Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №826/13904/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа №826/13904/15, адміністративне провадження №К/9901/10667/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О. П.,

суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2016р. (судді - Мазур А. С., Кротюк О. В., Літвінова А. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016р. (судді - Ісаєнко Ю. А., Губська Л. В., Федотов І. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2016р. позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили: визнати протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової компенсації в розмірі суми державного страхування військовослужбовця померлого у період проходження військової служби у зв'язку з смертю ОСОБА_4 у період проходження ним військової служби в сумі 192 780 грн; зобов'язати відповідачів призначити та виплатити одноразову грошову компенсацію в розмірі суми державного страхування військовослужбовця померлого у період проходження ним військової служби в сумі 192 780 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що мають право на отримання одноразової грошової компенсації за померлого у період проходження військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499 про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
04.04.2016р., позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової компенсації у зв'язку зі смертю їхнього чоловіка та батька відповідно - ОСОБА_4 у період проходження ним військової служби у сумі 192 780 грн.

Зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат оформити та направити документи до Міністерства оборони України для призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової компенсації у зв'язку зі смертю їхнього чоловіка та батька відповідно - ОСОБА_4 у період проходження ним військової служби.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову компенсацію у зв'язку зі смертю їхнього чоловіка та батька відповідно - ОСОБА_4 у період проходження ним військової служби у сумі 192 780
грн. та надіслати це рішення для виконання до Чернігівського обласного військового комісаріату.

Зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову компенсацію у зв'язку зі смертю їхнього чоловіка та батька відповідно - ОСОБА_4 у період проходження ним військової служби у сумі 192 780 грн.

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на теперішній час, механізму, який би передбачав виплату одноразової грошової компенсації у розмірі суми державного соціального страхування військовослужбовця, не існує, жодним нормативно-правовим актом не визначено органу державної влади, який би проводив виплату вказаної одноразової грошової компенсації, не визначено суму державного соціального страхування військовослужбовців.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 у період з 01.08.1992р. по 26.12.2013р. проходив військову службу в Збройних Силах України; мав військове звання - майор. (а. с. 20)

Згідно матеріалів справи, позивачі є членами сім'ї ОСОБА_4, а саме ОСОБА_1 - дружиною, ОСОБА_2 - сином, ОСОБА_3 - матір'ю. (а. с. 22,31-32,36-37)

Згідно свідоцтва Серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 23)

Наказом командира військової частини А2622 від 26.12.2013р. №279 ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю в результаті падіння з висоти (смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби). (а. с. 25)

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 31.01.2014р. №41 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю в результаті падіння з висоти (смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби). (а. с. 26)

14.02.2014р. позивачі звернулися до Чернігівського обласного військового комісаріату з заявою про отримання одноразової грошової компенсації за померлого у період проходження військової служби військовослужбовця в порядку статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно повідомлень Чернігівського обласного військового комісаріату від 20.02.14 №503 та від 31.03.14 №828,829 заява з документами направлена на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Листом від 16.04.14р. №1095 позивачі повідомлені про те, що листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.14 №248/3/6/448 визначено відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги. (а. с. 12)

Судами встановлено, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, та ОСОБА_3 зверталися з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просили суд визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні та виплаті грошової компенсації в розмірі суми державного страхування військовослужбовця, померлого у період проходження військової служби, у зв'язку з смертю ОСОБА_4 у період проходження військової служби в сумі 192780 грн; зобов'язати відповідача призначити та виплатити грошову компенсацію в розмірі суми державного страхування військовослужбовця, померлого у період проходження військової служби, у зв'язку з смертю ОСОБА_4 у період проходження військової служби в сумі 192780 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2014р. у справі №826/5688/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015р., позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду заяви позивачів, зобов'язано розглянути по суті заяву з прийняттям відповідного рішення; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

09.06.2015р. Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що згідно протоколу від 29.05.2015р. №15 засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги. (а. с. 29)

Вважаючи неправомірними дії відповідача у відмові в призначені одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відносини в частині реалізації механізму оформлення, призначення, виплати і одержання грошової допомоги за померлого в період проходження військової служби військовослужбовця, чітко врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008, згідно якою затверджений "Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" потрібно застосовувати до спірних по предмету спору відносин, аналогію закону, а саме Постанову Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008р.

Суди виходили з того, що у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям, виплачується одноразова грошова допомога - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі загибелі (смерті), що сталася включно до 31.12.2007, - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від
10.04.1996 №925 та від 23.02.2002 №173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829.

Крім того, суди виходили з того, що уповноваженим органом з питань підготовки документів та винесення висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб у системі органів Міністерства оборони України є військові комісаріати обласних рівнів, а головним розпорядником відповідних коштів на ці потреби у Міністерстві оборони є Міністр оборони України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів судами встановлено, що ОСОБА_4 звільнений з військової служби і виключений зі списків особового складу військової частини в наслідок його смерті.

В той час, як встановлено судами смерть ОСОБА_4 не була пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує право сім'ї померлого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги, є той факт, що його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що смерть ОСОБА_4 не була пов'язана з виконанням обов'язків військової служби і відповідач саме з такими обставинами пов'язував відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому висновки судів щодо протиправності дій відповідачів по відмові у призначенні позивачам спірної допомоги не можна визнати обгрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016р. скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук