ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2020 року

Київ

справа №816/345/17

адміністративне провадження №К/9901/2914/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 у складі колегії суддів: Шевцової Н.В. (головуючий), Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М. у справі №816/345/17 за позовом Приватного підприємства "НОВА ГРУП" до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Приватне підприємство "НОВА ГРУП" (надалі - ПП "НОВА ГРУП") звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - Управління Держпраці), в якому просив скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.01.2017 №16-03-214/1237-13 у розмірі 16000,00 грн.

2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 скасовано і ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці від 05.01.2017 №16-03-214/1237-13 у розмірі 16000,00 грн.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

4.1. ПП "НОВА ГРУП" було прийнято на роботу з 01.05.2015 на посаду менеджера зі збуту ОСОБА_1 на підставі наказу №7-К від 29.04.2015, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Відповідно до довідки ПП "НОВА ГРУП" від 19.04.2017 №41 за жовтень-листопад 2016 року нарахування заробітної плати даному працівникові проводилось з розрахунку мінімальної заробітної плати - 1450,00 грн.

4.2. Згідно наказу від 21.11.2016 №163-П та направлення на перевірку №1816, заступником начальника відділу - державним інспектором Рогізною Л.М. проведено позапланову перевірку додержання ПП "НОВА ГРУП" законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 22.11.2016 №16-03-214/1237.

4.3. В ході проведення перевірки, серед іншого, було встановлено порушення ПП "НОВА ГРУП" вимог статті 96 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) та статті 6 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (надалі - Закон №108/95-ВР), а саме: тарифна сітка не сформована з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів. Відповідно до штатного розпису, введеного в дію з 01.05.2016, журналів-ордерів і відомостей по рахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою", за жовтень - листопад 2016 року нарахування заробітної плати менеджеру зі збуту ОСОБА_1 проводилось з розрахунку мінімальної заробітної плати - 1450,00 грн. Кваліфікаційні вимоги (міжпосадові співвідношення) при встановленні посадових окладів не враховані. Згідно Класифікатора професій ДК 003-2010 дані посади за кваліфікацією професій відносяться до керівників (розділ 1). Тому при нарахуванні заробітної плати необхідно дотримуватися міжкваліфікаційних співвідношень.

4.4. 07.02.2017 ПП "НОВА ГРУП" отримано постанову Управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.01.2017 №16-03-214/1237-13, якою, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України вирішено накласти на ПП "НОВА ГРУП" штраф у розмірі 16000,00 грн.

5. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що перебування ОСОБА_1 в лавах Збройних Сил України не звільняли ПП "НОВА ГРУП" від обов`язку нараховувати заробітну плату даному працівнику з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів. При цьому, встановлення оплати праці на рівні мінімальної заробітної плати працівникам інших професій, передбачених 1-8 розділами Класифікатора професій ДК 003-2010, є порушенням вимог статті 96 КЗпП України і при встановленні розміру оплати праці менеджеру зі збуту позивачу необхідно було дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень, отже, розмір оплати праці мав бути вище за мінімальний. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження допущених позивачем порушень трудового законодавства та правомірність оспорюваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позовних вимог зазначив, що нарахування заробітної плати менеджеру зі збуту ОСОБА_1 проводилося позивачем з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII - 1450,00 грн. Тому, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про дотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці даного працівника.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2017.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що оскільки менеджер зі збуту згідно Класифікатора професій належить до керівників (розділ 1), то оклад йому повинен встановлюватись у розмірі більшому від розміру мінімальної заробітної плати.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. За змістом положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

12. Підпунктом "ї" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2015 №100 (надалі - Порядок), визначено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов`язків.

13. Зокрема, пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

14. Тобто, підвищення тарифних ставок і посадових окладів у періоді, за який за працівником зберігався середній заробіток, в тому числі у разі призову такого працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, є умовою для проведення коригування належного йому до виплати середнього заробітку.

15. У свою чергу, відповідно до частин 1-2 статті 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

16. Згідно з частиною 1 статті 95 цього Кодексу, мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

17. Частинами 1-3 статті 96 КЗпП України передбачено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

18. Положення аналогічного змісту містить стаття 6 Закону №108/95-ВР (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

19. За змістом Національного класифікатора України "Класифікатор професій" ДК 003-2010, який затверджено та надано чинності Наказом Держспоживстандарту України 28.07.2010 №327, посада менеджера зі збуту відноситься до розділу 1 (керівники) та, відповідно, не належить до розділу 9 (найпростіших професій).

20. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима лише у випадку простої некваліфікованої праці. Зокрема, назви таких професій перелічені у розділі 9 вказаного вище Класифікатора професій "Найпростіші професії".

21. Тому, встановлення позивачем оплати праці менеджеру зі збуту ОСОБА_1 за період жовтень-листопад 2016 року на рівні мінімальної заробітної плати, свідчить про порушення останнім законодавства про працю, а саме вимог статті 96 КЗпП України.

22. Як встановлено абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

23. Отже, суд першої інстанції, на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваної постанови Управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.01.2017 №16-03-214/1237-13 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП "НОВА ГРУП". Натомість, суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив про дотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці та помилково скасував судове рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.

24. За приписами статті 352 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

25. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 у справі №816/345/17 за позовом Приватного підприємства "НОВА ГРУП" до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови - скасувати і залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2017.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Єзеров А.А.

Чиркін С.М.