Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 640/10429/19

адміністративне провадження № К/9901/6544/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019 (прийняте судом у складі судді Смолія І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати Департамент ДАБК виконати норми частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати до суду позов до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) та компенсацію витрат пов`язаних таким знесенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не вчиняються дії щодо подачі позовної заяви до суду щодо зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 ).

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19 листопада 2019 року позов задовольнив.

Визнав бездіяльність Департаменту ДАБК протиправною та зобов`язав Департамент ДАБК вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норми частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) та компенсацію витрат пов`язаних з таким знесенням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача було достатньо правових підстав для подання позову до суду до третьої особи ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, оскільки ОСОБА_2 в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені органом державного архітектурно-будівельного контролю у приписі.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції змінив, шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норм ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно спорудженої прибудови до житлового будинку та приведення переобладнаних квартир АДРЕСА_6 у первісний житловий стан та компенсувати витрати пов`язані з таким знесенням».

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року залишив без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що визначений у резолютивній частині рішення предмет позову, з яким орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен звернутись до суду, а саме про знесення самочинно збудованого об`єкта, не може бути застосований в такий спосіб в даних правовідносинах, оскільки житлові квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , не підлягають знесенню.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції, шляхом викладення абзацу другого у наступній редакції: «Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норм ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно спорудженої прибудови до житлового будинку та приведення переобладнаних квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 у первісний житловий стан та компенсування витрат пов`язаних з таким знесенням».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 березня 2020 року Департамент ДАБК звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, що під час виїзду посадової особи Департаменту ДАБК доступу до зазначеної квартири не було, відповідальні особи були відсутні, що унеможливлює проведення перевірки.

Судами не досліджено того, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Департаментом ДАБК 12.10.2018 та 02.01.2019 направлялися на адресу замовника будівництва листи щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. Проте на призначену дату замовник будівництва ОСОБА_2 до Департаменту ДАБК не прибула, документи не надала, отже вона систематично ухиляється від проведення перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, що проведення перевірки та складання документів за її результатами матеріалів можливе за умови обов`язкової присутності суб`єкта містобудування і відповідно надання останнім документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а, враховуючи ті обставини, що замовник будівництва ухиляється від проведення перевірки, складання документів за її результатами не вбачається можливим.

Посилається на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Суди не врахували того, що підставою для звернення до суду з позовом, в порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є саме акт, складений за результатами перевірки, яким буде зафіксовано факт невиконання замовником будівництва вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (постанова Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 814/2724/15).

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Саприкіна І.В.

Верховний Суд ухвалою від 30 березня 2020 року відкрив касаційне провадження.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 № 2242/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_3 , судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 906/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позивачка є співвласницею квартири АДРЕСА_8 .

Позивачка зазначила, що на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , власником яких є ОСОБА_2 , безперервно проводяться незаконні самочинні будівельні роботи з реконструкції жилих приміщень вказаних квартир у нежилі, в тому числі на рівні першого поверху, біля квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , незаконно побудована прибудова до будинку (тераса).

Згоди на вказане будівництво в квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та їх переведення з житлового фонду в нежитловий, а також на будівництво прибудови до будинку (тераси), співвласники на праві спільної сумісної власності спільного майна вищевказаного багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надавали.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2014 №761/33173/13-а, яка залишена Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України без змін, визнано незаконним та скасовано Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.12.2011 № 2323 «Про переведення житлових приміщень квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 у нежилі».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 826/23554/15, яка залишена в силі Київським апеляційним адміністративним судом, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 15.05.2013 за №КВ 082131350674 та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 20.02.2014 за №КВ 142140510128.

На даний час у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №760/18038/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами приміщення квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 у попередній житловий стан; зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами підвальні приміщення під квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 у попередній стан; зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами прибудову до будинку невідомого призначення на рівні першого поверху біля квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 (терасу) до попереднього стану, шляхом демонтажу (знесення) даної прибудови до будинку невідомого призначення (тераси) та відновлення всіх зовнішньо-капітальних стін будинку.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14.03.2018 призначено у справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої за матеріалами зазначеної цивільної справи доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

У матеріалах справи наявний висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Командирова О.В. №5729/16-43 від 20.09.2016, в якому зазначено, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») по АДРЕСА_1 є незаконно реконструйовані третьою особою ОСОБА_2 жилі квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 .

Згідно з листами керівника департаменту загальноправової роботи Дирекції правового забезпечення ПАТ «Київенерго» від 06.03.2017 №91/52/89 та першого заступника голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.04.2017 №108-5803, а також рахунку-повідомлення, адресованого власнику квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_2 , житлові квартири мають статус житлових, а не нежитлових.

Також, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04.10.2017 №760/18038/15-ц заборонено ОСОБА_2 вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 .

Позивачка також зазначила, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12017100090014652 від 16.12.2017 з досудового розслідування за частиною першою статті 382 КК України щодо невиконання рішення суду про припинення будівельних робіт на першому поверсі будинку АДРЕСА_8 та кримінальне провадження №12017100090015273 від 31.12.2017 з досудового розслідування за частиною першою статті 382 КК України щодо невиконання рішення суду від 04.10.2017 про заборону третій особі ОСОБА_2 вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням, у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 .

Також, у провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали ще одного досудового розслідування № 42013110090000176 від 18.06.2013 за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 356 КК України, розпочатого прокуратурою Солом`янського району міста Києва на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_4 щодо несанкціонованого проведення будівельних робіт, внаслідок яких можливе порушення цілісності будинку АДРЕСА_1 , яке також на даний час триває, що підтверджується довідкою прокурора Солом`янського району м. Києва Шулякової В. від 18.06.2013 року.

15.02.2019 позивачем подано на адресу відповідача заяву від 14.02.2019 з проханням виконати вимоги частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ) про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) та компенсацію витрат пов`язаних з таким знесенням, у зв`язку із очевидним добровільним невиконанням ОСОБА_2 в установлений строк вимог, встановлених органом державного архітектурно- будівельного контролю у приписі від 12.06.2018.

15.03.2019 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 073-073/Г-137-417 повідомив позивача про те, що передумовою звернення органу державного архітектурно- будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є видання таким органом припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Позивачка, вважаючи, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, звернулася до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частинами другою, третьою статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановили суди, у даному випадку матеріалами справи підтверджується факт експлуатації ОСОБА_2 об`єкта будівництва у якості перукарні, після проведення будівельних робіт із реконструкції, який не прийнятий в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Вказані обставини були встановлені посадовими особами Департаменту під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 12.06.2018.

Так, враховуючи виявлені порушення відповідачем було видано ОСОБА_2 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.06.2018, яким встановлено строк виконання до 12.09.2018.

02.10.2018 відповідачем було видано направлення головному державному інспектору інспекційного відділу №2 Управління контролю за будівництвом Мосур С.М для проведення здійснення перевірки реконструкції квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 .

Департамент ДАБК зазначив, що під час виїзду посадової особи Департаменту на перевірку доступу до зазначених квартир не було, відповідальні особи були відсутні.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що вказані відповідачем обставини щодо відсутності доступу до зазначених квартир та відсутності відповідальних осіб не підтверджена жодними доказами, зокрема відповідачем не надано до суду відповідного акта щодо недопуску посадових осіб до перевірки.

Також відповідач зазначив та у матеріалах справи наявні листи від 12.10.2018 №073-9789 та 02.01.2019 №073-17, які були направлені на адресу ОСОБА_2 щодо необхідності прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами.

Проте, як зазначили суди, у матеріалах справи відсутні докази направлення вказаних листів та докази їх отримання ОСОБА_2 .

Також Департаментом було направлено на адресу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві листи від 29.10.2018 №073-10320 та від 16.07.2019 №073-432 щодо взаємодії у проведенні перевірки.

Суди встановили, що докази направлення або отримання вказаних листів Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві також відсутні у матеріалах справи.

Як зазначили суди, на підставі наведеного відповідач вважає, що ним вжито всіх необхідних заходів щодо проведення перевірки виконання ОСОБА_2 припису від 12.06.2018.

Також суди зазначили, що відповідачем не було надано до суду переконливих доказів того, що ним дійсно було здійснено перевірку виконання припису, а у разі недопуску до перевірки, складено відповідний акт та застосовано до ОСОБА_2 штрафні санкції тощо.

З моменту видання припису та по час подання позивачкою даного адміністративного позову до суду, минуло більш ніж один рік, жодних доказів того, що ОСОБА_2 було виконано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.06.2018 у матеріалах справи відсутні, як відсутні і у відповідача.

Суд апеляційної інстанції слушно послався на те, що у постанові від 09.12.2019 у справі № 826/22842/15 Верховний Суд зазначив, що законом визначено обов`язок суб`єкта владних повноважень видати особі, що здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням строку для добровільного виконання припису. Наступним обов`язком суб`єкта владних повноважень, який необхідно виконувати у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, є подання позову до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Пред`явленню такого позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Верховний Суд у зазначеній справі стосовно непроведення перевірки щодо невиконання припису послався на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16, у якій зазначено, що закон не зобов`язує уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. У такому випадку непроведення перевірки не може слугувати перешкодою для реалізації повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, визначених статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, до внесення змін до цієї норми закону України від 17.10.2019 № 199-ІХ.

Верховний Суд зазначив, що цей висновок зроблено щодо очевидності недостовірності відомостей, зазначених у деклараціях, він є застосовним і до випадків, коли йдеться про очевидність невиконання припису про зупинення будівництва, якщо воно продовжується.

На такому правозастосуванні наголошено і в ухвалі Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 640/22599/19 за наслідками невиконання окремої ухвали від 24.10.2022. Верховний Суд звернув увагу на те, що статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не врегульовує відносин, пов`язаних зі здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю, а унормовує процедуру знесення самочинно збудованих об`єктів, яка є самостійною і чітко регламентована законом.

Тому, Верховний Суд критично поставився у справі № 826/6660/16 до аргументів Департаменту ДАБК стосовно неможливості вжиття ним заходів щодо знесення самочинного будівництва, передбачених вищевказаною нормою, з огляду на неможливість проведення цим органом позапланової перевірки як заходу державного архітектурно-будівельного контролю, що, на його думку, повинен передувати вчиненню дій, передбачених статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

До того ж, буквальний аналіз цієї норми не дає підстав стверджувати про обґрунтованість доводів відповідача стосовно обов`язковості проведення відповідних заходів державного архітектурно-будівельного контролю як передумови для вжиття передбачених законом заходів щодо знесення самочинно збудованих об`єктів, якщо факти самочинного будівництва вже виявлені, підтверджені та доведені, зокрема, у судовому порядку.

Враховуючи, що відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі невиконання особою, яка здійснила самочинне будівництво, відповідного припису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю питання знесення такого будівництва підлягає вирішенню виключно у судовому порядку, то обставини, зокрема, щодо наявності чи відсутності фактів такого будівництва охоплюватимуться предметом спору в такій справі й підлягатимуть перевірці судом.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно з`ясували обставини справи, належним чином дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку, врахували практику Верховного Суду та дійшли обґрунтованого висновку про те, що, відповідачем протиправно не було вчинено дій передбачених статтею 38 Закону № 3038-VI, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача виконати норми частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати до суду відповідний позов.

Також Верховний Суд погоджується із судом апеляційної інстанції про те, що визначений у резолютивній частині рішення предмет позову, з яким орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен звернутись до суду, а саме про знесення самочинно збудованого об`єкта, не може бути застосований в такий спосіб в даних правовідносинах, оскільки житлові квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , не підлягають знесенню.

Враховуючи наведене, апеляційний суд обґрунтовано змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, шляхом викладення абзацу другого у такій редакції: «Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норм частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно спорудженої прибудови до житлового будинку та приведення переобладнаних квартир АДРЕСА_6 у первісний житловий стан та компенсування витрат пов`язаних з таким знесенням».

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої (з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції) та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець