Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року

Київ

справа №127/20017/17

адміністративне провадження №К/9901/1153/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу за позовом:

ОСОБА_2

до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Хмельницький лейтенанта поліції (далі - інспектор) Погожевського Володимира Вікторовича

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою інспектора Погожевського В.В. на постанову Вінницького міського суду Вінницької області в складі судді Вишара І.Ю. від 10 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Курка О.П. (головуючий), суддів: Совгири Д.І., Драчук Т.О. від 5 грудня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 17 вересня 2017 року серії ЕАА № 166665, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф у розмірі 255 грн 00 коп..

На обґрунтування позову позивач зазначив, що з постановою не погоджується, оскільки відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимог статті 283 КУпАП та під час прийняття рішення по справі не було повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи щодо його вчинення.

Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 10 жовтня 2017 року позов задовольнив. Визнав дії відповідача протиправними, постанову від 17 вересня 2017 року № 166665 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП скасував, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрив за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2017 року постанову суду першої інстанції змінив, виключивши з резолютивної частини абзац щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 В решті залишив без змін. При цьому зазначив, що до компетенції суду при вирішенні справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не належить вирішення питання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративне правопорушення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у порушенні правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій інспектор Погожевський В.В. звернувся з касаційною скаргою у якій просить скасувати зазначені рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Суди встановили, що 17 вересня 2017 року інспектор Погожевський В.В. прийняв постанову серії ЕАА № 166665 від 17 вересня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн 00 коп.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 17 вересня 2017 року, о 00-36 год., на а/д М-12 "Стрий-Знамянка", 251 км., здійснив поворот ліворуч, при цьому перетнув суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки (1.1) Д2 ПДР "вузька суцільна лінія", чим порушив пункт 8.5.1. Правил дорожнього руху України (порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки).

Вважаючи зазначену постанову незаконною, позивач звернувся із цим адміністративним позовом.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій ? без змін.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 69 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, судами не було встановлено жодних обставин, вказаних в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення. Судами першої та апеляційної інстанцій було досліджено наявні в матеріалах справи відеозаписи, в яких не зафіксовано сам факт вчинення правопорушення - перетинання суцільної горизонтальної лінії дорожньої розмітки позивачем. Наявний в матеріалах справи відеозапис фіксує лише факт спілкування ОСОБА_2 з інспектором Погожевським В.В. Інших доказів відповідачем не надано.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення. З таким висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, касаційна скарга інспектора Погожевського В.В. підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року, яку змінено постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні касаційної скарги інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Хмельницький лейтенанта поліції Погожевського Володимира Вікторович відмовити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року, яку змінено постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду