Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.11.2020 року у справі №826/13194/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/13194/15

провадження № К/9901/44557/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

Безименної Н. В., Аліменка В. О., Кучми А. Ю. від 27 червня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В. І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В. І. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу № 080720 від 12 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк";

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В. І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню до якого буде включено як вкладник ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 12 лютого 2015 року № 080720, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк";

- визнати неправомірними дії виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо затвердження переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню до якого не було включено як вкладника ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 080720 від 12 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк";

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню до якого буде включено як вкладник - ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 12 лютого 2015 року № 080720, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В. І. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу № 080720 від 12 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк".

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В. І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, до якого буде включено ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 080720 від 12 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких підстав відповідно до частини 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для блокування вкладного рахунку позивача та обмеження у праві на отримання коштів за вкладом уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" не наведено.

Під час розгляду справи суд встановив відсутність обумовлених законом підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти у розмірі 200000,00 грн надійшли на рахунок позивача, шляхом перерахування коштів в сумі 500,00 грн ОСОБА_2 з її рахунку № НОМЕР_1 та перерахування ОСОБА_3 коштів у сумі 199500,00 грн з його рахунку № НОМЕР_2 на рахунок позивача № НОМЕР_3.

Умовами угоди не передбачено внесення коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою. В матеріалах справи також відсутні будь-які правочини, укладені між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що стали підставою/передумовою для перерахування останніми коштів на депозитний рахунок позивача.

В судовому засіданні представник позивача не пояснив, ким доводяться дані особи його довірителю, що також ставить під сумнів укладення угоди позивачем.

На думку суду апеляційної інстанції, угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 080720 від 12 лютого 2015 року була укладена між позивачем та ПАТ "Златобанк" виключно з метою отримання відшкодування від фонду шляхом збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, адже внаслідок зазначених дій з перерахунку коштів на рахунок позивача відбулось збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Златобанк" укладено договір банківського вкладу (угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб) №
080720.

Платіжним дорученням № 461425 від 12 лютого 2015 року та меморіальним ордером № 461425 від 12 лютого 2015 року на вкладний рахунок позивача були зараховані грошові кошти у розмірі 500,00 грн.

Платіжним дорученням № 511929 від 13 лютого 2015 року були зараховані 199500,00
грн, про що свідчить довідка № 70-КІ від 13 лютого 2015 року про залишок коштів на рахунку в сумі 200000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 лютого 2015 року № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", згідно з яким з 14 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В. І.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Златобанк" запроваджено строком на три місяці з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариств "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В. І. строком на 1 рік - з 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.

Як зазначає позивач, через банк-агент Фонду, нею було з'ясовано, що ОСОБА_1 відсутня в повному переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

З метою з'ясування причин відсутності себе в переліку вкладників, ОСОБА_1 звернулась до уповноваженої особи Фонду з заявою від 4 червня 2015 року, в якій просила повідомити причину, з якої вона не отримала виплату коштів, як вкладник ПАТ "Златобанк" у розмірі 200000,00 грн.

У відповідь на заяву позивача від 4 червня 2015 року, відповідач листом від 10 червня 2015 року № 1412 повідомив позивача про те, що за рахунками, відкритими на ім'я позивача, операції щодо виплат тимчасово обмежені, та повідомив про здійснення перевірки операцій на рахунках.

8. Вважаючи дії відповідача такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Постанова Правління НБУ № 777/БТ від 4 грудня 2014 року не забороняє клієнтам банку розпоряджатися своїми коштами. При цьому зазначена постанова не є законом, - тобто не може бути застосована в кореспонденції з приписами статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судом не встановлено будь-яких доказів ознайомлення позивача або співробітників ПАТ "Златобанк" із змістом вищевказаної постанови на момент укладення угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір банківського вкладу) № 076082 від 5 грудня 2014 року.

Скаржник зазначає, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки сума вкладу не перевищу є граничного розміру; у відповідності до частини 4 статті 26, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" немає жодних підстав для відмови у відшкодуванні коштів вкладу за рахунок Фонду.

Зауважує, що в уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду.

10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінським В. І. та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

12. Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

13. Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

14. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

15. Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

17. Відповідно до пункту 9 розділу І, пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, (в редакції від 11 листопада 2014 року, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно із законодавством (за довіреністю, свідоцтвом про право на спадщину тощо). Для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

19. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

20. Слід зазначити, що кошти у сумі 200000,00 грн на поточний рахунок позивача були зараховані 13 лютого 2015 року з рахунків фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто до запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Златобанк" (з 14 лютого 2015 року).

21. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

22. Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

23. Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

24. Колегія суддів зазначає, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

25. Застосовуючи частину 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення.

Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

При цьому, перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

27. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

28. Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.

29. Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

30. З огляду на викладене, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Златобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

31. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

32. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

33. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року у справі № 826/12919/15.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

35. Таким чином, з огляду на приписи статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний