Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №825/932/17

адміністративне провадження №К/9901/15616/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 у складі судді Д`якова В.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у складі суддів: Шелест С.Б., Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. у справі № 825/932/17 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області про зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив:

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок надбавки за вислугу років та виплатити її, за період з 04.06.1996 по 19.12.2000, з урахуванням стажу державної служби з 01.09.1982 по 28.07.1986 та з 20.06.1993 по 30.08.1995.

2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 позовні вимоги задоволено повністю.

2.1.Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на постанову суду першої інстанції залишено без задоволення.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Указом Президента України від 08.05.1996 № 327/96 позивача було призначено на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова, яку обіймав з 04.06.1996 по 18.12.00.

3.2. Починаючи з 19.12.00 позивач працював суддею Апеляційного суду Чернігівської області.

3.3.Позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до стажу державної служби період проходження навчання та служби в органах внутрішніх справ, що дає йому право на надбавку за вислугу років та здійснення перерахунку та виплати надбавки.

3.4. Листом від 24.03.17 №05-10/321/17-вих, відповідач відмовив позивачу у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з тим, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 за час його роботи на посаді судді районного суду організацію діяльності судів Чернігівської області здійснювало Управління юстиції в Чернігівській області. Також відповідач повідомив про те, що до його компетенції не відноситься вирішення питань викладених у заяві позивача, оскільки Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області було створене лише у 2002 році.

3.5. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час розгляду справи до повноважень відповідача належить обчислення стажу державної служби та виплата відповідної надбавки за вислугу років.

4.1. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій вказано на преюдиційні обставини, встановлені рішенням суду яке набрало законної сили стосовно врахування стажу державної служби ОСОБА_1 та виплати йому відповідної надбавки за час його роботи в Апеляційному суді Чернігівської області.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

6. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що відповідач не є правонаступником Управління юстиції в Чернігівській області, яке здійснювало організаційне забезпечення діяльності судів у період перебування позивача на посаді судді районного суду, а тому не може нести відповідальність за дії іншого органу державної влади.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) визначено, що Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

9. Водночас, частиною третьою статті 151 Закону визначено, що Державна судова адміністрація України має територіальні управління.

10. Так, відповідно до пункту 3 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що затверджене головою Державної судової адміністрації України 25.09.15, основним завданням Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Чернігівської області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Чернігівської області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду.

11. Крім того, підпунктами 4.1 та 4.3 пункту вищевказаного Положення встановлено, що до повноважень відповідача входить: забезпечення належних умов діяльності місцевих судів Чернігівської області в межах повноважень, визначених законом; здійснення функцій розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області та місцевих загальних судів Чернігівської області.

12. З огляду на вищенаведене, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо відсутності в останнього повноважень для здійснення позивачу перерахунку надбавки та виплати.

13. Відтак, доводи відповідача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, тому відхиляються судом.

14. Інші доводи відповідача зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин до доказів.

15. Водночас, частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

16. Вказана норма звільняє осіб, які беруть учать у справі, від необхідності повторного доказування обставин встановлених судовим рішенням, та дозволяє суду враховувати такі обставини при вирішенні справи по суті.

17. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності врахування обставин, встановлених під час розгляду судами справ № 825/135/17 та №825/630/17 щодо визнання права ОСОБА_1 на зарахування до

вислуги років на державній службі періоду його навчання у Вищій слідчій школі Міністерства внутрішніх справ СРСР, з 01.09.82 по 28.07.86 та періоду служби у Чернігівському училищі внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, з 20.06.93 по 30.08.95.

18. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19.Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20 .З огляду на наведене, касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

21.Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області залишити без задоволення.

22.Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі № 825/932/17 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області про зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

23.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко