Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №826/17032/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №826/17032/18

адміністративне провадження №К/9901/9824/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистент груп»

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року (головуючий суддя - Шрамко Ю.Т.)

та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Зесляна Г.В., судді - Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.)

у справі №826/17032/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистент груп»

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асистент груп» (далі - Товариство) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач 1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст. 161 КАС України та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 762 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позивач не усунув, у встановлений судом строк, недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 07 листопада 2018 року.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у зазначений в ухвалі строк, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Вважаючи зазначені рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

У своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що в повній мірі виконав вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року та усунув зазначені у ній недоліки.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України (у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05.05.2018 №727114/41028404 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 №27 в Єдиному реєстрі податкових накладених;

- визнати податкову накладну від 30.04.2018 №27. Видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Асистент груп» на адресу ТОВ «Нова пошта» такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання, а саме: податкова накладна від 30.04.2018 №27 прийнята та зареєстрована з 30.04.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України. Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, внести відповідні коригування в Єдиний реєстр податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст. 161 КАС України та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі меншому, ніж встановлено законом, а саме на суму 1 762 грн. При цьому вказав, що позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру, що заявлені до двох різних відповідачів, а тому судовий збір, що підлягає сплаті при поданні даної позовної заяви становить 3 524 грн.

Таким чином, суд першої інстанції надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 762 грн (3 524- 1 762=1 762).

Копію зазначеної ухвали позивач отримав 15 листопада 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

На виконання вимог зазначеної ухвали, 26 листопада 2018 року Товариством подано клопотання, до якого додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 1 762 грн.

Разом з цим, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу. Суд першої інстанції зазначив, що Товариством у встановлений судом строк не виконано вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року, оскільки граничним строком усунення недоліків позовної зави було 20 листопада 2018 року, а відповідне клопотання на виконання вимог ухвали та платіжне доручення подане позивачем до суду лише 26 листопада 2018 року, тобто поза межами строку, встановленого судом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, за змістом статті 2 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон №3476-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №3476-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 вказаного вище Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. (ч. 3 ст. 6 Закону №3476-VI).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону №3476-VI (в редакції, що була чинною на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки предметом розгляду даної справи є дві позовні вимоги немайнового характеру, що заявлені до різних відповідачів, а тому сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні цієї позовної заяви становить 3 524 грн.

Разом з цим, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для повернення позову, оскільки Товариством 26 листопада 2018 року (до постановлення оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви) повністю виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року. Той факт, що клопотання про усунення недоліків позовної зави подане позивачем лише 26 листопада 2018 року, тобто поза межами строку, встановленого судом, який сплив 20 листопада 2018 року, не може бути самостійною підставою для повернення позовної заяви за умови, що стороною до постановлення відповідної ухвали про повернення позову усунуто її недоліки.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Відповідно до статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій не є такими, що постановлені з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана неправильно, а тому наявні підстави для їх скасування з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 343, 345, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистент груп» - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова