Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №0870/10725/12

адміністративне провадження №К/9901/841/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 (суддя Татаринов Д.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (судді Лукманова О.М., Божко Л.А., Круговий О.О.)

по справі № 0870/10725/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів Принт»

до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року ТОВ «Актів Принт» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122214 від 24.10.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 431 562 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Актів Принт» відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 скасовано і направлено справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, адміністративний позов ТОВ «Актів Принт» задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмовому відзиві проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 20.09.2012 по 28.09.2012 посадовими особами відповідача згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 19.09.2012 № 610 була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Актів Принт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Аркада і К», ПП «Сітал», ТОВ «Цезій» за період з 01.07.2011 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 05.10.2012 № 1688/2214/36575986 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 287 708,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 24.10.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122214, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 431 562 грн, в тому числі 287 708 грн - за основним платежем та 143 854 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акта перевірки від 05.10.2012 № 1688/2214/36575986 та доводів касаційної скарги підставами для визначення позивачу зазначених сум грошових зобов`язань слугували висновки перевіряючих про безпідставність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Аркада і К», ПП «Сітал», ТОВ «Цезій», які, за твердженнями відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. Такі висновки податкового органу ґрунтуються на отриманій податкові інформації, а саме актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. За твердженням податкового органу у контрагентів позивача відсутні фізичні та технічні можливості для здійснення господарської діяльності. Крім того, податковим органом було допитано директора ТОВ «Аркада і К», який заперечує свою причетність до діяльності вказаного підприємства. Надані позивачем до перевірки первинні документи в своїй сукупності не дають дійти висновку щодо реальності господарських операцій.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Актів Принт» (покупець) та ТОВ «Цезій» (постачальник) 01.02.2012 було укладено договір поставки № 0102/01, згідно якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар у відповідності прайс-листів у кількості та вартості визначеної накладними, покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його. Відповідно до умов договору, найменування товару, асортимент, кількість, ціна вказуються у накладних до кожної партії товару, які являються частиною договору. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Цезій» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.

Виконання договору підтверджується наявними видатковими накладними до договору щодо найменування продукції, кількості товару (картон) та його вартості. Поставка товару також підтверджується видатковими рахунками-фактури. За результатами виконання договору ТОВ «Цезій» видало ТОВ «Актів Принт» податкові накладні за період лютий - березень 2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. В матеріалах справи наявний акт взаєморозрахунків між ТОВ «Цезій» та ТОВ «Актів Принт».

Між ТОВ «Актів Принт» (покупець) та ТОВ «Аркада і К» (постачальник) 05.09.2011 було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар у відповідності прайс-листів у кількості та вартості визначеної накладними, покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його. Відповідно до умов договору, найменування товару, асортимент, кількість, ціна вказуються у накладних до кожної партії товару, які являються частиною договору. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Аркада і К» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. Виконання договору підтверджується наявними видатковими накладними до договору щодо найменування продукції, кількості товару (картон) та його вартості. Поставка товару також підтверджується видатковими рахунками-фактури. ТОВ «Аркада і К» видало ТОВ «Актів Принт» податкові накладні за період вересня - грудня 2011 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. В матеріалах справи наявний акт взаєморозрахунків між ТОВ «Аркада і К» та ТОВ «Актів Принт».

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про пожежу від 13.03.2012 року квартири АДРЕСА_1 , пожежею пошкоджено квартиру.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи № У/Д 2061202 від 22.03.2012 року, винесеної слідчим СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, 13.03.2012 невизначена особа потрапила до квартири АДРЕСА_1 , після чого шляхом підпалу пошкоджено майно, яке належало гр. ОСОБА_1

ТОВ «Актів Принт» надало 15.06.2012 року до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя заяву про втрату первинних документів, зокрема по взаємовідносинам з ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Сітал», ТОВ «Цезій».

Також відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Актів Принт» укладено з ОСОБА_1 договір оренди житлового приміщення від 01.01.2012, відповідно до якого громадянка ОСОБА_1 передала, а ТОВ «Актів Принт» прийняло в орендне користування квартиру АДРЕСА_1 .

ТОВ «Актів Принт» було укладено з ПП «Фірма «Дінас» договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2012, відповідно до якого ПП «Фірма «Дінас» передало в орендне користування, а ТОВ «Актів Принт» прийняло приміщення, розташоване у м. Запоріжжі, вул.. Чубанова, буд. 1 , загальною площею 262,3 кв.м.

Також в матеріалах справи наявний договір № 0111-1 від 01.11.2010 року про використання виробничих потужностей, відповідно до якого ПП «Фірма «Дінас» надає у платне користування ТОВ «Актів Принт», до цільового призначення вільні виробничі потужності, а саме комплекс поліграфічного обладнання.

В матеріалах справи наявна завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 05.01.2011, відповідно до якої основними видами діяльності ТОВ «Актів Принт» є інша поліграфічна діяльність, видання книг, оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдями. Таким чином придбаний картон, позивач використав у власній господарській діяльності. В матеріалах справи наявні акти списання матеріалів у виробництво та докази виконання замовлень на друкарські та поліграфічні послуги.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі № 0870/10721/12 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 року № 0000132214, в межах розгляду вказаної справи судами досліджувалися договори між ТОВ «Цезій» та ТОВ «Актів Принт» від 01.02.2012. Встановлено, що Вищим адміністративним судом України було досліджено господарські операції позивача з ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Цезій», ТОВ «Сітал» за період з 01.07.2011 по 31.03.2012, за результатами яких складено акт № 1688/2214/36575986 від 05.10.2012, який був підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивачу по ПДВ.

В межах розгляду справи № 0870/10721/12 було встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи у позивача є в наявності, крім тих, які були втрачені ТОВ «Актів Принт» внаслідок пожежі, яка сталася 13.03.2012 року, про що позивачем було повідомлено ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя заявою від 15.06.2012 року.

Також судами встановлено, що згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ за лютий-березень 2012 року ( стор.28 Акту) позивачем: - зменшено по ПП «СІТАЛ» за лютий 2012 року обсяг постачання (без ПДВ) на суму 409 310,36 грн. суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, у розмірі 81 862,07 грн., за березень 2012 року обсяг постачання (без ПДВ) на суму 225 770,94 грн., суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту у розмірі 45 154,19 грн.,- збільшено по ТОВ «ЦЕЗІЙ» за лютий 2012 року обсяг постачання (без ПДВ) на суму 409 310,36 грн. суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, у розмірі 81 862,07 грн., за березень 2012 року обсяг постачання (без ПДВ) на суму 225 770,94 грн., суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту у розмірі 45 154,19 грн.

Така обставина підтверджується претензією № 60 від 31 липня 2012 року, щодо поставки товару неналежної якості. А також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний реєстр основних покупців позивача щодо відвантаженої продукції виробленої з картону, який підтверджує фактичне отримання від ТОВ «АРКАДА і К», ПП «СІТАЛ», ТОВ «ЦЕЗІЙ» картону та реалізацію поліграфічної продукції виготовленої з цього картону, тобто ведення позивачем господарської діяльності.

Також, доводи відповідача про відсутність у позивача довіреностей на отримання товару спростовано судами попередніх інстанцій, оскільки в силу вимог чинного законодавства, такі документи передавалися контрагентам в момент отримання товарів уповноваженими особами, а відтак позивач не може нести відповідальності за їх зберігання. В той же час свідченням видання позивачем довіреностей уповноваженим особам на отримання товару є наявна у матеріалах справи копія книги обліку довіреностей.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні в матеріалах справи первинні документи дають можливість дійти висновку щодо реальності господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Аркада і К», ПП «Сітал», ТОВ «Цезій» за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 по справі № 0870/10725/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко