ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №804/7085/16

провадження №К/9901/21750/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Баранник Н.П., суддів: Дурасової Ю.В., Щербака А.А.

І. Суть спору

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України, в якому просив:

1.1. визнати безпідставними та протиправним акт від 19 жовтня 2016 року № 16 та повернення спірної скарги, яку позивач направляв до Дніпропетровського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України;

1.2. стягнути моральну шкоду в розмірі 2000грн.;

1.3. прийняти окрему ухвалу і направити її керівництву Антимонопольного комітету (03680, м.Київ, вул.Митрополіта Липківського, 45) для притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Дніпропетровського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України, які допустили порушення законодавства.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що направляв відповідачу скаргу від 18 жовтня 2016 року, в якій просив вжити заходів щодо відновлення газопостачання його квартири. Проте, вказана скарга була повернута позивачу актом №16 від 19 жовтня 2016 року, в якому зазначено, що позивачем не було додано до скарги додатків, що, на думку позивача, є протиправним. Позивач зазначає, що вказаних додатків і не повинно було бути, оскільки в кінці скарги був перелік доданих документів, які раніше направлялись позивачем на адресу відповідача. Крім того, позивач зазначає, що такими діями йому було завдано моральну шкоду, що призвело до тяжких душевних страждань.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1, звернувся до Дніпропетровського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України зі скаргою, на підставі статті 12 Закону України «Про звернення громадян», в якій просив:

3.1. витребувати у ПАТ «Дніпрогаз» усі матеріали по роботам, проведеним його співробітниками в будинку позивача 11 жовтня 2016 року щодо відновлення газопостачання в деяких квартирах; порушити справу проти ПАТ «Дніпрогаз», яку розглянути найближчим часом; направити позивачу копію майбутнього рішення;

3.2. застосувати заходи щодо:

- демонтажу названого самочинного, протиправного «обвіду» квартири № 26;

- приведення в будинку позивача труб подачі газу в їх початковий стан, який був до 11 жовтня 2016 року та підключення його всім мешканцям;

- повернення позивачу 3202 грн., 20 коп., надміру сплачених, повторно, під загрозою, до того ж, на чужий рахунок;

- притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства.

4. Актом Дніпропетровського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України від 19 жовтня 2016 року №16 позивачу було повернуто його скаргу та зазначено, що у конверті були відсутні, зазначені у тексті скарги, додатки.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, визнано безпідставними, протиправними Акт від 19 жовтня 2016 року № 16 та повернення спірної скарги, яку позивач направляв в Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

IV. Касаційне оскарження

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

7. Касаційну скаргу мотивує тим, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суму завданої моральної шкоди у розмірі 2000 гривень. Вважає, що не прийняття відповідачем його скарги щодо відключення газу та сама відсутність газопостачання в квартирі, призвела до не можливості готувати їжу, прати одяг та задовольняти інші господарсько-побутові потреби, що призвело до моральних страждань.

8. Дніпропетровський обласний територіальний відділ Антимонопольного комітету України подав заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Позиція Верховного Суду

9. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

10. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

11. Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

12. Як роз'яснено у п.п.4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач повинен зазначити у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

13. Верховний суд зазначає, що позивач, в даних спірних правовідносинах оскаржував безпідставність та протиправність складання Дніпропетровським обласним територіальним відділом Антимонопольного комітету України акту та повернення скарги.

14. Посилання позивача на відсутність газопостачання в квартирі, як підставу для яка призвела до моральної шкоди, є необґрунтованими, оскільки в даних правовідносинах відповідачем є Дніпропетровський обласний територіальний відділ Антимонопольного комітету України, який протиправно відмовив у прийнятті скарги позивача, і не має відношення до відключення газопостачання в квартирі позивача.

15. Задовольняючи в цій частині позовні вимоги, суди попередніх інстанцій захистили порушене право позивача на належний розгляд його скарги, шляхом визнання протиправними та безпідставними дії відповідача щодо складання акту та повернення скарги позивачу.

16. При цьому, Верховний Суд зауважує, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача щодо повернення скарги позивача, не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

17. Аналізуючи встановлені судом обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

18. Також Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо відмови в ухваленні окремої ухвали, оскільки відповідно до статті 116 КАС України постановлення окремої ухвали - це право, а не обов'язок суду. Окрема ухвала - це різновид судового рішення, яке може бути прийнято судом у випадку, коли під час розгляду справи суд виявив порушення закону.

19. В даному випадку суд обрав належний спосіб захисту прав позивача шляхом задоволення його позовних вимог щодо визнання протиправним акту відповідача від 19 жовтня 2016 року та протиправним дії щодо повернення скарги позивача.

20. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

21. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

22. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З огляду на викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

25. Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків суду та обставин справи не спростовують.

VI. Судові витрати

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2017 року залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2017 року у справі №804/7085/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Білоус