Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2019 року у справі №826/16420/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа №826/16420/18

адміністративне провадження №К/9901/22348/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу №826/16420/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Василенка Я.М.,(головуючий), Ганечко О.М., Шурка О.І.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (надалі також ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу від 15 серпня 2018 року №93 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани стосовно нього як начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дисциплінарне стягнення накладено на нього необґрунтовано, безпідставно, з порушенням прав особи, що притягається до дисциплінарної відповідальності, з порушенням визначеного діючим законодавством порядку накладення дисциплінарного стягнення.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на законність та обгрунтованість оскаржуваного пункту наказу.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 1999 року, станом на час винесення оскаржуваного наказу займав посаду начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

5. Колегією Міністерства оборони України від 10 листопада 2017 року визначено недостатню якість організації професійно-психологічного відбору громадян на військову службу, у тому числі, у зв`язку з відсутністю в районних (міських) військових комісаріатах структурного підрозділу, який входить до системи морально-психологічного забезпечення.

6. Підпунктом 4 пункту 3 Рішення колегії Міністерства оборони України, введеного в дію наказом Міністерства оборони України від 27 листопада 2017 року №627 (надалі також - Рішення колегії), начальнику Генерального штабу - головнокомандувачу Збройних Сил України визначено до 30 червня 2018 року організувати роботу щодо проведення комплексної оцінки якості організації заходів професійно-психологічного відбору у військових комісаріатах, навчальних центрах та військових частинах з подальшим прийняттям відповідних управлінських рішень щодо посадових осіб, які її здійснювали.7. Відповідно до рішення першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29 листопада 2017 року № 2961/НВГШ виконання Рішення колегії доручено по належності забезпечити командувачам видів, окремих родів військ, сил Збройних Сил України, начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України та йому підпорядкованих органів військового управління, відповідно до визначеного переліку.

8. Відповідальним за виконання визначено ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

9. Про результати роботи та проблемні питання доручено доповідати начальнику Генерального штабу - головнокомандувачу Збройних Сил України разом із проектом доповіді Міністру оборони України.

10. Вказані документи надійшли до відповідача та зареєстровані за вхідним №500 від 28 листопада 2017 року та за вхідним № 4033к від 29 листопада 2017 року.

11. У зв`язку з невиконанням пункту 4 пункту 3 Рішення колегії, на підставі вимог наказу Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 «Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» (надалі також Порядок №608), наказом Міністерства оборони України від 04 липня 2018 року № 77 «Про призначення службового розслідування» за фактом зриву виконання Рішення колегії, начальником ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ вирішено провести службове розслідування у строк до 25 липня 2018 року; проведення службового розслідування доручено полковнику ОСОБА_2 .

12. Наказом Міністерства оборони України від 25 липня 2018 року № 82 «Про призначення службового розслідування» вирішено продовжити термін проведення службового розслідування до 15 серпня 2018 року.

13. 14 серпня 2018 року начальником ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ затверджено Акт службового розслідування, згідно з яким його проведено щодо чотирьох осіб - начальника ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковника ОСОБА_3 , заступника начальника ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковника ОСОБА_4 , начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковника ОСОБА_5 .

14. В ході проведення службового розслідування встановлено, зокрема, що вказані документи надані для прийняття рішення т.в.о. начальника ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ ОСОБА_6 , відповідно до його доручення опрацювання зазначеної роботи доручено т.в.о. начальника управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковнику ОСОБА_4 . Термін зняття з контролю в Адміністративному управлінні Генерального штабу ЗСУ - 28 червня 2018 року.

15. Протягом часу, відведеного для виконання вказаного Рішення колегії, обов`язки начальника управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ фактично виконувались полковником ОСОБА_3 - 77 днів, полковником ОСОБА_4. - 136 днів.

16. Полковником ОСОБА_4 виконання Рішення колегії було доручено відповідно до функціональних обов`язків начальнику відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковнику ОСОБА_1 , що підтверджується резолюціями на відповідних документах та поясненнями вказаних військовослужбовців.

17. Стосовно виконання посадовими особами управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ Рішення колегії та відповідних доручень т.в.о. начальника ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ службовим розслідуванням встановлено наступне.

18. Протягом грудня 2017 року, січня та травня 2018 року заходи щодо зазначеного питання не планувались і не проводились.

19. Протягом лютого-квітня 2018 року до планів основних заходів було внесено захід (в розділ 3.1 «вивчення стану справ з використання психодіагностичного інструментарію та організації вивчення особового складу»: в Сухопутних військах ЗСУ (до 28 лютого), в командуванні Повітряних Сил ЗСУ (до 31 березня) та в командуванні Військово-Морських Сил ЗСУ (до 30 квітня).

20. На червень 2018 року до відповідного плану внесено захід, який за назвою відповідає Рішенню колегії.

21. З усних пояснень начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковника ОСОБА_1 встановлено, що робота із зазначеного питання проводилась в рамках виконання функціональних завдань відділу шляхом обміну інформацією. Практична робота з виїздом на об`єкти перевірки Повітряних Сил ЗСУ та ВМС ЗСУ не проводилась у зв`язку із значним службовим навантаженням. Письмових пояснень стосовно вказаного позивачем надано не було.

22. Під час службового розслідування позивачем надано письмові пояснення (пояснювальну) 20 липня 2018 року, копію якої (після ознайомлення особисто позивачем та підтвердження відповідності її оригіналу) залучено до матеріалів справи.

23. За результатами проведеної роботи посадовими особами управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ готувались звіти про проведену роботу, які доповідались начальнику ГУ та першому заступнику начальника Генерального штабу ЗСУ (від 30 квітня 2018 року №354/2/1900).

24. Підполковник ОСОБА_5 з власної ініціативи надав проект доповіді Міністру оборони України про результати виконання Рішення колегії для юридичної експертизи до відповідних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ.

25. Завізований проект документу разом з проектом доповіді начальнику Генерального штабу - головнокомандуючому ЗСУ підполковник ОСОБА_5 за вказівкою полковника ОСОБА_3 надав на розгляд керівнику управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) - заступнику начальника Головного управління полковнику ОСОБА_8 , яким до змісту вказаної доповіді було зроблено ряд зауважень. Після усунення вказаних зауважень підполковник ОСОБА_5 28 червня 2018 року повторно надав полковнику ОСОБА_6 проект доповіді.

26. У зв`язку з тим, що у змісті вказаних проектів документів, в тому числі, після їх доопрацювання, не відображалась інформація щодо комплексної оцінки організації заходів професійно-психологічного відбору у військових комісаріатах, навчальних центрах та військових частинах з подальшим прийняттям відповідних управлінських рішень щодо посадових осіб, які її здійснювали, підполковником ОСОБА_6 такі документи підписані не були, та визначено завдання щодо клопотання перед заступником начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майором ОСОБА_9 щодо перенесення терміну надання вказаних доповідей.

27. З врахуванням викладеного, службовим розслідуванням встановлено, що Рішення колегії станом на 28 червня 2018 року було виконано частково.

Комплексну оцінку якості організації заходів професійно-психологічного відбору в ЗСУ не здійснено, оскільки не було перевірено органи військового управління (рівня командувань видів ЗСУ, оперативних та повітряних командувань структурних підрозділів Генерального штабу ЗСУ (органів військового управління, які здійснюють його окремі функції) та не було проаналізовано роль і місце Головного управління в такій діяльності.

28. Висновки стосовно зазначеного, а також пропозиції щодо подальшого відповідних управлінських рішень щодо посадових осіб, які відповідають за організацію заходів професійно-психологічного відбору, сформовано не було, до проектів доповідей начальнику Генерального штабу - Головнокомандуючому ЗСУ та Міністру оборони України не внесено.

29. Причинами та умовами, які сприяли зазначеному, стало неналежне керівництво та виконання спланованих заходів діяльності управлінням психологічного забезпечення та відділом психодіагностування, необ`єктивне оцінювання начальниками вказаних підрозділів досягнутих підлеглими результатів в ході виконання Рішення колегії, нездійснення своєчасного аналізу стану військової та виконавської дисципліни у відділі психодіагностування, ненадання об`єктивних доповідей старшому командирові (начальникові) з питань, що стосувались виконання Рішення колегії.

30. Крім того, причиною невиконання Рішення колегії стала низька якість документів, які опрацьовувались відповідальним виконавцем підполковником ОСОБА_5 в частині проведення узагальнення та аналізу, вироблення висновків та пропозицій.

31. Зрив виконання Рішення колегії мав місце внаслідок неналежного виконання службових обов`язків особами, щодо яких проводилося службове розслідування, в тому числі, і начальником відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковником ОСОБА_1 - вимог статті 59 Статуту ЗСУ, аб. 3 та 4 обов`язків начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ, затверджених наказом начальника Головного управління від 10 березня 2016 року №3 зі змінами.

32. Пунктом 4 наказу ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ від 15 серпня 2018 року №93 «Про результати службового розслідування» вирішено за неналежне виконання вимог статті 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, абзацу 3 та 4 обов`язків начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ, затверджених наказом начальника Головного управління від 10 березня 2016 №3 зі змінами, начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковника ОСОБА_1 притягти до дисциплінарної відповідальності та оголосити сувору догану.

33. Згідно аркушу доведення вказаного наказу начальник відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ підполковник ОСОБА_1 з ним ознайомлений 07 вересня 2018 року.

34. Вважаючи пункт наказу від 15 серпня 2018 року № 93 протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

35.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, в задоволені позову відмовлено.

35.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного пункту наказу від 15 серпня 2018 року №93 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

36. Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

36.1. В обґрунтування поданої касаційної скарги позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги обставини, що свідчили про порушення прав особи при притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

36.2. Зокрема, позивачем зазначив, що він не був ознайомлений зі своїми правами та обов`язками під час проведення службового розслідування, а тому відповідно не міг ними ефективно користуватися.

36.3. Позивач наголошує на тому, що факт порушення його права щодо обізнаності про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування, підтверджує відсутність будь-якого відповідного документа з його підписом про доведення йому переліку відповідних прав, визначених Порядком.

37. У відзиву на касаційну скаргу відповідач проти її доводів заперечує, вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишити без задоволення позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення

38. Ухвалою судді-доповідача Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

39. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-ХIV (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

41. Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

42. Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

43. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

44. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

VI. Висновок Верховного Суду

45. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (нададі також КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом цього спору є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття відповідачем наказу (пункт 4) про оголошення ОСОБА_1 суворої догани.

47. Таким чином, в межах касаційного перегляду підлягають з`ясуванню обставини правильності наданої судом першої та апеляційної інстанцій правової оцінки процедури проведення стосовно позивача службового розслідування та, як наслідок, притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

48. Відповідно до статті 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

49. Колегія суддів зазначає, що положеннями Дисциплінарного статуту визначено сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці ЗСУ незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

50. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що тимчасово виконуючим обов`язки ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковником ОСОБА_6 виданий наказ від 04 липня 2018 року №77 «Про призначення службового розслідування» за фактом зриву виконання Рішення колегії.

51. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами обґрунтовано взято до уваги вимоги пункту 3 розділу IV Порядку №608, яким передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

52. Підтверджуючи правомірність оскаржуваного пункту наказу відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, судами встановлено, що під час проведення службового розслідування були допущені окремі помилки в оформленні документів (відсутність доказів того, що позивачем під час проведення службового розслідування та отримання копії оскаржуваного наказу за його результатами висловлювалися заперечення щодо особи перевіряючого та його повноважень проводити службове розслідування, відсутність пояснень ОСОБА_1 , яким чином особа перевіряючого вплинула на хід проведення службового розслідування та його висновки).

53. Разом з цим, обґрунтовуючи висновок щодо відсутності суттєвого характеру відповідних процедурних порушень під час проведення службового розслідування, а також їх вплив на права та обов`язки позивача, суди вірно звернули увагу на те, що під час службового розслідування позивачем надано письмові пояснення (пояснювальну) від 20 липня 2018 року, в яких ним надано відповідь на питання з приводу зриву виконання Рішення колегії, тобто ОСОБА_1 був обізнаний про проведення стосовно нього зазначеного службового розслідування та користувався своїми правами, зокрема, надав свої пояснення.

54. Крім цього, як вбачається із змісту наказу від 04 липня 2018 року № 77, в ньому міститься посилання на Порядок № 608, із зазначенням, зокрема, переліку прав та обов`язків як перевіряючих, так і військовослужбовців, щодо яких проводиться службове розслідування.

55. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що передбачене Порядком №608 право військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування, не передбачає дотримання окремої певної процедури щодо ознайомлення останнього з визначеним цим Порядком №608 переліком прав та обов`язків з огляду також на надані позивачем 20 липня 2018 року пояснення щодо порушених під час службового розслідування питань.

56. Також, в касаційній скарзі позивач посилається на те, що був позбавлений права ознайомитися з Актом службового розслідування після розгляду командиром (начальником).

57. Матеріалами справи підтверджено, що Акт службового розслідування затверджено командиром 14 серпня 2018 року, в подальшому його зареєстровано 15 серпня 2018 року та наказом відповідача від 15 серпня 2018 року № 93 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

58. Судами попередніх інстанцій зауважено, що з урахуванням відсутності законодавчо визначеного обов`язку відповідача надати примірник Акту про проведення службового розслідування під розписку військовослужбовцю, щодо якого проведено службове розслідування, позивачу було надано його примірник за його заявою від 06 вересня 2018 року № 4439, тобто позивачем реалізовано право, передбачене пунктом 3 розділу IV Порядку №608 стосовно права на ознайомлення із Актом службового розслідування.

59. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що допущені окремі процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є такими, що мали вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункт оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

60. Слід також зауважити, що під час проведення службового розслідування особа, яка його проводила, вживала всі передбачені законодавством заходи для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого позивачем порушення, в тому числі, повідомила військовослужбовця про підстави проведення службового розслідування, відібрала пояснення по суті вчиненого правопорушення щодо неналежного керівництва та невиконання спланованих заходів діяльності управлінням психологічного забезпечення, необ`єктивного оцінювання відповідних підрозділів в ході виконання Рішення колегії.

61. Відповідно до абзаців 3 та 4 обов`язків начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ, затверджених наказом начальника Головного управління від 10 березня 2016 року №3, начальник відділу психодіагностування зобов`язаний організовувати роботу особового складу відділу за напрямками відповідальності; здійснювати моніторинг діяльності органів військового управління, в тому числі, військових комісаріатів, щодо якості планування та проведення заходів психологічного вивчення кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців Збройних Сил України, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на збори, готувати пропозиції начальнику відділу щодо шляхів удосконалення зазначеного процесу.

62. Отже, враховуючи вимоги статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» щодо їх внутрішньої структури, та положення про функціональні обов`язки ОСОБА_1 в частині моніторингу діяльності органів військового управління, в тому числі, військових комісаріатів, організація та здійснення контролю діяльності органів військового управління, організація проведення органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) соціально-психологічних досліджень, організація та контроль проведення органами військового управління заходів з профільних питань, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність пункту 4 наказу від 15 серпня 2018 року № 93 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани на начальника відділу психодіагностування управління психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_1 .

63. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

64. При цьому, в силу вимог частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

65. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

66. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова