Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.08.2018 року у справі №820/2634/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа № 820/2634/17

провадження № К/9901/16404/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Заічко О.В. від 26 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Старостіна В.В., Рєзнікової С.С., Бегунца А.О. від 26 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у якому, з урахуванням двох заяв про уточнення позовних вимог, просив:

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,36 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 20 березня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,36 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду по даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Рішення судів мотивовано незаконністю відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 20 березня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,36 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства.

Головне управління Держгеокадастру в Харківській області листом від 27 квітня 2017 року № Т-8616/0/6-9148/0/21-17 повідомило позивача про утримання від прийняття будь-яких рішень по суті вказаної заяви та залишення за собою права на звернення до правоохоронних органів, оскільки підпис під заявою суттєво відрізняється від підпису заявника у паспорті, що, на думку відповідача, може свідчити про відсутність самостійного волевиявлення заявника та використання його документів у незаконному обороті операцій з землею.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що за результатами розгляду заяви позивача було встановлено, що підпис під заявою візуально суттєво відрізняється від підпису позивача у паспорті, що може свідчити про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_3 щодо отримання земельної ділянки у власність, а також про використання документів позивача в незаконних правочинах щодо земельних ділянок. Письмовою мотивованою відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 квітня 2017 року № Т-8616/0/6-9148/0/21-17 позивачу було роз'яснено (а не відмовлено), що відповідач утримується від прийняття будь-яких рішень. Вирішення питання позивача по суті можливе після підтвердження достовірності підпису. Крім того, відповідач зазначає, що задоволенням позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення і власність (безоплатно) земельної ділянки суд безпосередньо втрутився в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

7. Позивачем заперечень або відзиву на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

9. За змістом частин першої - третьої та п'ятої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

10. Частиною шостою та сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

11. У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

12. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 квітня 2017 року № Т-8616/0/6-9148/0/21-17 за своєю правовою природою не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не містить, у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У цьому листі відповідач зазначив, що утримується від прийняття будь-яких рішень, посилаючись на те, що підпис під заявою візуально суттєво відрізняється від підпису позивача у паспорті.

13. Оскільки відповідачем не було прийнято рішення по суті звернення позивача, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надана відповідь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 27 квітня 2017 року № Т-8616/0/6-9148/0/21-17 є необґрунтованою та протиправною.

Доводи касаційної скарги про те, що лист Головне управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 квітня 2017 року № Т-8616/0/6-9148/0/21-17 не є відмовою за своєю суттю, а є роз'ясненням позивачу про те, що вирішення питання позивача по суті можливо після підтвердження достовірності підпису, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України не передбачено надання таких роз'яснень Відповідачем, натомість останній зобов'язаний протягом місяця надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні. Крім того, факт звернення позивача із позовом у цій справі беззаперечно свідчить про його дійсне волевиявлення, що оформлене у зверненні на адресу відповідача, достовірність якого останній ставить під сумнів.

14. Посилання відповідача на відсутність права у суду виходити за межі позовних вимог та зобов'язувати відповідача повторно розглянути заяву позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки звернення позивача відповідач не розглянув та відповідного рішення не прийняв, то суди попередніх інстанцій правомірно зобов'язали останнього розглянути повторно дане звернення.

15. Доводи відповідача про втручання судами у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки резолютивна частина оскаржуваної постанови суду від 26 липня 2017 року не містить вимоги до відповідача щодо позитивного вирішення питання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

16. Враховуючи обставини справи, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, відмовляючи ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які не передбачені законодавством, діяло протиправно.

17. З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 20 березня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

18. Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.

.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців