Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 826/8873/16

адміністративне провадження № К/9901/48198/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/8873/16

за позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Мельничука В. П., Лічевецького І. О., Мацедонської В. Е.) від 16 лютого 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_1 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-3804 від 28 березня 2016 року;

- зобов'язати відповідача винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_1 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-3804 від 28 березня 2016 року або мотивованої відмови у його наданні;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення з бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь позивача витрати на правову допомогу, які складають 4660 грн.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

3. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 18 грудня 2017 року направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.

4. Листом Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для виконання вимог ст. 188 КАС України у редакції від 06 липня 2005 року, оскільки відповідно до п. 15.5 розділу VII "перехідні положення" КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігається порядок подачі апеляційних скарг та надсилання їх до суду апеляційної інстанції, що діяв до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

5. Апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 29 грудня 2017 року, а до суду апеляційної інстанції разом з матеріалами справи 29 грудня 2017 року.

6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 186 КАС України та зобов'язано особу, яка її подала, надати до Київського апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з поданням відповідних доказів.

7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною.

8. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду справи в апеляційному порядку.

9. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

11. Станом на 26 вересня 2018 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та керуючись ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк та в розумний строк надходження поштової кореспонденції скаржником не усунуто, оскільки наведені ним доводи у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження є безпідставними та необгрунтованими, та таким, що не спростовують факту порушення останнім порядку подання апеляційної скарги та правил пунктів 12, 13 Перехідних положень КАС України, тобто вказані причина не є поважними.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не ґрунтується на принципах верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, є незаконною та перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, зокрема, вказує, що:

- той факт що позивач порушив порядок звернення з апеляційною скаргою та направив її у відповідності до вимог ст. 297 нового КАС України без урахування перехідних положень не позбавляє апелянта від права на звернення до суду апеляційної інстанції, виправлення недоліків апеляційної скарги на підставі відповідної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху;

- у відповідності до п. 15.5 Перехідних положень КАС України апеляційний суд мав повернути позивачу без розгляду апеляційну скаргу, що не позбавило позивача від права на звернення до суду апеляційної інстанції в установленому КАС України порядку;

- не існує жодної норми процесуального права, на підставі якої судом апеляційної інстанції були вчинені дії щодо направлення апеляційної скарги позивача до суду першої інстанції листом від 26 грудня 2017 року;

- апелянт звернувся до суду у десятиденний строк, що не перевищувало встановлений старою редакцією КАС України строк на звернення з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції, тобто позивачем порушено лише порядок звернення у зв'язку з нововведеннями до процесуального Закону;

- в результаті протиправних дій суду апеляційної інстанції і, як наслідок тривалого безпідставного пересилання апеляційної скарги з суду до суду, усі несприятливі наслідки щодо порушення строку звернення з апеляційною скаргою були покладені на позивача самим апеляційним судом.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.

15. Відповідно до пунктів 12, 13 Перехідних положень КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України в редакції, що діяла на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

17. Як свідчать матеріали справи, постанову суду першої інстанції ухвалено 04 грудня 2017 року, копію вказаного судового рішення отримано позивачем 08 грудня 2017 року, апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 18 грудня 2017 року, що свідчить про дотримання позивачем строку звернення з апеляційною скаргою.

18. Відповідно до ст. 297 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Проте, згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

19. Суд апеляційної інстанції направив апеляційну скаргу позивача до суду першої інстанції, яким було передано апеляційну скаргу в установленому пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України порядку, в наслідок чого, після надходження апеляційної скарги разом зі справою до суду апеляційної інстанції, залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з пропуском строку звернення з апеляційною скаргою.

20. На виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, 14 лютого 2018 року позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, за змістом якої останній вказував про те, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з причини направлення апеляційної скарги листом до суду першої інстанції, замість повернення її без розгляду.

21. Вказані доводи апеляційний суд визнав безпідставними та необґрунтованими із зазначенням, що вони не спростовують факту порушення позивачем порядку подання апеляційної скарги та правил пунктів 12, 13 Перехідних положень КАС України, а тому є не поважними.

22. Проте, колегія суддів вважає, що пропуск вказаного строку відбувся не з вини позивача - ОСОБА_2, яким порушено порядок звернення до суду і що було підставою для повернення його апеляційної скарги без розгляду.

23. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

24. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (справа «Дія 97» проти України» (заява № 19161/04) від 21 жовтня 2010 року).

25. Колегія суддів вважає, що особа, яка подає скаргу вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (у даному випадку ст. 297 КАС України, пп. 15.5 п. 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України), які надають їй право подання апеляційної скарги в установленому порядку.

26. Апеляційний суд, направляючи листом апеляційну скаргу, вочевидь переслідував мету надати позивачеві доступ до правосуддя, проте надалі діяв непослідовно, відмовляючи з тих самих підстав у доступі до суду.

27. Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

28. У зв'язку з викладеним Суд вважає, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

У зв'язку з цим, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 є помилковим.

29. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

30. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі № 826/8873/16 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб