Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 420/17722/23

адміністративне провадження № К/990/33325/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/17722/23

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року (головуючий суддя Левчук О.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач)з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно невірного нарахування та виплати йому середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року, з розрахунку середнього грошового забезпечення за останні два календарні місяці, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №420/8037/21, в розмірі 297415,92 грн, з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з розміром виплаченої відповідачем суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 420/8037/21, оскільки відповідач в довідці-розрахунку зазначив, що середній заробіток складає 297415,92 грн, а тому виплата на виконання рішення суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21 повинна становити вказану суму. При цьому, виплативши позивачу суму 15526,59 грн, відповідач здійснив протиправні дії, всупереч рішенню суду від 24 вересня 2021 року по справі № 420/8037/21 та вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в даній справі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення по справі №420/8037/21, зокрема в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року, а тому якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення по справі №420/8037/21 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 382 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати відкрити провадження у справі №420/17722/23.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що предмети спорів у справах 420/8037/21 та 420/17722/23 є різними.

У справі №420/8037/21 предметом спору, окрім іншого, було встановлення права позивача на отримання середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року, з розрахунку середнього грошового забезпечення за останні два календарні місяці відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №420/1803/20.

У справі №420/17722/23 предметом спору є зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №420/8037/21, в розмірі 297415,92 грн, з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21.

Оскільки питання щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року не було предметом розгляду у справі №420/8037/21, скаржник зазначає, що протиправність виплати розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року може бути оскаржена позивачем шляхом пред`явлення нового позову.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Справа надійшла до Верховного Суду 30 жовтня 2023 року.

Ухвалою від 26 грудня 2023 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 27 грудня 2023 року.

Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів ОСОБА_1 щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України при прийнятті ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, що відповідає підставам касаційного оскарження, передбаченим абзацем 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Зазначена правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18 та є застосовною до правовідносин у справі, що розглядається.

Таким чином, спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищезазначених умов для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (справа №420/8037/21), в якому просив, серед іншого, визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року розрахунку при звільненні з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №420/1803/20; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року з розрахунку середнього грошового забезпечення за останні два календарні місяці відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №420/1803/20.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №420/8037/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 27 квітня 2021 року; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки з 03 серпня 2018 року по 27 квітня 2021 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 27 квітня 2021 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №420/1803/20.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21 набрало законної сили та виконано. Зокрема, на особовий рахунок позивача було перераховано кошти в сумі 15 526,59 грн.

Разом з тим, у справі №420/17722/23 позовні вимоги ОСОБА_1 сформовані наступним чином:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно невірного нарахування та виплати йому середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року, з розрахунку середнього грошового забезпечення за останні два календарні місяці, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №420/8037/21, в розмірі 297415,92 грн, з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21.

Ці позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з розміром виплаченої відповідачем суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 27 квітня 2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 420/8037/21, оскільки відповідач в довідці-розрахунку зазначив, що середній заробіток складає 297415,92 грн, а тому виплата на виконання рішення суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21 повинна становити вказану суму.

Таким чином, у справі №420/8037/21 вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з 03 серпня 2018 року по 28 квітня 2021 року.

Натомість, суд не досліджував питання розміру, механізму розрахунку середнього грошового забезпечення, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21.

Повертаючись до цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є саме питання нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №420/8037/21, в розмірі 297415,92 грн, з урахуванням раніше проведених виплат відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі №420/8037/21

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги, заявлені позивачем, вже були предметом розгляду у справі № 420/8037/21 та їх вирішено по суті, є помилковими.

З урахуванням вищенаведеного також є помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Водночас, у справі №420/8037/21 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року, прийнято поданий військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №420/8037/21. При цьому, незгода позивача з розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2018 року по 27 квітня 2021 року на виконання вищезазначеного рішення не свідчить про невиконання відповідачем рішення, оскільки питання щодо розміру середнього заробітку не було предметом розгляду у справі №420/8037/21.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Своєю чергою, вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 про ухвалення нового судового рішення, яким зобов`язати відкрити провадження у справі №420/17722/23 в частині заявлених позовних вимог, не підлягають задоволенню, оскільки виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст. 349 КАС України.

За таких підстав, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а також за відсутністю понесених витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

О.А. Губська