Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 760/2349/17

адміністративне провадження № К/9901/17766/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 760/2349/17

за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та рішень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Чаку Є. В., Файдюка В. В., Мєзєнцева Є. І.) від 20 вересня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:

- визнати неправомірними дії і рішення Управління Пенсійного фонду України Солом'янському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 263-ІІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 05 грудня 2016 року № 18-1715зп;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести перерахунок позивачу пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 05 грудня 2016 року № 18-1715зп відповідно до ч. 13, 17, (18) ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії від 12 липня 2001 року №2663-ІІІ), виходячи з розрахунку 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити заборгованість по пенсії, що виникне на день такого перерахунку з 06 грудня 2016 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що є пенсіонером, перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за вислугу років, призначену йому відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII.

У зв'язку із збільшенням посадових окладів відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на думку позивача, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної їй пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив. Вважає дії відповідача незаконними і такими, що порушують її Конституційні права на пенсійне забезпечення.

3. Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2; постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2017 року скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 05 грудня 2016 року № 18-1715зп; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 05 грудня 2016 року № 18-1715зп, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії з 01 грудня 2016 року, з урахуванням вже проведених виплат.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. ОСОБА_2 у поданих до Вищого адміністративного суду України 07 листопада 2017 року запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та з лютого 2003 року отримує пенсію за вислугу років, згідно вимог Закону України «Про прокуратуру». Пенсія призначена позивачу з розрахунку 90% суми заробітної плати, з якої було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

12. 07 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі та відсотках, відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Генеральної прокуратури України від 06 грудня 2016 року № 18-1715.

13. 05 січня 2017 року позивач отримала відповідь від відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку. Вказана відмова мотивована тим, що 02 березня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно якого з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися згідно з Законом України «Про прокуратуру». Відтак, з 01 червня 2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» не призначаються, а призначені до 01 червня 2015 року - не перераховуються.

14. Не погоджуючись з діями та рішенням відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв виключно в межах і порядку, передбачених нормами діючого на момент вчинення певної дії законодавства.

16. Суд першої інстанції зазначив, що законодавством, чинним станом на час призначення позивачу пенсії було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру, у зв'язку із підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою в грудні 2016 року про проведення перерахунку пенсії, законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

17. При цьому, суд першої інстанції врахував посилання позивача на норми Конституції України щодо недопустимості обмеження (звуження) існуючих прав та свобод, суд акцентував увагу позивача на тому, що відмова відповідача в даному конкретному випадку не призвела до зменшення пенсії позивача, яку вона отримувала до цього, тобто не відбулося звуження обсягу вже набутих ним прав та/або позбавлення її права на соціальний захист.

18. Розглядаючи та вирішуючи справу, суд першої інстанції застосував положення Закону України «Про державну службу», який набув чинності з 01 травня 2016 року.

19. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Зміни, внесені до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

20. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі та порядку, визначеному в ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_2 пенсії, а тому задовольнив позовні вимоги.

Крім того, апеляційний суд не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01 червня 2015 року, зокрема скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, призначалися, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки зазначена правова норма підлягає застосуванню лише щодо призначення нових пенсій.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21 У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- на час звернення позивача до Управління із заявою про перерахунок пенсії ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону України «про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, відсутні законодавчо визначені підстави для перерахунку пенсії позивачу. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- ні умови, ні порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено, відповідний нормативно-правовий акт не прийнято;

- попередньо законодавчо встановлені підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури скасовані, оновлене законодавство таких підстав не містить, у зв'язку з чим підстав для такого перерахунку пенсій працівникам прокуратури немає;

- Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України;

- доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

23. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).

24. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

25. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

26. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

27. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

28. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

29. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

30. Постанова КМУ № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

31. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

32. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

33. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17).

34. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

36. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення.

37. Колегія суддів вважає також, що скасуванню підлягає і рішення суду першої інстанції, оскільки до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України «Про прокуратуру», а не положення Закону України «Про державну службу».

38. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та рішень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук