Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2018 року

Київ

справа №808/8870/15

провадження №К/9901/7680/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньомусудовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 808/8870/15

за позовом ОСОБА_2 до Голови Запорізької обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб - Первинна профспілкова організація Бердянського морського торговельного порту, Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт», Міністерство інфраструктури України, про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Запорізької обласної державної адміністрації на постанову Запорізького окружного адміністративного суду прийняту 29 березня 2016 року у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийняту08 червня 2016 рокуу складі колегії суддів: головуючого - Іванова С.М., суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Голови Запорізької обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб - Первинна профспілкова організація Бердянського морського торговельного порту, Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» (далі також ДП «БМТП»), Міністерство інфраструктури України, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_4 наведеного ним у двох листах від 27 серпня 2015 року за одним № 08-36/2287 «Про відмову в погодженні призначення ОСОБА_2» до Міністерства інфраструктури України та від 01 грудня 2015 року № 01738/08-36 «Про відмову в погодженні призначення ОСОБА_2».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу виконуючого обов'язки Міністра інфраструктури України ОСОБА_5 № 192-О від 10 жовтня 2014 року він був призначений з 15 жовтня 2014 року виконуючим обов'язки директора державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», де і продовжує працювати.

23 червня 2015 року рішенням постійно діючої Комісії Міністерства інфраструктури України позивач був визнаний переможцем конкурсного відбору на посаду керівника ДП «БМТП».

Службова особа відповідача, тодішній Голова Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_4, листом від 21 липня 2015 року № 04755/08-36 та карткою погодження у відповідності до чинного законодавства погодив призначення позивача, як переможця конкурсу, на посаду директора ДП «БМТП» на умовах контракту.

Однак двома листами від 27 серпня 2015 року за одним і тим же номером № 08-36/2287 на адресу Міністра інфраструктури України Півоварського А.М. відмовився від раніше наданого погодження і запропонував залишити без розгляду підписаний ним лист від 21 липня 2015 року «Про погодження призначення ОСОБА_2», у зв'язку з недоліками у роботі морського торговельного порту.

Листом від 01 грудня 2012 року за № 01738/08-36 на адресу Міністра інфраструктури України Півоварського А.М. та у відповідь на лист-запит Міністерства інфраструктури України від 24 листопада 2015 року Голова Запорізької обласної державної адміністраціїСамардак Г.В. повторно підтвердив своє рішення щодо відмови позивачу в погодженні на призначення директора ДП «БМТП» на умовах контракту як такого, що є переможцем у конкурсному відборі на зазначену посаду, повторно посилаючись на низькі показники роботи цього підприємства з вини діючого директора, позивача по справі.

Позивач вважає таке рішення відповідача необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам. Зазначені рішення відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме - «Порядку погодження з Головою Ради Міністрів автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818, в зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 29 березня 2016 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Визнав протиправним та скасував рішення голови Запорізької обласної державної адміністрації, наведені у двох листах від 27 серпня 2015 року№08-36/2287 «Про відмову в погодженні призначення ОСОБА_2» до Міністерства інфраструктури України та від 01 грудня 2015 року №01738/08-36 «Про відмову в погодженні призначення ОСОБА_2».

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487,20 гривень.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 8 червня 2016 року, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року скасував, та прийняв нову постанову якою позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо відмови в погодженні призначення ОСОБА_2, що викладені в листах від 27 серпня 2015 року № 08-36/2287 та від 01 грудня 2015 року № 01738/08-36.

В задоволенні решти позову - відмовив.

У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати їх рішення, та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовує тим, що листи голови Запорізької обласної державної адміністрації (далі також - Запорізької ОДА) по відмову у погодженні ОСОБА_2 на посаду директора ДП «БМТП» ніяким чином не порушують норм закону, не є самостійними рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, отже, не можуть бути оскаржені у судовому порядку. Зміст зазначених листів є думкою Голови Запорізької ОДА, на яку він має право у відповідності до законодавства з цих питань.

Позивач, та представникитретіх осіб надали заперечення на касаційну скаргу в яких зазначають, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Тому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судуапеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 36, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок погодження таких призначень встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 «Про затвердження Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203», із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2015 року № 545 (далі-Порядок).

Згідно пункту 6 зазначеного Порядку (в редакції що діяла на час погодження кандидатури позивача 21 липня 2015 року) повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 14 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи.

У разі коли протягом 14 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.

Судами встановлено, що наказом Міністерства інфраструктури України від 10 жовтня 2014 року № 192-О ОСОБА_2 призначений виконуючим обов'язки директора ДП «Бердянський морський торговельний порт» з 15 жовтня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління.

Як вбачається з роздруківки з Урядового порталу від 24 червня 2015 року, прес-службою Міністерства інфраструктури України повідомлено про оголошення переможців конкурсу на заміщення вакантних посад керівників державних підприємств, серед яких переможцем у такому конкурсі на посаду директора ДП «БМТП» оголошено ОСОБА_2

Листом від 01 липня 2015 року№ 3399/10/14-15 Міністерство інфраструктури України звернулося до Запорізької ОДА з проханням погодити кандидатуру ОСОБА_2 на посаду директора ДП «БМТП» у відповідності до статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та «Порядку погодження з Головою Ради Міністрів автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818.

Листом від 21 липня 2015 року № 04755/08-36 та карткою погодження Голова Запорізької обласної адміністрації ОСОБА_4 відповідно до вказаного Порядку погодив призначення ОСОБА_2 на зазначену посаду.

Листом від 27 серпня 2015 року № 08-36/2287 на адресу Міністерства інфраструктури України Голова Запорізької обласної адміністрації ОСОБА_4 відмовив в погодженні призначення ОСОБА_2 на зазначену посаду, посилаючись на низькі показники роботи державного підприємства та недостатню увагу позивача як директора підприємства на оновлення основних засобів, збереження під'їздних автошляхів від руйнувань та розвиток портової інфраструктури, та просить залишити без розгляду раніше наданий ним лист про погодження позивача від 21 липня 2015 року. Аналогічне прохання відповідач виклав і у листі від цієї ж дати - 27 липня 2015 року за тим же самим номером без зазначення причин відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство інфраструктури України двічі зверталося до Кабінету Міністрів України листами від 21 вересня 2015 року та від 08 жовтня 2015 року з поданням щодо погодження призначення ОСОБА_2 на посаду керівника ДП «БМТП», однак така згода Кабінетом Міністрів України на призначення позивача не надана.

На черговий лист Міністерства інфраструктури України від 24 листопада 2015 року на адресу Запорізької ОДА з проханням дати погодження на призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП «БМТП» відповідач листом від 01 грудня 2015 року № 01738/08-36 відмовив в погодженні позивача на зазначену посаду, посилаючись на зазначені в раніше наданих листах як на підстави відмови, низькі показники господарської діяльності підприємства під керівництвом позивача за 9 місяців 2015 року.

За приписами частини першої статті 6 та частини другої статті 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає - розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних нормативно-правових актів, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що погодивши призначення позивача у встановленому законом порядку, а згодом надавши відмову в такому погодженні, що була викладена у листах, відповідач діяв всупереч положенням вказаного Порядку, оскільки останній не містить відповідних норм, а отже дії відповідача є протиправними відносно позивача.

А тому, Верховний Суд вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції, що належним способом для повного його захисту, з урахуванням приписів частинидругої статті 11 КАС України (в її редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій; яка повністю кореспондується з частиною другою статті 9 КАС України в його редакції чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції) буде визнання саме таких дій голови облдержадміністрації, що викладені в листах від 27 серпня 2015 року № 08-36/2287 та від 01 грудня 2015 року № 01738/08-36, а не як помилково зазначив суд першої інстанції - рішень протиправними, які відповідачем в розумінні вищевказаного закону не приймались.

За такого правового врегулювання, враховуючи те, що обставини встановлені судами попередніх інстанцій свідчать про протиправність дій відповідача, Верховний Суд погоджується з висновками судуапеляційної інстанції прочасткове задоволення позовних вимог.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийняту 08 червня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець