений для позивача), чи в неправильності визначення категорії складності об'єкта будівництва. Щодо останнього, то у документах, складених відповідачем, жодної інформації про те, що об'єкт будівництва відноситься до І, ІІІ, IV чи V категорії складності, немає. Кваліфікація правопорушення, вчиненого ФОП ОСОБА_4, відповідає категорії складності, зазначеній в акті перевірки.

Б) Предметом даного спору є рішення органу нагляду, а не рішення об'єкта нагляду. Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові надав оцінку рішенням об'єкта нагляду, бо в них нема розрахунку категорії складності, але не надав вмотивовану оцінку рішенням органу нагляду, які є предметом розгляду даної справи, в яких також нема такого розрахунку.

В) У діях та рішеннях посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Львові відсутні ознаки порушення норм матеріального права, про які наголошує відповідач в акті перевірки від 31.05.2017 №15-н/пз. Зокрема, відповідач ставить в вину Інспекції ДАБК у м. Львові поверхневість проведення перевірки (Позивач не скористався правом, передбаченим пп.9 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю), в той же час проводить свою перевірку в порядку нагляду, не використовуючи право, передбачене пп.3 п.4 Порядку.

Г) Право Інспекції ДАБК у м. Львові як органу місцевого самоврядування на звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування» та відображено в Положенні про Інспекцію.

Ґ) винятки, передбачені ч. 3 ст. 17 КАС України, не поширюються на спір за позовом органу архітектурно-будівельного контролю про оскарження рішень відповідача - органу державного архітектурно-будівельного нагляду, Відтак, на спір поширюється юрисдикція адміністративного суду.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Відповідно до ч. 1-3 статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

32. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

35. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій мали перевірити законність та правомірність дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо винесення рішення про скасування від 31.05.2017 №15-н/пз та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2017 №15-н/пз. Однак, суд апеляційної інстанцій в цій справі обмежився виключно розглядом питання наявності права Позивача на оскарження рішення Відповідача та не розглядав справу по суті.

36. Суд погоджується із тим, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку відносно того, що у Позивача відсутнє право на оскарження рішень ДАБІ.

37. Так, у пп. 1 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду зазначено, що об'єкти нагляду мають право вимагати від головних інспекторів будівельного нагляду дотримання вимог законодавства. Суд вважає, що реалізація цього повноваження не може бути повною та достатньою, якщо воно буде не буде забезпечено правом на судовий захист.

38. Як вбачається зі змісту статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку № 698, які визначають права та обов'язки об'єкта нагляду, даними правовими нормами не закріплене право об'єкта нагляду оскаржувати рішення ДАБІ України, прийняті за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

39.Відповідно до Положення №1027 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління. Інспекція є юридичною особою, відповідно до законодавства України має право, зокрема, виступати позивачем і відповідачем, третьою особою, яка заявляє/не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача/відповідача у судах від свого імені.

40. Відповідно до п.4.1 Положення №1027 до компетенції Інспекції належать такі повноваження, зокрема: реалізація політики, визначеної Львівським міським головою, міською радою та її виконавчим комітетом відповідно до компетенції, та реалізація прийнятих ними рішень; здійснення у частині наданої компетенції делегованих органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам повноважень; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

41. Згідно з положеннями частини першої ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

42. Отже, Інспекція ДАБК в м. Львові належить до системи органів місцевого самоврядування, діє як самостійне управління та реалізує, зокрема, повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю в інтересах територіальної громади м. Львова.

43. У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням, прийнятим головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 31.05.2017 № 15-н/пз, скасовані акти індивідуальної дії, складені посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові за результатами перевірки, проведеної 22.03.2017 винесене з формальних підстав на підставі гіпотетичних припущень.

45. На цій підставі, можна дійти висновку, що даний спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки має всі ознаки публічно-правового спору, а саме: відповідачем виступає суб'єкт владних повноважень (ДАБІ України), оскаржувані рішення та припис є результатом здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій; позов подано Інспекцією Інспекція ДАБК в м. Львові, право якої на звернення до суду визначено ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

46. З огляду на вищезазначене Суд дійшов висновку про те, що Інспекція ДАБК в м. Львові має повноваження щодо звернення з адміністративним позовом для захисту прав та інтересів територіальної громади.

47. Конституційний Суд України у рішенні від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 зазначив, що Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

48. Крім того, у своєму рішенні від 8 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 Конституційний Суд України зробив наступний висновок: право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.

49. Така позиція Суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.10.2018 у справі № 813/2243/17.

50. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

51. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

53. Відповідно до частин другої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

54. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції не переглядав по суті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції з поверненням справи для продовження розгляду до апеляційного суду для перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 у справі №813/2176/17 скасувати, направити справу для продовження розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб