Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №826/12297/16

адміністративне провадження №К/9901/2701/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Смолія І.В. від 18 серпня 2017 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О., Земляна Г.В. від 07 листопада 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві, Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону

про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві), Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції у місті Києві звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди для прийняття рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень частини першої статті 57 Закону №580-VIII, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема пункт 3 розділу І.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону №580-VIII атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону №580-VIII передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Отже, прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у статі 57 Закону №580-VIII, не передбачено.

Проте, судами попередніх інстанцій не було виявлено підстав (передумов), передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII щодо проведення атестації для вирішення питання про призначення позивача на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про його переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Відсутній також й інший наказ начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві, який би передбачав, що позивач має бути атестований за однією з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII.

Тому, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII суперечить вимогам закону, внаслідок чого атестація позивача проведена безпідставно.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич