Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №826/19286/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа №826/19286/16

адміністративне провадження №К/9901/46544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А. І.,

суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/19286/16

за позовом Обслуговуючого кооперативу (далі - ОК) "Ясногірський К" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю) про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОК "Ясногірський К"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів Глущенко Я. Б., Кузьмишина О. М., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.07.12.2016 ОК "Ясногірський К" звернувся до суду з позов, в якому просив:

скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від
28.11.2016, винесений головним державним інспектором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Лук'яновим А. О. про зобов'язання знести житлові будинки по АДРЕСА_1 та "Б" у Шевченківському районі міста Києва.

Позов обґрунтовано відсутністю належних підстав для проведення позапланової перевірки позивача, оскільки звернення, що послужило підставою для проведення перевірки не відповідає вимогам закону, з порушенням процедури її проведення, оскільки позапланова перевірка реально не проводилася, невідповідністю висновків перевірки дійсним обставинам, у зв'язку із тим, що позивач жодних будівельних робіт на об'єкті так званої перевірки не здійснював. Також зазначено про відсутність у відповідача повноважень щодо винесення припису про зобов'язання знесення житлових будинків, оскільки таке знесення може відбуватись лише за рішенням суду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26.12.2017 задовольнив позовні вимоги.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2018 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4.29.03.2018 позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою 10.04.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи [частина 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України)].

7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 №678/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від
20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

8. Протоколом розподілу справи від 11.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І.- головуючий суддя, судді: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.

9. Ухвалою судді Верховного Суду від 12.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суди встановили, що 27.10.2016 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю електронною поштою надійшло звернення ОСОБА_1 щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт ОК "Ясногірський К" по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від
17.10.2016 №60 "Про організацію проведення перевірок" передбачено проведення позапланових перевірок відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки та на підставах, передбачених пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Ураховуючи указане звернення ОСОБА_1 та на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 17.10.2016 №60 головному державному інспектору інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Лук'янову А. О. надано направлення від 11.11.2016 №б/н на проведення позапланової перевірки на АДРЕСА_1 та "Б" у Шевченківському районі міста Києва у період з
11.11.2016 до 17.11.2016.

У зв'язку з ненаданням уповноваженими особами ОК "Ясногірський К" за вищевказаною адресою необхідних документів для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю відповідачем продовжено термін перевірки на два робочих дні та надано головному державному інспектору інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Лук'янову А. О. направлення для проведення позапланової перевірки від 25.11.2016 №б/н строком з 25.11.2016 до 28.11.2016.

За результатами згаданої перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2016.

В акті зафіксовано, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 та "Б" у Шевченківському районі м. Києва.

Також перевіркою встановлено та зафіксовано у вказаному акті, що замовником будівництва ОК "Ясногірський К" не виконано вимоги припису, виданого 29.09.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, в частині усунення допущених порушень, чим порушено підпункт "б" пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law11~).

На підставі акта перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2016 шляхом знесення житлових будинків по АДРЕСА_1 та "Б" у Шевченківському районі міста Києва.

30.11.2016 позивач отримав поштою акт перевірки, протокол та припис від
28.11.2016.

Вважаючи винесений припис протиправним, ОК "Ясногірський К" звернувся із вказаним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки позивача, оскільки звернення на підставі якого проводилась перевірка не відповідає вимогам Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР). Окрім того, відповідачем порушено процедуру проведення цієї перевірки (не доведено присутності під час проведення перевірки керівника або уповноваженої особи позивача, не підтверджено належними доказами і сам факт проведення позапланової перевірки із безпосереднім виїздом на об'єкт перевірки).

12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що перевірка проведена з дотриманням вимог Порядку № 553, зокрема у присутності замовника будівництва - керівника ОК "Ясногірський К" - Карамана Є. Ю. про що зазначено в акті перевірки. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що частина перша статті 38 Закону 3038-VI не містить виключного переліку вимог, які можуть ставитись інспекцією архітектурно-будівельного контролю у приписі з метою усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Її конструкція дає підстави вважати, що вимоги про усунення таких порушень мають бути сформульовані з урахуванням їх характеру та ступеню тяжкості. Із самого предмета правового регулювання зазначеної вище норми права видно, що знесення самочинного будівництва є одним із способів усунення порушень. І тому за неможливості їх усунення у інший спосіб відповідний припис органу державного архітектурно-будівельного контролю може містити вимогу про знесення самочинно збудованого об'єкта.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що звернення на підставі якого проводилась перевірка не відповідає вимогам Закону № 393/96-ВР, тому у відповідача не було правових підстав для проведення перевірки. Відтак, порушення процедури проведення перевірки, визначеної Порядком № 553 свідчить про незаконність перевірки та відсутності правих наслідків такої.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; (далі - ~law14~)], колегія суддів виходить із такого.

15. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" (далі - ~law16~) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

17. ~law17~ визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, ~law18~, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності ", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

18. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у ~law19~, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

19. Так, у відповідності з положеннями частин 1 , 2 статті 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - ~law21~; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

20. Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є ~law22~.

21. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ~law23~.

22. В свою чергу, абзацом четвертим ~law24~ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

23. ~law25~ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

24. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

25. На виконання приписів названої вище правової норми ~law26~ постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

26. За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ~law27~, здійснюється, органами державного архітектурно-будівельного контролю.

27. Згідно з пунктом 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015. №978 (далі - Положення), основним завданням Департаменту є здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

28. Пунктом 4 зазначеного Положення закріплено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Києва.

29. З урахуванням викладеного у відповідача на час виникнення спірних відносин були наявні повноваження для проведення перевірки, результати якої є предметом розгляду у цій справі.

30. За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

31. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

32. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

33. На думку колегії суддів, оскільки законодавство, яким регламентовано державний архітектурно-будівельний контроль визначає окремою підставою для проведення позапланової перевірки виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, то недоліки щодо оформлення звернення, яке зазначене як підстава для проведення повірки, у разі дотримання проведення процедури перевірки, встановлення порушень вимог містобудівного законодавства не є підставою для скасування припису, складеного за наслідками такої перевірки.

34. За таких обставин, у відповідача були наявні правові підстави для проведення перевірки, результати якої є предметом розгляду у цій справі.

35. В свою чергу, згідно із пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

36. В той же час, за правилами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

37. Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

38. Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

39. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка проводилась в присутності замовника будівництва - керівника ОК "Ясногірський К" - ОСОБА_2 про що зазначено в акті перевірки. При цьому керівник ОК "Ясногірський К" не використав свого права, щодо внесення зауважень до акту перевірки від
28.11.2016.

40. При цьому, колегія суддів зазначає, що усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах ~law28~ при вирішенні цим судом питання про наявність в органу державного архітектурно-будівельного контролю повноважень на видання припису про усунення порушень вимог законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта, Верховний Суд України у постанові від 11.10.2016 (справа № 804/8909/14) висловив правий висновок, в якому зазначено, що ~law29~ не містить виключного переліку вимог, які можуть ставитись інспекцією архітектурно-будівельного контролю у приписі з метою усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Її конструкція дає підстави вважати, що вимоги про усунення таких порушень мають бути сформульовані з урахуванням їх характеру та ступеню тяжкості. Із самого предмета правового регулювання ~law30~ вбачається, що знесення самочинного будівництва є одним із способів усунення порушень. І тому за неможливості їх усунення у інший спосіб відповідний припис органу державного архітектурно-будівельного контролю може містити вимогу про знесення самочинно збудованого об'єкта.

41. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відносно позивача неодноразово проводились перевірки та виносились відповідні приписи, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності уповноважених осіб позивача у зв'язку із здійсненням будівництва об'єкта: "Зблоковані житлові будинки на вул.

Ясногірській, 16- "А ", "Б " у Шевченківському районі м. Києва" без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт.

42. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного архітектурно-будівельного контролю права видавати припис із вимогою про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта.

43. За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом України у вказаній вище постанові.

44. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними ~law31~) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Ясногірський К" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №826/19286/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА. І. Рибачук А. Ю. Бучик Т. Г. Стрелець