Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.06.2018 року у справі №806/1897/17
Ухвала КАС ВП від 14.05.2018 року у справі №806/1897/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №806/1897/17

адміністративне провадження №К/9901/49093/18, К/9901/49327/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційних скарг Головного управління ДФС у Житомирській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 (суддя Капинос О.В.)

та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 (судді - Шевчук С.М., Мацький Є.М., Шидловський В.Б.)

у справі №806/1897/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ДФС).

Позов мотивовано тим, що ДФС під час проведеної перевірки дійшла помилкового висновку про порушення позивачем вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, відтак у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 04.04.2017 №0005861302, №0005901302, рішення про застосування штрафних санкцій від 04.04.2017 №0005851302 та вимогу про сплату боргу від 04.04.2017 №Ф-0005841302.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 частково задоволено апеляційну скаргу ДФС, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення щодо часткового задоволення позову:

- визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0005861302 від 04.04.2017 у частині визначеного грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 4 820, 13грн. та за штрафними санкціями у сумі 1 205, 03грн; податкове повідомлення - рішення №0005901302 від 04.04.2017 у частині визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 50998 грн. та штрафної санкції у сумі 25 499 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС та ОСОБА_2 звернулись з касаційними скаргами, в яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ДФС просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову, а позивач - частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2017.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.01.2015 по 31.03.2016 позивач знаходився на загальній системі оподаткування.

За наслідками проведеної ДФС документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства на період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та правильність нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.12.2016 складено акт від 16.03.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем:

- пп.16.1.2, п.16.1 ст.16 та вимог пп.177.2, пп.177.4.1 п.177.4 ст.177, п.177.10 Податкового Кодексу України в результаті чого позивачем занижено суму оподатковуваного доходу на 641 281, 78 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб на суму 121 852, 70 грн., в т.ч. по періодах: за 2015 рік - 121 852, 70 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.2 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в сумі 98 123, 94 грн.;

- пп.162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п.16.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ - в періоді з 01.01.2015 по 31.03.2016, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний дохід що призвело до заниження військового збору в сумі 9 619, 23 грн.

На цій підставі відповідачем 04.04.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005861302, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 9 619, 23 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2 404, 81 грн.;

- №0005901302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 121 852, 70 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 60 926, 35 грн.

Крім того, 04.04.2017 ДФС прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0005841302 у сумі 98 123, 94 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005851302 від у розмірі 19 624, 79 грн.

Здійснивши системний аналіз матеріалів справи, надавши належну оцінку доводам та запереченням сторін, правильно застосувавши норми матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, зокрема, статей 14, 44, 49, 138, 177 Податкового Кодексу України, статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку щодо часткової обґрунтованості заявленого задоволення адміністративного позову.

При цьому судом враховано, що наданими позивачем доказами не спростовуються доводи ДФС про безпідставне віднесення ОСОБА_2 до господарських витрат вартості паливо-мастильних матеріалів на суму 254 990 грн., що призвело до заниження об'єкту оподаткування на вказану суму.

Водночас, судом надано належну оцінку обставинам справи та зроблено вірний висновок щодо спростування під час розгляду справи в суді твердження ДФС викладеного в акті перевірки про те, що витрати у сумі 321 341,84 грн. понесені позивачем у 2015 році на придбання гранітного каменю є витратами пов'язаними з його господарською діяльністю, оскільки є витратами понесеними на виготовлення готової продукції, яка була виготовлена та реалізована в період до 02.10.2015.

Доводи касаційних скарг не спростовують правильність доводів, якими мотивовано постанову суду апеляційної інстанції, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентують спірні правовідносини, не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Головного управління ДФС у Житомирській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер