Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №820/3005/17
Ухвала КАС ВП від 25.06.2018 року у справі №820/3005/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №820/3005/17

адміністративне провадження №К/9901/49004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

за участю секретаря - Калініна О.С.

учасники справи:

представник відповідача - Морозов П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 (суддя - Бадюкова Ю.В.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді- Бартош Н.С., Мінаєва О.М.)

у справі №820/3005/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл груп компані Олександра Бардукова»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл груп компані Олександра Бардукова» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області (далі-ДФС) від 13.06.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про завищення Товариством суми від'ємного значення задекларованої до бюджетного відшкодування, неправильно при цьому застосувавши положення статті 102 Податкового Кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення - рішення від 13.06.2017 № 0001311202 та № 0001331202, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 частково задоволено апеляційну скаргу ДФС, скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 року №0001331202 та відмовлено в цій частині в задоволенні позову. В іншій частині Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 залишено без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 20.04.2017 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 702 грн.

За наслідками проведеної ДФС камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по поданій Товариством податковій декларація від 20.04.2017 року №9070792881, складено акт від 19.05.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 102.5 ст. 102, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме занижено суму податкових зобов'язань за квітень - жовтень 2014 року, липень 2015 - березень 2017 року на суму 8 038 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, задекларованої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року у розмірі 15 702 грн. та завищено суму залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за березень 2017 року у розмірі 211 грн.

На цій підставі ДФС 13.06.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001331202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 211 грн.;

- №0001311202, яким визначено відсутність права на врахування 7 874 грн. від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- №0001321202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 7 828 грн.

Законність постанови суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0001331202 та №0001321202 сторонами не оскаржується та не є предметом касаційного перегляду справи.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 №0001311202 то колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначає наступне.

Скасувавши податкове повідомлення-рішення ДФС №0001311202 суд першої інстанції виходив з того, що безпідставними та такими що не ґрунтуються на законі є доводи ДФС про необхідність застосування приписів статті 102 Податкового Кодексу України щодо строків давності при розгляді заяв платника податку про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового Кодексу України обумовлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому пункт 102.6 цієї статті не передбачає можливості продовження граничного строку подання заяв щодо бюджетного відшкодування.

Верховним Судом вже висловлювалась правова позиція щодо застосування положень статті 102 Податкового Кодексу України.

Так, в постанові від 04 квітня 2018 року у справа №816/5390/13-а Верховний Суд зазначив, що пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

В постанові від 17 квітня 2018 року справа №803/940/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами правильно надана оцінка посиланням відповідача на пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, згідно з яким заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1 095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що Товариством у розрахунок суми бюджетного відшкодування включено суми, право на отримання яких у позивача виникло у строк більший, ніж встановлено пунктом 102.5 статті 102 Податкового Кодексу України, судами попередніх інстанцій помилково зроблено висновок про протиправність оскаржуваного повідомленні-рішення ДФС №0001311202 від 13.06.2017.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно зі статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 344, 238, 349, 351, 354, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 скасувати в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 №0001311202 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 30.08.2018.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер