Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №826/3958/16
Ухвала КАС ВП від 19.03.2020 року у справі №826/3958/16
Ухвала КАС ВП від 07.08.2018 року у справі №826/3958/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2018 року

Київ

справа №826/3958/16

адміністративне провадження №К/9901/36230/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року

у справі № 826/3958/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ-С» (суддя Безименна Н.В.),

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2015 року № 0004382202,-

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ-С» (далі - позивач, ТОВ «ДУКАТ-С») звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2015 року № 0004382202 (том 1 арк. справи 4-17).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2016 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.09.2015 року № 0004382202 (том 3 арк. справи 50-52).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (том 3 арк. справи 54-57).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 апеляційну скаргу залишено без руху; надано відповідачу тридцятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 185 329, 60 грн (том 3 арк. справи 62-63).

25.07.2016 року ДПІ у Подільському районі на адресу суду надіслана заява про усунення недоліків, в якій ДПІ просила суд звільнити від сплати судового збору (том 3 арк. справи 66).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року відмовлено Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто апелянту (том 3 арк. справи 71-72).

22.09.2016 відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2016 року (том 3 арк. справи 75-78).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху; надано апелянту тридцяти денний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 185 329, 60 грн, та навести поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження (том 3 арк. справи 82).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки ДПІ у Подільському районі м. Києва не усунуті недоліки, встановлені ухвалою суду від 06.10.2016 року, якою апеляційну скаргу було залишено без руху (арк. справи 85).

Не погоджуючись з вищенаведеною ухвалою суду відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 24.11.2016 року, та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, обґрунтовуючи це тим, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не врахував, що відповідачем до апеляційної скарги за додатком № 2 подано клопотання про поновлення строку з належним обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а звільнення від сплати судового збору є єдиним шляхом забезпечення права на судовий захист. При розгляді касаційної скарги відповідач просив врахувати рішення Верховного Суду України у справах від 30.11.2015 року у справі № 1170/2а-578/12, від 04.12.2015 року у справі № 1170/2а-1511/12, від 30.11.2015 року у справі № 804/6861/13-а, в яких суд задовольнив клопотання ДФС про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з обмеженням фінансування.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 року касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного, оскільки предметом перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відмові у відкритті апеляційного провадження на підставі ухвали суду від 24.11.2016 року передувало не виконання відповідачем вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху, і надано апелянту строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для: 1) сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 185 329, 60 грн, 2) наведення поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження (том 3 арк. справи 82).

При цьому, в касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано надане відповідачем до апеляційної скарги за додатком № 2 клопотання про поновлення строку з належним обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Суд звертає увагу, що залишаючи апеляційну скаргу без руху, в ухвалі від 06.10.2016 року судом апеляційної інстанції зазначено, що до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування вимог якого апелянт посилається на те, що апеляційну скаргу від 29.06.2016 ним було подано в межах строку встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України (арк. справи 82).

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутнє вказане клопотання (проте в додатку зазначено під № 2), що не дає суду змогу перевірити його зміст, та надати оцінку викладеним відповідачем в цьому клопотанні доводам поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, та, як наслідок вирішити правильність його не прийняття судом апеляційної інстанції.

Крім того суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 1 статті 13 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, в розумінні вищенаведеної норми КАС України, відповідач має право на апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції при дотриманні певної процедури, при цьому враховуючи те, що як вбачається з матеріалів справи, його звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось втретє, а сума судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі складає значний розмір, а саме 185 329,60 грн. і судом не вирішено питання відстрочення або розстрочення судового збору за наявності обґрунтованих доводів.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні спірного питання призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо необхідності скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року, - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко