Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/3239/19

адміністративне провадження № К/9901/4351/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Жигілія С.П., суддів Русанової В.Б., Перцової Т.С.)

у справі № 520/3239/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача, виражені у відмові здійснити перерахунок позивачу заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження (ЧАЕС) та витягу (№634 від 10.08.2018) з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986), наданого архівом МВС;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження, а саме: на підставі заяви ОСОБА_1 , архівних матеріалів (витягу № 634 від 10.08.2018 з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986)) наданого архівом МВС, видати наказ про перерахунок, зробити перерахунок заробітної плати (грошового утримання) згідно розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23.05.1986 № 1031рс, інших нормативних актів про оплату праці в зоні відчуження, наказів МВС СРСР від 26.05.1986 №0149, та від 30.06.1986 №0189, на підставі постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751, у порядку, передбаченому роз`ясненням Мінпраці та соцполітики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 розділ 2, а саме:

- згідно нормативних документів, при проведенні перерахунку необхідно:

1 - розрахувати збережений заробіток за травень 1986 року 145 крб.: 19 робочих днів у травні = 7,63крб.

2 - розрахувати оплату в зоні ЧАЕС:

2.1 - подвоїти посадовий оклад (наказ № 0189, 145,00 крб. х 2 = 290 крб.)

2.2 - привести годинну тарифну ставку до 6 - годинного робочого дня 290крб.: 144 робочі години (при 6-год. робочому дні) = 2,01 крб./год.

2.3 - нарахувати кратність 2.01крб. х 6 год. х 3 кратн. = 36.18 крб.

- об`єднати збережений заробіток з заробітком нарахованим за роботу у зоні ЧАЕС згідно законодавства: 7,63 крб. + 36,18 крб. = 43,81 крб.

- внести дані перерахунку до особової картки, де вказати дату перерахунку, та донараховану суму;

- надати довідку з перерахунком встановленого зразка для пред`явлення до органів пенсійного фонду України, копію наказу про перерахунок та лист до ПФУ про визнання раніше виданої довідки недійсною.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, виражені у відмові здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження (ЧАЕС) та витягу (№ 634 від 10.08.2018) з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986), наданого архівом МВС;

- зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження, а саме: на підставі заяви ОСОБА_1 , архівних матеріалів (витягу № 634 від 10.08.2018 з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів № 074 від 04.09.1986)) наданих архівом МВС, згідно розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23.05.1986 №1031рс, інших нормативних актів про оплату праці в зоні відчуження, наказів МВС СРСР від 26.05.1986 №0149, та від 30.06.1986 №0189, на підставі постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751, у порядку, передбаченому роз`ясненням Мінпраці та соцполітики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 розділ 2;

- зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надати ОСОБА_1 довідку з перерахунком його заробітної плати (грошового забезпечення) встановленого зразка для пред`явлення до органів Пенсійного фонду України.

В решті позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було задоволено:

Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019.

Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 рішенням МСЕК визнаний інвалідом II-ї групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

6. У 1986 році позивач працював у ВПЧ-14 Управління пожежної охорони УВС Харківського облвиконкому на посаді водія.

7. У травні 1986 року ОСОБА_1 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після повернення з відрядження, Управлінням пожежної охорони УВС Харківського облвиконкому, позивачу нарахована заробітна плата.

8. 19 січня 2012 року позивачу ГУ МНС України у Харківській області надана довідка №91, відповідної до якої ОСОБА_1 нараховано пенсію.

9. Позивач вважаючи, що йому невірно розрахований збережений розрахунок, 14 серпня 2014 року звернувся до ДСНС України в Харківській області з заявою про перерахунок заробітної плати.

10. Отримавши відмову щодо перерахунку заробітної плати, позивач звернувся до суду.

11. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 по справі №820/792/15 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у проведенні перерахунку заробітної плати, яка нарахована та отримана ОСОБА_1 за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 23.05.1986 та видачі довідки про заробітну плату. Зобов`язано Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області провести перерахунок заробітної плати та видати довідку ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 23.05.1986 згідно розпорядження Ради міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС" №1031 від 23.05.1986.

12. 17 вересня 2018 року позивач звернувся до ГУ ДСНС Харківської області з проханням на підставі первинних документів, наказу МВС СРСР від 26.05.1986 №0149 п.1, наказу МВС СРСР від 30.06.1986 №0189 п.3, постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 №09-3751, у порядку передбаченому роз`ясненням Мінпраці та соцполітики України від 13.04.2001 №03-3/1652-018-2 розд.2, видати наказ про перерахунок його заробітної плати (грошового забезпечення), зробити перерахунок, внести перерахунок до особової картки, надати йому довідку та копію наказу для надання до органів пенсійного фонду України та лист до ПФУ про визнання раніше наданих довідок недійсними.

13. 03 жовтня 2018 року ГУ ДСНС України у Харківській області надало позивачу відповідь №010-4659/120, в якій зазначило, що рішення стосовно питань поставлених у його заяві вже були предметом розгляду інших судових проваджень, а Головне управління ДСНС України у Харківській області при проведенні розрахунку та видачі довідки №392 від 19.05.2017 діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що підтверджується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/792/15.

14. Не погодившись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку заробітної плати, яка нарахована та отримана ОСОБА_1 за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 23.05.1986, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 був відряджений на ліквідацію аварії на ЧАЕС у складі Харківського батальйону пожежної охорони, тобто підпадає під дію наказів №0149, №0189, що підтверджено витягом від 10.08.2018 № 634 з архівного документа та наказом УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986, наданих архівом МВС, а відтак має право на перерахунок заробітної плати, з урахуванням приписів даних наказів.

16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з посиланням на позицію, викладену Верховним Судом в постановах від 17.07.2018 у справі №377/522/16-а, від 27.11.2019 у справі № 379/1650/15-а, від 09.12.2019 у справі №377/521/16-а, вважав правомірною відмову відповідача у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження (ЧАЕС) та витягу (№ 634 від 10.08.2018) з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986), наданого архівом МВС. При цьому, право позивача на перерахунок заробітної плати та одержання довідки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 23.05.1986 згідно розпорядження Ради міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС" №1031 від 23.05.1986, підтверджено судовим рішенням у справі № 820/792/15, яке набрало законної сили та було виконано відповідачем шляхом видачі наказу №204 «Про перерахунок заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 » та довідки № 392 від 19.05.2017 про заробітну плату.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково оцінив обставини справи. Наголошує на висновках, покладених судом першої інстанції в основу власного судового рішення, та зазначених в п. 15 цього судового рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

19. Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

20. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).

22. Згідно з п. 1 № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

23. У відповідності до п.7 вказаного Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

24. Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

25. Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Тобто, відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

26. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги про те, що він підпадає під дію наказів МВС СРСР №0149, №0189, що підтверджено витягом від 10.08.2018 № 634 з архівного документа та наказом УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986, наданих архівом МВС, а відтак має право на перерахунок заробітної плати, з урахуванням приписів даних наказів, дублюють позицію ОСОБА_1 , викладену в позову та відзиві на апеляційну скаргу.

27. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм була надана належна правова оцінка.

28. Так, апеляційний суд встановив, що розпорядженням Ради Міністрів СРСР №964-рс від 17.05.1986 "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" надано право голові урядової комісії з ліквідації аварії виплачувати працівникам, які відзначилися при виконанні особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення одноразову винагороду в розмірі до 1000 руб; дозволено керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за узгодженням з головою урядової комісії з ліквідації аварії проводити у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п`ятикратному розмірі у порівнянні з установленими діючим законодавством нормами, в II зоні - в чотирикратному і в I зоні - в трикратному розмірі (абзац перший). У тих випадках, коли працівник отримує максимально допустиму дозу радіації і в зв`язку з цим не допускається для подальшої роботи у вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового забезпечення за посадою і військовому або спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 руб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 руб. (абзац другий).

29. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 №1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ. При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувалось виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладу на військовим або спеціальним званням (абзац перший).

30. Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05.06.1986 №665-195 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища", надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964. Оплата праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, проводилась відповідно у чотири, - три- і двократному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), установленому за основним місцем роботи (абзац третій і четвертий пункту 1).

31. Пунктом 2 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 дозволено міністерствам і відомствам виплачувати працівникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, військовозобов`язаним, призваним на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, зазначені у пункті 1 цієї постанови, добові в розмірі 3 руб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним триразовим гарячим харчуванням (з розрахунку 2 руб. 85 коп. на добу) та безкоштовним житлом.

32. Відповідні положення були передбачені наказом МВС СРСР від 26.05.1986 №0149, наказом МВС СРСР від 30.06.1986 №0189, яким вони були частково змінені та доповнені, іншими наказами МВС СРСР та МВС УРСР.

33. Постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 №207-7 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередженням забруднення навколишнього середовища" доведено до відома міністерств, відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, республіканських комітетів, обласних і Київської міської ради професійних спілок про прийняття постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, а пунктом 2 цієї постанови зобов`язано міністрів, керівників відомств, голів облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів, голів республіканських комітетів, обласних та Київської міської ради профспілок забезпечити виконання зазначеної постанови.

34. Таким чином, після прийняття розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964 робота працівників оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених на 100% тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07.05.1986 №524-156.

35. Апеляційний суд вірно зазначив, що вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених Постановою від 07.05.1986 №524-156.

36. Нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового і начальницького складу ОВС проводилось відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року за №1031 та листа Державного комітету УРСР з праці № 136с «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов`язаних» оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що вираховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця. Додаткова оплата днів роботи, що припадають по календарю на вихідні та святкові дні не проводиться.

37. Таким чином, апеляційний суд вірно виснував, що права на додаткове нарахування цього самого грошового забезпечення у подвійному розмірі позивач не має, оскільки це суперечить наведеним нормам діючого на той час законодавства.

38. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 17.07.2018 у справі №377/522/16-а, від 27.11.2019 у справі № 379/1650/15-а, від 09.12.2019 у справі №377/521/16-а.

39. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено. Касаційна скарга зводиться до переоцінки встановлених судами обставин.

40. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

41. Як зазначено у ч. 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

42. Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

43. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

44. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

45. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

46. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі № 520/3239/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб