Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.08.2018 року у справі №520/5341/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа № 520/5341/17

провадження № К/9901/37217/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси у складі судді Луняченка В.О. від 9 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А., Федусика А.Г. від 12 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30 січня 2017 року № 89 «Про відмову у призначенні пенсії»;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 4 січня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 9 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 13 січня 2017 року № 89 «Про відмову у призначенні пенсії».

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 4 січня 2017 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідно до частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Тобто, період роботи позивача в Чорноморському морському пароплавстві з 14 липня 1985 року по 16 жовтня 1986 року підлягає взаємозарахуванню до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та період роботи в Одеському ордена Леніна морському торговому порту, який не включений в розрахунок стажу з 17 вересня 1984 року по 11 жовтня 1985 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 9 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з трудової книжки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 убачається, що позивач з 26 жовтня 1982 року по 21 червня 1985 року працював докером-механізатором 4 класу, 3 класу та 2 класу Одеському ордена Леніна морському торговому порту, - стаж роботи на зазначеній посаді становить 2 роки 7 місяців і 25 днів; з 11 липня 1985 року по 16 жовтня 1986 року працював машиністом 2 класу, матросом 1 класу в Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство», - стаж роботи плавскладу складає 1 рік 3 місяці і 2 дні; з 3 червня 1999 року по 23 вересня 2013 року працював докером-механізатором в ТОВ «Новолог» - стаж роботи на зазначеній посаді складає 14 років 3 місяці і 20 днів; з 18 березня 2015 року по 3 січня 2017 року працював докером-механізатором в ТОВ «Українська Національна Стивідорна Компанія», - стаж роботи на зазначеній посаді складає 1 рік 9 місяців і 15 днів.

4 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі рішенням від 13 січня 2017 року № 89 відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії. Рішення мотивовано тим, що спеціальний стаж позивача складає 18 років 8 місяців на посадах докера-механізатора та 1 рік 3 місяці на посадах з числа плавскладу, при загальному стажі роботи 33 роки 5 місяців.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що спеціальний стаж роботи позивача складає 18 років 8 місяців на посадах докера-маханізатора та 1 рік 3 місяці на посадах з числа плавскладу, при загальному стажі роботи 33 роки 5 місяців. Оскільки у позивача немає ні спеціального стажу 20 років на посаді докера-механізазатора, ні 12 років 6 місяців на посаді з числа плавскладу, він не має права на призначення пенсії за вислугу років.

8. ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 9 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

10. Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службового - допоміжних, роз'їзних, приміського і внутрішньо міського сполучення).

11. Згідно із пунктом «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).

12. Пунктом «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають чоловіки - механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

13. Частиною 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. В силу частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено що, при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, спеціальний стаж позивача складає 20 років 1 місяць.

15. З урахуванням вимог частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у позивача наявний спеціальний стаж та загальний трудовий стаж, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 9 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців