Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №820/4437/18

адміністративне провадження №К/9901/66147/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромсистема»

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.072018 (суддя Шевченко О.В.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 (судді Подобайло З.Г., Григоров А.М., Тацій Л.В.)

у справі № 820/4437/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромсистема»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромсистема» (Далі - позивач, ТОВ «Будпромсистема») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило суд скасувати наказ від 04.06.2018 № 4002 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій безпідставно зроблено висновок, що положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обумовлюють наявність отриманої податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства, алое не обов'язково. За твердженням позивача, отримана податковим органом інформація, яка б давала підстави податковому органу для надіслання запиту та проведення перевірки, повинна свідчити про порушення платником податків, зокрема позивачем, вимог законодавства. Запит податкового органу містив лише посилання на норми Податкового кодексу України без зазначення фактичних підстав для його направлення. Позивачем було надано змістовну відповідь на вказаний запит, що проігноровано судами попередніх інстанцій.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 жовтня 2017 року на адресу позивача ГУ ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 21594/10/20-40-14-21-16, в якому зазначено, що ГУ ДФС в Харківській області встановлено факти, що свідчать про допущене ТОВ "Будпромсистема" порушення статей 185, 187, 198, 201 ПК України, а саме виявлено неправомірне визначення взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ «Зенит-Трейд» за червень, серпень 2017 року, на що вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. 72, 73, 74 ПК України , що згідно з п.74.3 ст.74 використовується для виконання покладених на контролюючий орган завдань, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладених, інформаційних баз даних ДФС України та узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Миколаївській області від 29.09.2017р. №181/14-19-14-08/41020279 щодо ТОВ «Зенит-Трейд». Запит отримано позивачем 12 квітня 2018 року.

Правовими підставами для направлення вказаного запиту визначено підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 абзац 3 пункту 73.3 статті 73, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою КМ України №1245 від 27.12.2010.

На вказаний запит позивачем надано відповідь за вих. № 0205-1 від 02.05.2018 року, в якій зазначено, що в силу положень пункту 73.3 ст.73 Податкового Кодексу України податковий орган надсилає запит на отримання інформації у разі наявності фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, а з отриманого запиту є незрозумілим, які саме порушення було допущено ТОВ «Будпромсистема». Оскільки ТОВ «Будпромсистема» не допускало порушення статтей 185, 187, 198, 201 Податкового Кодексу України, а зазначені в запиті порушення стосуються контрагента позивача, відсутні підстави для надання інформації за вказаним запитом. Також зазначено, що за наслідками подання річної декларації за 2017 рік податковим органом була проведена камеральна перевірка в порядку статті 75 Податкового кодексу України, зауважень щодо даних, зазначених в декларації від податкового органу не було, порушень не виявлено, отже в силу положень пункту 78.2 статті 78 Податкового Кодексу України існує заборона на проведення перевірки за вказаний період.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпунктів 75.1.2, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ № 4002 від 04 червня 2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будпромсистема» у період з 05.06.2018 тривалістю 5 робочих днів.

Уповноваженими перевіряючими відповідача було здійснено вихід за податковою адресою підприємства позивача, проте, внаслідок відмови представника підприємства розписатися у направленні на перевірку, було складено акт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представника або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу від 06.06.2018 року № 4206/20-40-14-21-07/40216114.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями абзацу вісімнадцятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що запит, направлений податковим органом на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації. При цьому, позивач відповідних документів на запит податкового органу не надав. Відтак, у податкового органу виникло право на призначення перевірки з підстав, передбачених пунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача, що у податкового органу була відсутня інформація щодо порушення платником податку законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Запит контролюючого органу про надання платниками податків податкової інформації надсилається у випадку обґрунтованого сумніву (підтвердженого отриманою у встановленому законом порядку інформацією) податкового органу щодо дотримання платником податку вимог законодавства та з метою надання можливості платникам податків усунути такі сумніви поясненнями та документами, які підтверджують такі пояснення, для спростування висновків податкового органу про ймовірні порушення. У випадку ненадання відповіді та запитуваної інформації на запит контролюючого органу, що оформлений у відповідності до норм Податкового кодексу України, у податкового органу відсутня можливість перевірити отриману інформацію про можливі порушення платниками податків податкового законодавства, наслідком чого є призначення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Таким чином, наявність у податкового органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце. Задля можливості спростувати таку інформацію і направляється запит податкового органу.

Посилання позивача на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромсистема» залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 820/4437/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко