Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа №420/357/23

адміністративне провадження № К/990/21974/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Загороднюка А.Г., Смоковича М.І.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/357/23

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту кіберполіції Національної поліції України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, постановлену у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України з вимогами:

- визнати протиправними дії Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо незарахування до стажу служби в поліції Маніти О.Ф. 04 років 03 місяців 05 днів стажу проходження служби в податковій міліції;

- зобов`язати Департамент кіберполіції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції 04 роки 03 місяці 05 днів стажу проходження служби в податковій міліції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачеві усунути її недоліки шляхом подання заяви про визнання поважними пропущених строків на звернення з апеляційною скаргою.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано 16 березня 2023 року, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 17 квітня 2023 року. Водночас з апеляційною скаргою відповідач звернувся 19 квітня 2023 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Департаменту кіберполіції Національної поліції України про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі №420/357/23.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання ухвали від 04 травня 2023 року від відповідача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, що обґрунтована посиланнями на факт введення воєнного стану в Україні, ракетні обстріли м. Києва та відключення електроенергії.

Визнаючи вказані обставини як такі, що не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам факт введення воєнного стану на території України не може бути безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.

Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання відповідача на повітряні тривоги та обмеження подачі електроенергії як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянтом не надано доказів того, що такі обставини існували безперервно.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, у зв`язку із веденням на території України воєнного стану органи Національної поліції України здійснюють свою діяльність з урахуванням специфіки та обмежень, що встановлені Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Так, з метою організації спільного виконання завдань військовослужбовцями Збройних сил України, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії, звільнення територій та населених пунктів від окупації, наказом Національної поліції України від 09 серпня 2022 року №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» в центральному органі управління поліції, територіальних органах Національної поліції введено посилений варіант службової діяльності, у зв`язку з чим на поліцейських було покладено додаткові повноваження та було змінено їхній режим служби.

Водночас, як стверджує відповідач, кожного дня на території міста Києва відбуваються ракетні обстріли з боку ворога, які створюють ризики для життя та здоров`я громадян, в тому числі працівникам поліції. В умовах воєнного стану здійснення представництва стало небезпечним. У зв`язку із збільшенням кількості ракетних ударів по об`єктах критичної та цивільної інфраструктури, торгових та бізнес центрах, житлових будинка виникають перебої зі світлом, аварійні та планові відключення електроенергії, що безперечно впливає на якість або відсутність зв`язку у місті Києві.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що наведені відповідачем обставини були правильно відхилені судом апеляційної інстанції як такі, що не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 20 червня 2023 року. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Загороднюку А.Г., Смоковичу М.І.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

IV. Позиція Верховного Суду

Спірним питанням у цій справі є наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

У контексті доводів відповідача та висновків апеляційного суду Суд зазначає про таке.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023.

Водночас введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції мотивовано зазначив, що посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Посилання відповідача на повітряні тривоги та обмеження подачі електроенергії правильно визнані судом апеляційної інстанції необґрунтованими через те, що наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки відповідач не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно та не обґрунтував, яким саме чином такі обставини об`єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, відповідач не надав.

Отже, наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту кіберполіції Національної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

V. Судові витрати

Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 у справі №420/357/23 залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: А.Г. Загороднюк

М.І. Смокович