Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2020 року

Київ

справа №580/2403/19

касаційні провадження №К/9901/30080/19, № К/9901/30260/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Управління інспектування Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 про забезпечення позову (головуючий суддя: Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (головуючий суддя: Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі №580/2403/19 за позовом Приватного підприємства «Вересень+» до Управління інспектування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Вересень+» (далі - позивач) з позовом до Управління інспектування Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення управління інспектування Черкаської міської ради щодо організації проведення демонтування рекламних засобів, які належать ПП «Вересень+», оформлене листом від 26.07.2019 №230-22-30.

30.07.2019 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду позивачем подана заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просить заборонити вчинення дій Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, управлінню інспектування Черкаської міської ради, виконавчому комітету Черкаської міської ради або будь - яким іншим фізичним чи юридичним особам, в тому числі залученим, щодо знесення або демонтажу рекламних конструкцій, які належать ПП «Вересень+», що зазначені в заяві від 24.07.2013, а саме: на розі вулиць Святотроїцька (Кірова) та Надпільна (Ільїна) , в напрямку до центру; на розі вулиць М. Грушевського (Котовського) та Одеської; на розі вулиць Сумгаїтської та 30-річчя Перемоги; на розі вулиць Смілянської та 30-річчя Перемоги (8 м з права); на розі вулиць Смілянської та 30-річчя Перемоги (по центру); на розі вулиць Смілянської та 30-річчя Перемоги (8 м з ліва); по вул. Сумгаїтській біля перехрестя з вул. Одеською; по вул. Смілянській, 121 біля магазину «Промінь»; по вул. Смілянській на перехресті з вул. Свято Макаріївська (Леніна) (під мостом); по вул. Смілянській на перехресті з вул. В. Ложешнікова (Крупської) (під мостом); по вул. Добровольського, біля магазину «АТБ»; по вул. Гагаріна на перехресті з вул. Припортова (Г. Сталінграду); по вул. Гагаріна, 210 м від вул. Б.Хмельницького; по вул. Одеській, біля перехрестя з вул. Сумгаїтською; по вул. Смілянській, біля зупинки «Готель Нива»; по проспекту Хіміків біля перехрестя з вул. Самійла Кішки (Р. Люксембург); по вул. М. Грушевського (Котовського), 60 м від перехрестя з вул. Гоголя; по вул. В. Чорновола (Енгельса), біля перехрестя з вул. Надпільна (Ільїна); по Золотоніському шосе за АЗС; по вул. Лісовій Просіці, біля з`їзду на Золотоніське шосе; по вул. Чигиринській в районі АЗС «Лукойл»; на перехресті вул. Університетська (Воровського) та бульв. Шевченка (призмотрон); на перехресті бульв. Шевченка та вул. Смілянської в сторону Будинку торгівлі (призмотрон); на перехресті вул. Лазарєва та бульв. Шевченка в сторону центру (світловий щит); по вул. Гагаріна, 31 (2-х стор. щит); по вул. Хрещатик біля будинку №195 (1-но стор. щит); по бульв. Шевченка, 207, біля Будинку Торгівлі (скролл 3х4 м); на перехресті вул. Припортова (Г. Сталінграду) та бульв. Шевченка (призмотрон); по бульв. Шевченка, 249 (біля БК «Дружби народів») (призмотрон); по вул. Сумгаїтській, 17, напроти супермаркету «Фуршет» (2-х стор. щит); по вул. Смілянській, напроти центрального стадіону (1 стор. щит); по вул. Сумгаїтській, 10 (біля супермаркету «Фуршет») (2-х стор. щит); по вул. Гагаріна, напроти спуску із площі Б. Хмельницького, (2-х стор. щит); на перехресті бульв. Шевченка та вул. Кобзарська (Вербовецького) (2-х стор. щит); на перехресті вул. Гоголя та вул. Б. Вишневецького (1 стор. щит); на перехресті вул. Одеської та вул. Сумгаїтської ( 1 стор. щит); на перехресті вул. Припортова (Г.Сталінграду) (р-н Бізнес центру) (1 стор. щит); по вул. Вернигори, біля перехрестя з вул. В.Ложешнікова (Крупської) (2-х стор. щит); по вул. Одеській біля супермаркету «Абсолют» (2-х стор. щит); на перехресті бульв. Шевченка та вул. Небесної Сотні (Леніна) (призмотрон); на перехресті вул. Дашкевича та бульв. Шевченка в сторону Будинку торгівлі; по бульв. Шевченка, 256, верхній (1-но стор. щит); по бульв. Шевченка, 256, нижній (1-но стор. щит); по бульв. Шевченка (площа 700-річчя) (1-но сторон. щит); на перехресті бульв. Шевченка та вул. Б. Хмельницького (в напрямку до центру) (1- но стор. щит); на перехресті бульв. Шевченка та вул. Б.Хмельницького (зі сторони центра ( 1- но стор. щит); на перехресті бульв. Шевченка, 256 (верхній) (над магазином «Елегант») (1- но стор. щит); на перехресті бульв. Шевченка, 256 (нижній) (над магазином «Елегант») (1- но стор. щит); по вул. Смілянській 150 (навпроти аеропорту); по вул. вул. Небесної Сотні (Леніна), біля магазину « Бутік »; на перехресті вул. Б.Хмельницького та бульв. Шевченка (в напрямку до центру міста на алеї); на перехресті вул. Припортова (Г.Сталінграду) та вул. Волкова; на перехресті вул. М. Грушевського (Котовського) та бульв. Шевченка; на перехресті вул. Б.Вишневецького та бульв. Шевченка; на перехресті вул. М. Грушевського (Котовського) та вул. Надпільна (Ільїна); по вул. Дахнівській напроти магазину «Лісовий»; на перехресті вул. Ільїна та вул. Б. Хмельницького; по вул. Смілянській, 122; на перехресті бульв. Шевченка та вул. М. Грушевського Котовського; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Пушкіна в напрямку від центру; на перехресті вул. В.Чорновола (Енгельса) та вул. Бидгощської (біля зупинки Ринок); на перехресті вул. Смілянської та вул. Гоголя, біля будинку по вул. Смілянська, 40; на перехресті вул. Гоголя та вул. Небесної Сотні (Леніна); на перехресті вул. Благовісної та вул. В.Чорновола (Енгельса); на перехресті вул. Смілянської та вул. Небесної Сотні (Леніна); на перехресті бульв. Шевченка та вул. І.Франка до центру ліворуч; по вул. Лісова просіка, перед поворотом на Золотоніське шосе; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Різдвяна, в напрямку до центру на алеї праворуч; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Горького в напрямку до центру міста на алеї ліворуч; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Чехова в напрямку до центру міста на алеї ліворуч; на перехресті вул. Одеської та вул. Сумгаїтської ліворуч; на перехресті вул. Одеської та вул. Сумгаїтської праворуч; на перехресті вул. Надпільна (Ільїна) та вул. М. Грушевського (Котовського), біля аптеки; по вул. Вернигори, біля перехрестя з вул. В.Ложешніоква (Крупської); на перехресті вул. Смілянська та вул. Гоголя; на перехресті вул. М.Грушевського (Котовського) та пров. Тобілевича; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Горького до центру; на перехресті вул. Смілянської та вул. Ільїна, до центру міста праворуч; по вул. Сумгаїтській, навпроти ВПХУ № 20; по вул. Чигиринській 200 м до залізничної дороги; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Різдвяної від центру; по вул. Сумгаїтській, 17, напроти магазину «Фуршет»; на перехресті бульв. Шевченка та вул. І. Франка, до центру ліворуч; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Красіна, до центру; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Казбетська (Красіна) від центру; на перехресті бульв. Шевченка та вул. Пушкіна до центру; на перехресті вул. Дахнівської та вул. Дахнівська Січ (Ворошилова); на перехресті вул. В. Чорновола (Енгельса) та вул. Бидгощської (біля райвиконкому); по вул. Гагаріна, 33; на перехресті вул. О. Дашкевича та вул. Благовісної; на перехресті вул. Смілянської та вул. Гоголя; на перехресті вул. Смілянської та вул. 30-річчя Перемоги; на виїзд з міста по Золотоніському шосе біля мосту ліворуч); по вул. Гагаріна, 35; по вул. Гагаріна, 21; по вул. Гагаріна, 79, на перехресті вул. Припортова (Г. Сталінграду) та вул. Нижня Горова (Калініна); по вул. Гагаріна (перед АЗС «Укрнафта»); по вул. Смілянській, 150 (біля аеропорту); по бульв. Шевченка біля будинку №490; на перехресті вул. Пастерівська та бульв. Шевченка (в напрямку від центру міста); на перехресті вул. Гуржіївська (Рози Люксембург) та бульв. Шевченка; на перехресті вул. Можайського та бульв. Шевченка (2м зліва); на перехресті вул. Можайського та бульв. Шевченка (праворуч, в сторону до центра міста); на виїзді з міста по Золотоніському шосе (біля мосту праворуч); на перехресті вул. В.Чорновола (Енгельса) та проспекту Хіміків; на перехресті вул. (Кривалівська) Паризької Комуни та бульв. Шевченка; по вул. Припортова (Г.Сталінграду) та бульв. Шевченка; на перехресті вул. Митницька (Піонерської) та бульв. Шевченка (біля фонтану).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач протиправно не продовжує термін дії 109 дозволів на розміщення зовнішньої реклами на виконання рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.04.2017 та постанови Вищого адміністративного суду України від 14.08.2014 у справі №К/800/18348/14, а виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення від 13.11.2018 №1062, №1066, №1064, №1063, №1061, №1060, №1059, №1058, №1057 та від 23.01.2019 №76 «Про демонтаж рекламних носіїв ПП «Вересень+». Після скасування Верховним Судом 15.07.2019 ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 про забезпечення позову ПП «Вересень+» у справі №580/332/19, управлінням інспектування Черкаської міської ради листом від 26.07.2019 №230-22-30 повідомило позивача, що згідно рішень прийнятих виконавчим комітетом Черкаської міської ради від 13.11.2018 №1062, №1066, №1064, №1063, №1061, №1060, №1059, №1058, №1057 та від 23.01.2019 №76 «Про демонтаж рекламних носіїв ПП «Вересень+», у період з 29.07.2019 по 02.08.2019 буде проводитися демонтаж рекламоносіїв ПП «Вересень+». Позивач зазначив, що рекламні конструкції є складними вартісними інженерними спорудами, а при проведенні демонтажу можливе пошкодження цих рекламних конструкцій, що призведе до неможливості їх відновлення, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або значною мірою ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, зазначене клопотання було задоволено та вжито заходи забезпечення позову, про які просив позивач.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду в суді справи щодо оскарження Управлінням інспектування Черкаської міської ради проведення демонтування рекламних засобів, які належать ПП «Вересень+», можуть бути вчинені дії відносно майна позивача з демонтажу рекламних носіїв, у зв`язку з чим позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для їх відновлення, а вчинення дій щодо їх знесення до вирішення цього спору по суті, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, судом зазначено, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті, однак, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, водночас зазначив, що доводи апелянтів про те, що підставою для організації та проведення демонтажу рекламних засобів є рішення ради не спростовують, а навпаки - підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення позову в цій справі, оскільки такі рішення прийняті виконавчим комітетом Черкаської міської ради (рішення від 13.11.2018 №№1062, 1066, 1064, 1063, 1061, 1060, 1059, 1058, 1057 та від 23.01.2019 № 76 «Про демонтаж рекламних носіїв ПП «Вересень+») і позивача повідомлено про їх виконання.

Також суд апеляційної інстанції вважає доводи апелянтів про те, що демонтаж не є розпорядженням майном, а є правом органу місцевого самоврядування та не несе загрози майну, необґрунтованими та такими, що не доводять відсутності передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав для вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.

31.10.2019 на адресу Верховного Суду від Управління інспектування Черкаської міської ради (далі - скаржник-1) надійшла поштою касаційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що лист від 26.07.2019 №230-22-30, який оскаржує позивач у даній справі є повідомленням інформаційного характеру, зі змісту якого вбачається, що управління інспектування лише інформує ПП «Вересень+» про дату проведення демонтажу рекламних засобів, а саме з 29.07.2019 по 02.08.2019, тобто на даний час інформація вказана у листі вичерпала свою дію. Стверджує, що підставою для організації та проведення демонтажу рекламних засобів є рішення ради, які оскаржуються у судовому порядку (справа №2340/3927/18). Водночас звертає увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №2340/3927/18 було скасовано ухвалу суду першої інстанції, якою задоволено заяву про забезпечення позову.

Також скаржник-1 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що аналогічна заява про забезпечення позову вже розглядалася у справі №2340/3927/18, однак у зв`язку із скасуванням Шостим апеляційним адміністративним судом заходів забезпечення позову, позивач зловживаючи процесуальними правами подав чергову позовну заяву, достеменно знаючи, що лист управління інспектування не є підставою для проведення демонтажу тимчасових споруд.

Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Управління інспектування Черкаської міської ради. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

04.11.2019 на адресу Верховного Суду від Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради надійшла поштою касаційна скарга (далі-скаржник-2), в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги позивача не потребують виконання рішення суду, адже не містять вимоги зобов`язального характеру, а отже позов в даному спорі не може бути забезпечено з підстави ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Також скаржник-2 стверджує, що забезпечення позову з підстав можливого істотного ускладнення здійснення ефективного захисту прав позивача та їх поновлення в разі задоволення судом позовної заяви в цій справі не відповідає критеріям об`єктивності, законності та здійснене всупереч позиції Верховного Суду у постанові від 15.07.2019 у справі №580/332/19 за участі учасників даної справи.

Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 23.04.2020 здійснено заміну суддів Саприкіної І.В. та Шарапи В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

При розгляді касаційної скарги Верховний Суд враховує вимоги статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас суд застосовує процесуальний закон, який діяв на момент подання касаційної скарги, оскільки розгляд касаційного провадження не був завершений до набрання чинності змін до КАС України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2017 виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято рішення № 442, яким Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради доручено продовжити ПП «Вересень+» термін дії 109-ти дозволів на розміщення зовнішньої реклами на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 14.08.2014 у справі № К/800/18348/14.

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийняті рішення від 13.11.2018 №№1062, 1066, 1064, 1063, 1061, 1060, 1059, 1058, 1057 та від 23.01.2019 № 76 «Про демонтаж рекламних носіїв ПП «Вересень+».

26.07.2019 Управління інспектування Черкаської міської ради листом № 230-22-30 повідомило позивача, що згідно рішень прийнятих виконавчим комітетом Черкаської міської ради від 13.11.2018 р. №№1062, 1066, 1064, 1063, 1061, 1060, 1059, 1058, 1057 та від 23.01.2019 р. № 76 «Про демонтаж рекламних носіїв ПП «Вересень+», у період з 29.07.2019 р. по 02.08.2019 буде проводитися демонтаж його рекламних носіїв.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову ПП «Вересень+» зазначає, що рекламні конструкції є складними вартісними інженерними спорудами, а при проведенні демонтажу можливе пошкодження цих рекламних конструкцій, що призведе до неможливості їх відновлення, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або значною мірою ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Верховний Суд зазначає, що процедура демонтажу спеціальних конструкцій регулюється Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Черкаси, затвердженим рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.06.2009 №752 (далі - Порядок).

Пунктом 12.4 Порядку визначено, що демонтаж - це комплекс заходів, які передбачають відокремлення спеціальної рекламної конструкції (всіх її елементів) від місця її розташування та транспортування до місця її зберігання.

У пункті 12.1. вищевказаного Порядку передбачено, що порядок демонтажу спеціальних конструкцій розроблено з метою вжиття заходів щодо забезпечення та стимулювання виконання розповсюджувачами зовнішньої реклами вимог актів чинного законодавства в галузі зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Черкаси, зобов`язань за Договорами, а також встановлення єдиного підходу у вирішенні питань щодо захисту прав територіальної громади міста Черкас щодо безперешкодного надання у користування місця для розташування спеціальних конструкцій, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси.

Демонтаж рекламних засобів у випадках, передбачених цим Порядком, організовується Інспекцією та здійснюється спеціалізованими підприємствами, установами або організаціями.

При цьому, демонтаж та наступне зберігання рекламного засобу не передбачає переходу права власності на рекламний засіб до територіальної громади міста Черкаси та/або підприємства, установи, організації, яка здійснила демонтаж (пункт 1 Порядку).

За змістом абзацу 2 пункту 12.5 Порядку в разі встановлення власника рекламного засобу (розповсюджувача зовнішньої реклами), Інспекція направляє йому припис з вимогою про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у 15-денний термін з дня отримання припису. Припис направляється в письмовій формі поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається уповноваженому представнику власника рекламного засобу (розповсюджувача зовнішньої реклами) особисто під підпис. До припису додається акт обстеження рекламного засобу та місця його розміщення (зразок №7 цього Порядку) за підписами представників Інспекції та інших осіб, в якому фіксуються виявлені порушення (крім пунктів д), є), ж) і) даного Порядку).

Відповідно до пункту 12.11 Порядку, власник рекламного засобу (розповсюджувач зовнішньої реклами) має право на повернення демонтованих рекламних засобів після звернення до Управління інспектування Черкаської міської ради, яким здійснюється облік та зберігання демонтованих рекламних засобів.

Судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги про те, що демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрозу самому майну.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №580/332/19 і суд не вбачає підстав для відходу від такого висновку.

Також відповідно до п. 12.11. Порядку, власник рекламного засобу (розповсюджувач зовнішньої реклами) має право на повернення демонтованих рекламних засобів після звернення до Інспекції на підставі таких документів: заяви на ім`я начальника Інспекції про повернення демонтованих рекламних засобів; документів, що підтверджують право власності на конкретний демонтований рекламний засіб; документів, що підтверджують оплату вимушених витрат підприємства, установи чи організації, що залучені до проведення демонтажу та які пов`язані з демонтажем рекламних засобів; у випадку, коли рекламний засіб був демонтований внаслідок порушення договірних зобов`язань - документів, що підтверджують факт усунення таких порушень.

Згідно з пунктом 12.6, 12.7 Порядку власник рекламного засобу (розповсюджувач зовнішньої реклами) зобов`язаний усунути порушення, зазначені в приписі та повідомити про це Інспекцію в письмовій формі у 15-денний термін з дня отримання припису. Контроль за виконанням приписів здійснює Інспекція. У разі невиконання вимог, зазначених у приписі, керівник Інспекції звертається з відповідним поданням до робочого органу з метою підготовки ним та винесення на розгляд виконавчого комітету міської ради проекту рішення щодо демонтажу рекламних засобів. У поданні зазначається перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу, із зазначенням місця розташування рекламного засобу, причин його демонтажу та надаються копії матеріалів проведеної перевірки з фотокарткою об`єкту перевірки. Після прийняття виконавчим комітетом рішення про демонтаж рекламних засобів, Інспекція організовує їх демонтаж.

Тобто, у разі невиконання у добровільному порядку демонтажу рекламних конструкцій, Інспекція направляє припис із зазначенням порушення, який має бути виконано у 15-денний термін з дня отримання припису, а у разі невиконання вимог припису, порушується питання у виконавчому комітеті міської ради про складання проекту рішення щодо демонтажу рекламних засобів.

Водночас Верховний Суд звертає увагу, що правомірність рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про демонтаж рекламоносіїв ПП "Вересень +» згідно яких оскаржуваним листом від 26.07.2019 №230-22-30 було повідомлено позивача, що в період з 29.07.2019 по 02.08.2019 буде проводитися демонтаж рекламоносіїв, є предметом спору саме у справі № 2340/3927/18.

Відтак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ПП «Вересень +» про забезпечення позову.

Щодо доводів скаржника-1 про зловживання позивачем своїми процесуальними правами шляхом подання чергової позовної заяви до Черкаського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним та скасування рішення управління інспектування Черкаської міської ради щодо організації проведення рекламних засобів, які належать ПП «Вересень+», оформлене листом від 26.07.2019 №230-22-30, знаючи, що оскаржуваний лист не є підставою для проведення демонтажу тимчасових споруд, Верховний Суд зазначає, що такі доводи повинні бути обгрунтовані в суді першої інстанції під час розгляду позовної заяви.

Також Верховний Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується спір по суті та не надається оцінка предмету позову.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Вищевикладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Управління інспектування Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №580/2403/19 -скасувати.

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Вересень+» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

В.М. Бевзенко

Л.В.Тацій