Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №820/2130/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/2130/16

адміністративне провадження №К/9901/11960/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л. О.,

суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/2130/16

за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України, генерала армії України Грицака В. С., третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бондара В. О., суддів: Калитки О. М., Кононенко З. О.,

УСТАНОВИЛ:

Суть спору.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Служби безпеки України та Служби безпеки України (далі - відповідачі) про визнання незаконним та скасування наказу Голови СБ України від 30 березня 2016 року № 372-ос про звільнення його з посади начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (надалі за текстом Інститут), поновлення на посаді начальника Інституту та виплати йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Служби безпеки України, генерала армії України Грицака В. С., Служби безпеки України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - задоволено в повному обсязі.

Скасовано наказ Голови Служби безпеки Украйни від 30 березня 2016 року № 372-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Стягнуто із Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та стягнення із Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Відповідачі - Голова Служби безпеки України, генерал армії України Грицак В. С., Служба безпеки України, не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року, подали апеляційні скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року за клопотанням Міністерства юстиції України останнього залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року за ініціативою суду провадження у справі № 820/2130/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається у порядку конституційного провадження за поданням Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про очищення влади".

Зупиняючи провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.

Відповідно з частиною 3 статті 61 "Про Конституційний Суд України" в разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Закону України "Про очищення влади" передбачає, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно з частинами 2,3 статті 70 цього ж Закону у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Враховуючи вказане, результати розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України впливають на прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі.

На підставі наведеного колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи, оскільки невизначеність у питанні чи відповідають положення Закону України "Про очищення влади" Конституції України, на їх думку, унеможливлює розгляд даної справи до розгляду справ, яка перебуває на розгляді Конституційного суду України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

23 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України про скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що зупинення провадження в справі спрямоване на те, щоб обставини, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об'єктивний характер, не вважалися такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених КАС України.

Скаржник звертає увагу, що встановлюючи скорочені строки розгляду справ щодо звільнення з публічної служби, законодавець підкреслив особливу значимість цих спорів та необхідність захисту порушених прав у накоротший термін. Зважаючи, що справа за вищевказаними поданнями розглядається у Конституційному Суді України з 16 квітня 2015 року, тобто більше року на момент звернення позивача із цим позовом до суду, а на момент постановлення оскаржуваної ухвали була відсутня інформація щодо дати можливого закінчення вищевказаного судового розгляду означеним судом, то зупинення провадження у справі до невизначеного часу вирішення судом конституційної юрисдикції відповідних подань порушує право сторін на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Предметом розгляду даної справи є оскарження акту індивідуальної дії, який прийнятий державним органом, що безпосередньо не пов'язане з предметом конституційного провадження, що, на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали на підставі статті 227 КАС України (в редакції, чинній до
15.12.2017) з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На підставі наведеного скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, зупинивши провадження у справі, позбавив апелянта можливості захистити свої права та інтереси, та відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді протягом розумного строку, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law26~).

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції ~law27~ обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1,7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30 січня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стрелець Т. Г., судді Білоус О. В., Желтобрюх І. Л.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 557/0/78-19 у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Стрелець Т. Г. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л. О., судді Загороднюк А. Г., Соколов В. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду головуючого судді Єресько Л. О., суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М. від 18 червня 2019 року прийнято до провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 820/2130/16.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л. О. від 24 жовтня 2019 року закінчено підготовчі дії та призначено дану касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи.

Від позивача та відповідачів відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки, викладені в рішенні суду конституційної юрисдикції, матимуть значення для захисту конституційних прав і свобод позивача, а тому дану справу неможливо розглянути до вирішення Конституційним судом України справи (об'єднаної в одне конституційне провадження) за конституційним поданням Верховного Суду України і 47 народних депутатів України про відповідність Конституції України окремих положень Закону України "Про очищення влади".

Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зупинення провадження в цій справі зумовлюється невизначеністю у питанні чи відповідають положення Закону України "Про очищення влади" Конституції України.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Питання зупинення та поновлення провадження у справі на момент постановлення оскаржуваної ухвали врегульовувалися статтею 156 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Пунктом 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Тобто дана правова норма передбачає, що підставою для зупинення провадження в справі за такою обставиною є об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Верховний Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування нормативного акту індивідуальної дії на тій підставі, що він пройшов перевірку за Закону України "Про очищення влади", за наслідками якої його в серпні 2015 року ознайомився із довідкою від 30 липня 2015 року, якою не встановлено підстав для застосування до нього заборон, передбачених Закону України "Про очищення влади". Проте підставою для звільнення позивача з посади слугувала зовсім інша довідка про результати проведення перевірки від 25 березня 2016 року № 11/3-3127, зі змістом якої його не ознайомили. За умови того, що попередня довідка про результати перевірки від 30 липня 2015 року ніким не скасовувалася, а отже є чинною, то видання будь-яких інших довідок є незаконним, оскільки проведення повторної перевірки Законом України "Про очищення влади" не передбачено.

В свою чергу предметом розгляду Конституційного Суду України у вказаних вище справах є конституційність положень Закону України "Про очищення влади", на які ОСОБА_1 в своєму позові не посилається.

Аналізуючи зазначені вище обставини, які покладені в основу обґрунтування позову, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що вони мають індивідуальний характер, стосуються дій та рішень голови Служби безпеки України та Служби безпеки України, які позивач із посиланням на конкретні норми права розцінює неправильно витлумаченими і такими, що призвели до порушення його прав і свобод.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду, дослідивши обставини справи, дійшла висновку, що в оскаржуваній ухвалі не мотивований зв'язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданих вище конституційних подань та предметом спору; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, є передчасними, оскільки суд, зупиняючи провадження у цій справі, не розпочав розгляд справи по суті та не дослідив належним чином обставини справи, а тому був позбавлений можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між наданими позивачем доводами та положеннями Закону України "Про очищення влади", що розглядаються в порядку конституційного провадження.

Аналогічного підходу дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12 квітня 2018 року у справі № 800/235/17 та від 17 травня 2018 року у справі № 800/186/17 (П/9901/338/18).

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги, що зупинення провадження у справі до невизначеного часу вирішення Конституційним Судом України віщезазначених подань порушує право учасників на справедливий судовий розгляд справи протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, а ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Зважаючи на приписи підпункту 9 пункту 1, підпункту 2 пункту 2 Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017, оголошення про початок роботи Другого апеляційного адміністративного суду, розміщеного в офіційному виданні Верховної Ради України "Голос України" від 03 жовтня 2018 року № 185 (6940), справу слід направити для продовження розгляду до вказаного суду.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду